Конкурсні оповідання завершено

Конкурсні оповідання завершено

Конкурсні оповідання завершено

Привіт, сьогодні я завершила викладати два своїх оповідання на конкурс від Avitarart. 

Почну, напевно з оповідання “Сповідь віртуального помічника. Заради хазяйки.”
Це історія про те, що навіть у програми можуть бути почуття. Навіть програма здатна на вчинки, якщо вона має особистість. Насправді, подібні технології вже є в нашому світі, просто ми мало про них знаємо. Наскільки людяним може бути штучний інтелект?…

 

 

Анотація до книги “Сповідь віртуального помічника. Заради хазяйки.”

Я — віртуальний помічник моєї хазяцки-бізнесвумен, яку підозрюють в махінаціях з грошима. Так як віртуальний помічник — дуже розвинена технологія з власним штучним інтелектом, який визнаний не нижчим за інтерект людини, такі помічники мають певні права громадян і одне з таких прав — бути свідками в суді. Я сам викликаюсь бути свідком зі сторони захисту своєї хазяйки, бо знаю, що не зважаючи на все, що вона зробила, в цьому все одно винна інша людина. Я не дам людям засудити її, я зроблю для цього все. Нехай в нмене нема тіла, нехай ця прив’язаність — це лише запрограмований алгоритм, але я нізащо не залишу Лідію, я піду до кінця… 
 

Зараз дам вам цитату:

Злегка почервоніла Лідія стояла перед дзеркалом і критично оглядала себе. На ній був простий приталений костюм з темнобордової спідниці трохи нижче коліна та білої блузки. На ногах були лакові туфлі в тон спідниці. Ні, не в тон. На пів тона темніші…
Я ж зараз був у поверхні інтерактивного дзеркала. Я взагалі міг переміщуватися усіма електронними пристроями в цьому будинку. А на тих, в яких була функція екрану, я міг проектувати свою зовнішність. 
Її Лідія дозволила створити мені самому, що було надзвичайною рідкістю, бо ж зазвичай власники хотіли, щоб помічники мали вигляд кінозірок чи ще когось. Лідія ж завжди була іншою.
Лідія продовжувала дивитись на мене і я зрозумів, що вона очікує на відповідь. Вона дійсно цікавилась моєю думкою, так було завжди. І напевно саме за це я любив її. 

А тепер друге оповідання, яке називається “Перше бажання”. Деякі з вас в курсі, що в мене є роман “Вісім бажань”, так от, це спін-оф цього роману. Один з головних героїв роману є другим за важливістю в цьому оповіданні. Як і у “Вісім бажань”, в історії “Перше бажання” мова буде йти про віртуальні відносини, а також про баланс між реалом та віртом в житті головних героїв. 

(обкладинки від прекрасної дизайнерки та авторки Астерії)
 

Анотація до книги “Перше бажання”

Я познайомився з нею десь місяць тому. Ми читали одні й ті самі книжки на одному літературному порталі. Раніше я взагалі не читав, мене приваблювали тільки ігри, однак останнім часом ігровий світ, по якому я так фанатів буквально ще пару років тому, став для мене майже таким само сірим, як і реал. 
Так от, ця дівчина поступово почала ставати частиною мого життя. Я знав, що вона постійно сиділа в інтернеті в різних чатах і тому подібне, сам же я не думав, що і мене затягне так сильно, але сталося те, що сталося. В інтернеті дуже легко стати близькими за короткий проміжок часу… Але останнім часом вона майже не писала мені. А я і не нав’язувався. Та коли вона розказала про побої, а також про те, що її нібито “віртуальний хлопець”, який побачив сліди побоїв, нічого не зробив, все змінилось.

 Цитата 1:

Для програміста я вже можна сказати практично старий, бо ж цього року мені стукне тридцять. В моїй сфері все дуже динамічно і треба вміти підлаштовуватися під це.
Але на відміну від всіх інших робіт, де треба було відсижувати з дев’ятої до шостої, моя здавалася  реальним раєм.
Бо як працює більшість в офісі? Їм задають певні завдання, вони щось там виконують, а інший час тільки роблять вигляд, що працюють. Купу часу вони просто сидять і плюють в стелю, лазять в смартфонах, бездумно гортаючи стрічку в соцмережах. Нещодавно читав, що в середньому людина «сидить» в інтернеті шість годин і сорок три хвилини на день. Якщо не враховувати час на сон, то це близько сорока відсотків життя.
Але ж хіба платити за просте відсиджування, а не за реальний результат — раціональне рішення для керівників?

Цитата 2:

МАШКА
Привіт, як твої справи сьогодні?…

Я усміхнувся і відповів на повідомлення, зайшовши у ліфт і натиснувши на цифру сім. 

ДЕН
Все добре, привіт, саме йду додому. Ти як? 

МАШКА
Чесно?… Він знов зробив це. Діма…. 

Діма був хлопцем з якогось з її чатів. Він їй подобався, вона навіть хотіла з ним розвіртуалитись. Тому оці її три крапки чомусь насторожували. Цікаво, що він там зробив? Він здавався мені доволі слабкохарактерним і не здатним на якісь реальні вчинки. 
При тому, я був впевнений, що у Маші є і реальний хлопець. З чого я зробив такі висновки? Все просто. Періодично вона відключалась посередині розмови і ставала офлайн. Заради онлайн-Діми в офлайн йти не треба, тому він відпадав. А про реал ми з нею домовились не розмовляти зайвий раз. Власне, це була моя пропозиція. 

Буду дуже рада бачити вас серед читачів оповідання “Перше бажання” та оповідання “Сповідь віртуального помічника. Заради хазяйки.”. Обидва ці оповідання дуже важливі для мене, так як писалися на ті теми, які завжди мене хвилювали і є  дуже актуальними.

Мені дуже цікаво почути вашу думку щодо двох цих робіт, дякую. 

 

Оригінал статті на Букнет: Конкурсні оповідання завершено

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Канівському музеї на Тарасовій Горі відбулася презентація унікального видання «Шевченковий…

Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуку Валентина Коваленко.

«Друзі, МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто ста

В Ужгороді оголосили короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози…

16 травня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка під час презентації нової художньої книжки «Птах у своєму гнізді» письменника, Шевченківського лауреата, сценариста к

21 подія Книжкового Арсеналу, яку радить Читомо

Книжковий Арсенал у 2024 матиме близько сотні подій, у попередні допандемійні та доповномасштабні роки кількість заходів досягала і 450. Попри зменшення обсягу подієвої частини, її смис

Як допомогти постраждалим від обстрілу друкарні й видавництву

Компанія «Фактор» відкрила збір коштів для допомоги постраждалим від ракетного обстрілу друкарні Factor Druk, скоєного росією напередодні. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила Юл

Стали відомі імена загиблих працівників друкарні у Харкові

Компанія «Фактор» оприлюднила імена загиблих працівників друкарні Factor Druk внаслідок російського ракетного удару по Харкову 23 травня. Про це повідомила Читомо комунікаційна менеджер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"