За 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі. Хто і чому нас читає
З 2013 до 2020 року кількість перекладених за кордоном назв українських книжок зросла від приблизно 48 до 153. Про це розповідає Читомо з посиланням на короткий огляд продажів прав на українські книжки за кордон Українського інституту книги.
За даними УІК, у 2013 році кількість закордонних перекладів українських книжок не досягала й 50-ти назв. У 2014 році відбулося незначне зменшення, але починаючи з наступного, 2015 року, обсяг проданих за кордон прав стабільно зростав до 2018 року.
Серед найактивніших покупців українських книжок за останні 7 років:
- Болгарія (143 назви)
- Китай (98 назв)
- В’єтнам (61 назва)
- Польща (47 назв
- Словаччина (41 назва)
- США та Чехія (по 30 назв).
За цей час у світі було видано понад 830 перекладів з української.
- Серед перекладів — твори як уже відомих українських письменників (Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик), так і молодих авторів — Мирослава Лаюка, Олесі Яремчук, Тамари Горіха Зерня.
- Найпопулярнішими авторами стали Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня “Аґрафка”) з 12 перекладами художніх творів, за ними йдуть Оксана Була та Марія Жученко з творами для молодшої аудиторії (по 11 публікацій в кожної авторки), потім Катерина Міхаліцина із серією “Хто росте” (8 публікацій).
- Серед авторів художньої літератури та нон фікшн лідером став Сергій Жадан з 5 закордонними виданнями, після нього йдуть Олег Сенцов з 4 проданими ліцензіями та Оксана Забужко з 3 творами виданими в США. Окрім того, серед перекладів фігурують і видання класиків (Марко Вовчок, Микола Бажан).
Зростанню попиту на український продукт можуть бути різні, зокрема:
- зростання видимості України в інформаційному просторі якому сприяли революція, анексія АР Крим, війна на Сході України, серіал HBO “Чорнобиль”;
- формування українського книжкового ринку як самостійного насамперед через часткове припинення торгових відносин з Росією, а також завдяки формуванню мовного ринку, захищеного законодавством;
- зростання попиту на український, (в т. ч. культурний) продукт на внутрішньому ринку і тренд підтримки власного виробника на тлі політичних подій 2014 року;
- разом із національною, зросла і міжнародна активність видавців, зокрема щодо представлення української літератури і книги на престижних міжнародних ярмарках.
У висновках дослідники зазначають, що критично важливою для просування української літератури за кордон є посилення державної підтримки. Окрім того, існує потреба у визначенні ключових країн / мовних ринків для перекладів вітчизняних авторів.
Підготували огляд Ірина Бєлкіна, Ірина Батуревич.
Оригінал статті на Читомо: За 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі. Хто і чому нас читає
Блог
До Чернівців на театральний фестиваль приїдуть колективи із Харкова, Одеси, Києва…У Чернівецькому драмтеатрі на фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» виступлять колективи із Харкова, Одеси, Києва, Львова та Чернівців.
Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька обласна рада, перед
Роман Ребекки Кван «Жовтолика» екранізуютьКомпанія Lionsgate Television придбала права на екранізацію роману Ребекки Кван «Жовтолика» у форматі серіалу. Про це повідомляє американський розважальний тижневик Variety.
Режисеркою
Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві «Оссолінеум» виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет 1776–1805 років. Про це йдеться на сайті Нижньо
Global Teacher Prize отримала вчителька укрмови й літератури, що руйнує стереотипи про сільську школуУ Міжнародний день учителя оголосили переможців щорічної премії для педагогів Global Teacher Prize Ukraine 2024. Про це повідомила ГС «Освіторія», організаторка премії.
Головною перемож
Незалежній книгарні іноземної й української нонфікшн-літератури «Збірка» погрожують після анонсу презентації фотокнижки з історіями квір-українцями Fragile As Glass («Крихкі, як скло»).
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.