«Забрати сміх в українців неможливо!». Зі спогадів про Михайла Прудника

«Забрати сміх в українців неможливо!». Зі спогадів про Михайла Прудника

“Українська літературна газета”, ч. 23 (341), 25 листопада 2022

19 листопада виповнилося б 70 років відомому письменнику-гумористу і сатирику, редактору легендарного журналу «Перець» Михайлові Пруднику.

ВІД ЮНКОРА ДО РЕДАКТОРА «ПЕРЦЯ»

“Я народився у веселому селі Мозкове на Сумщині, де люди, зустрівши один одного на вулиці, не просто віталися, але й обов’язково жартували», – так він згадував про своє.

Там він не лише ріс і вчився, а й переймав від батьків Василя Прокоповича і Марії Єгорівни, старшого брата Миколи Прудників любов до рідної землі, всотував народну мудрість, вчився поважати людей праці та бачити їх душевну красу і писати. Перші публікації у місцевій газеті «Перемога» (від 1967 р.) дбайливо зберігав у сімейному архіві.

Відтак писав, писав і виріс від юнкора до головного редактора уславленого журналу «Перець».

Журналіст і письменник-гуморист Михайло Прудник, лауреат багатьох літературних премій через усе своє життя проніс любов до рідного краю, до села. У його гуморесках впізнаєш людей, які живуть у кожному місті, містечку, селі. Образи веселі, кумедні, дотепні, але всі до одного виписані з почуттям гумору, що таїть безмежну любов до всього рідного.

Його хата у селі Мозкове стоїть, хоч і здригається від ворожих ракет і снарядів. А в селі Мощун під Києвом будинок, де написано чимало гуморесок, рашисти розстріляли і спопелили. Згоріли і книжки. Але не всі. Український сміх ворог не здолав.

«Допоки будемо усміхатися, допоки й будемо людьми. Будемо народом, котрого не збороти. Можна у нас щось забрати, щось заборонити… Але забрати сміх в українців – неможливо!» – був переконаний Михайло Прудник.

Він вболівав за український гумор до останнього дня свого життя. Та й сьогодні продовжує збагачувати і підтримувати нас своїм веселим словом.

В одному з інтерв’ю Михайло сказав: «Мені здається, якщо не усміхнувся, то й день не прожив». Читайте й усміхайтеся – він заради цього жив.

Світлана Прудник, дружина, дитяча письменниця

ЗЕМЛЯЦЬКА ДУША

Михайло Прудкий – таким могло бути друге прізвище Михайла Прудника.  Всюдисущий, непосидючий, енергійний. А ще – усміхнений та доброзичливий. Я більше знав його по земляцьких оказіях: виїздах на Сумщину, літературно-мистецьких заходах, засіданнях журі премії імені Олександра Олеся, яку заснувало Сумське земляцтво в місті Києві. Михайло завжди був за своїх! Перш ніж приступати до розгляду та обговорення книжок, він неодмінно запитував: «А наші з-поміж них є?» І то для нього було принципово – підтримати свого. Напевне, всі вихідці із села чи райцентрів відчували в собі бажання віддячити ближньому, адже саме завдяки підтримці ближньої доброї людини наші життєві шляхи набували крутизни й ми ними піднімалися вгору, розвиваючи божий дар журналіста, письменника.

Михайло Прудник, окрім того, що був вельми гострим на слово літератором (роки і роки в журналі «Перець», аж до головного редактора цього чарівливо-усміхненого популярного журналу), – мав добрий характер. Навіть критичні зауваження колегам по перу він умів «загортати» в невидиму лагідну «обгортку», щоб лишень згодом той, кому адресувалася критика, наодинці із собою міг «розгорнути» сказане і зрозуміти, що такого порадив йому літературний побратим, проти чого застеріг, чим допоміг.

Микола Гриценко, відповідальний секретар НСПУ

ЛЕГКІСТЬ БУТТЯ

… порядний, чесний, знаний і шанований, має авторитет і до його слова прислухаються, безмежно талановитий… Михайло Васильович мав усі ці якості, а іще й володів дивовижною здатністю: вмів створювати біля себе простір легкості буття. З ним справді було легко в роботі. Це відчувалось постійно – і в організаційних питаннях, і при проведенні заходів. Так, це вже досвід, професіоналізм, небайдужість і людська глибина…

Марія Морозенко, голова Київської організації НСПУ

ЯК Я ГОГОЛЯ ПОБАЧИВ

Із Михайлом Васильовичем Прудником я познайомився ще за тих часів, коли він був рядовим фейлетоністом.

Якось дядько (відомий художник-карикатурист Сергій Герасимчук) завів мене до відділу фейлетонів. Переступивши поріг, я закляк на місці. Боком до мене сидів… Микола Васильович Гоголь. «Знайомся, –  сказав дядько. – Це молодий початківець, а в майбутньому, сподіваюся, буде відомий письменник-гуморист – Михайло Васильович Прудник».

Ледве отямився, бо така  була разюча схожість. Потім ми часто зустрічалися, я був долучений до їхньої компанії, але перше враження залишилося назавжди.

Валерій Герасимчук, художник

НЕЗВИЧАЙНИЙ ТАЛАНТ

Бог щедро обдарував Михайла Прудника, адже у нього був незвичайний талант. Бо гумор і сатира – це найвища ступінь публіцистики і тонка творча матерія. Ми, його однокурсники, подібне добре розуміли і тому ніхто з нас не здивувався, коли після захисту диплома його, юного випускника журфаку, відразу взяли у штат популярного гумористично-сатиричного журналу «Перець». Адже це було цілком логічно. Як і те, що згодом, у 2002 році, він був призначений редактором авторитетного українського видання.

Анастасія Кірдода, журналістка, однокурсниця на факультеті журналістики КДУ  ім. Т.Шевченка, помічниця керівника благодійного фонду НСЖУ «Ветеран преси»

ПЕРЕВІРЕНО НА СОБІ

Мій старший колега, із яким ми зазнайомилися ще коли я студентом журфаку тільки вчився писати фейлетони, а Михайло Васильович вже завідував відділом у самому (!) «Перці», на жаль, не дожив до свого 70-річчя. Не довелося йому також долучитися до дужого інформаційного супротиву кремлівським тероррашистам, які нині прагнуть загарбати Україну. Проте твори старшого колеги, як і раніше, актуальні і знову на передовій інформаційної війни. У цей важкий час люди ще дужче потребують веселого дотепного слова і тому нітрохи не сумніваюсь, що українці й зараз черпають посмішки, гарний настрій, оптимізм, упевненість у собі та в перемозі добра над злом також ще й із гумористистичних і сатиричних творів Михайла Прудника. Перевірено на собі.

Павло Кущ, керівник Творчого об’єднання гумористів і сатириків Київської організації НСПУ

Чільне фото: Михайло Прудник із Павлом Глазовим

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Забрати сміх в українців неможливо!». Зі спогадів про Михайла Прудника

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

З українських бібліотек списали понад 10 млн російськомовних книжок

З українських публічних бібліотек до листопада 2022 року списали близько 19 млн примірників книг, із них понад 10 млн російською мовою. Про це 6 лютого повідомила пресслужба апарату Верховної Ради Украї

Оголосили програму стенда Книжкового Арсеналу на Вільнюському книжковому ярмарку

На запрошення організаторів Вільнюського книжкового ярмарку міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» створив програму подій, яка представить у Вільнюсі українську літературну та культу

За кордоном діють понад 320 українських книжкових осередків після 24-го лютого — опитування

За кордоном функціонує щонайменше 388 українських книжкових полиць, просторів, хабів, ініціатив, 85% з яких почали свою діяльність після ескалація російсько-української війни в лютому 2

Після 24 лютого за кордоном почали діяти понад 320 українських книжкових осередків — опитування

За кордоном функціонує щонайменше 388 українських книжкових полиць, просторів, хабів, ініціатив, 85% з яких почали свою діяльність після ескалація російсько-української війни в лютому 2

На українських полицях за кордоном є майже 25 тисяч книжок — опитування

77 українських книжкових полиць, просторів і хабів за кордоном мають 24 287 примірників книжок. Про це свідчить дослідження Читомо в межах проєкту Ukrainian Bookshelves Worldwide.
Найбі

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"