Жанровий експеремент. Казка

2022-01-27 19:17:35 Анна Пахомова

Жанровий експеремент. Казка

Завдячуючи Кейтрін Шкроб  і її марафону я теж розбавила свій щільний графік дитячими забавками. Не скажу, що казка чи дитяча література для мене геть чужі – я мама. Тож казки вигадувати наловчилась давно. Але звісно ніде їх не пблікую,  атримаю виключно в своїй памяті. 

НЕПРАВИЛЬНА КАЗКА

Жили-були дід та баба. Баба була з тих, що геть не уміють готувати, але не цураються експерементів. Одного разу замісила баба тісто і спела колобок. Очікувано колобок у неї не вдався. Не підійшов та ще і пригорів. Поставила вона його на стіл і наказала діду їсти. Дід на той коржик подивився і їсти категорично відмовився. Баба образилась. 

– Нічого варити не буду, поки не зїсиш наготоване, – пригрозила вона діду. 

І опинився дід перед важким вибором. Їсти колобка і отримати гастрит, чи голодувати і заробити виразку. Дід вчинив мудро. Викинув колобок з вікна. 

Покотився Колобок по стежині. А на зустріч йому Заєць. Зрадів Колобок.

– Зайчику, Зайчику, зїж мене, – противним хрипким голосом попросив Колобок.

– Не буду я тебе їсти, – принюхуючись, злякався Заєць. 

– Ах раз так то я тобі пісню заспіваю, – почав погрожувати Колобок.  І заспівав. Та так, що Заєць в тернові кущі застрибнув від нервового потрясіння. А Клобок поктився далі. Тут на зустріч йому Вовк. Колобок зрадів: хто, хто, а Вовк завжди голодний. Він вже перекусити не відмовиться. Та і Вовк принюхався, поклацав зубами і їхсти горілий хліб не схотів. Йому Колобок ще гучніше пісню заспівав. Так горлянку драв, що всі птахи з дерев потікали, а хитра Лисичка і геть в нору забилась і на шляху Колобку не трапилась.

Вразився Колобок своїм талантом. І вирішив – а коли мене ніхто не їсть, то піду я в місто Бремен і стану там вуличним музикою. Буду спвати та на житя заробляти. 

Котився Колобок котився і зустрів Віслюка. Віслюк нікуди йти не хотів, лежав під деревом і бринькав на гітарі. Запримітив його Колобок, і почав вмовляти йти з ним.

– Ходімо в Бремен, зробимо з тобою гурт, ти будеш на гітарі грати, я солістом стану, будемо  в клубах виступати, фанаток у нас буде багато, стадіони збиратимемо…

Звабився Віслюк гучними обіцянками, і пішов разом з Колобком. От ідуть вони  удвох, на ходу репетицію справляють.

– Ду, ду хаст, – кричить Колобок, розучуючи німецьку мову. Осел струни рве, підігруючи.

Так дійшли вони до великого дуба, на якому сидів Кіт в золотому ланцюгу. Почув він пісню і обурився. 

– Та хто ж так співає, не по пацанячому це, – розставивши пальці віялом, зашипів Кіт. 

– Нічого ти в прогресивній музиці не тямиш, – непогодився Колобок. І справ з Котом вести не став, хоч той і набивався в подюсери.

Потім зустріли Колобок та Віслюк Пса. Той був вправним барабанщиком. Група була укомплектована. Добравшись до Бремена Колобок з компанією стали дуже популярі. Поїхали на Євробачення і зайняли там друге місце. 

А мораль в цій казці така – навіть якщо ти уродився підгорілим і негарним, це не вирок. Треба вірити в свої сили та підібрати правильне оточення, щоб досягти успіху. 

 

Оригінал статті на Букнет: Жанровий експеремент. Казка