Волонтерський рух. Більше, ніж вірші: «Вишийте, мамо, бронежилет» зібрала понад 400…

Волонтерський рух. Більше, ніж вірші: «Вишийте, мамо, бронежилет» зібрала понад 400…

Поетична збірка поета й освітянина Богдана ТОМЕНЧУКА «Вишийте, мамо, бронежилет», яка побачила світ наприкінці 2023 року у видавництві «Discursus», уже зібрала на потреби армії понад 400 тисяч гривень. Це яскравий приклад того, коли поезія не лише дарує читачам емоційну й інтелектуальну насолоду, а й збирає кошти для оборони країни.

Після презентації видання в Івано-Франківську її автор вирушив у благодійний тур малими й великими населеними пунктами України, де кожна продана книжка перетворилася на донат для потреб ЗСУ. Творчі вечори відбулися вже у більш як 20 містах: Коломиї, Городку (Львівщина), Тернополі, Чорткові, Заліщиках (Тернопілля), Чернівцях, Богородчанах, Рівному, Галичі, Тисмениці, Снятині, Рогатині, Отинії, Городенці, Рожнятові, Верховині, Надвірні, Долині, Калуші, Косові й інших. Усі зустрічі з поетичним словом Б. Томенчука проходили з аншлагами. Попереду – презентація книжки в Києві, тож збір коштів триває.

– Кошти, зібрані раніше на презентації книжки, вже передали на фронт, – коментує пан Богдан. – Розпочали збір п’ятої сотні тисяч гривень. І це не якась самоціль. Це мова не про мене й мої вірші. Йдеться про те, що людям страшно залишатися наодинці зі своїми роздумами й проблемами, й вони бодай на якихось годинку-півтори раді бути при купі, відчувати, що їхні серця б’ються у тім самім темпоритмі, що й серця інших. На самоті колективна віра не народиться. А без неї перемоги не буде…

Б. Томенчук наголошує, що всі презентації, звісно, відрізняються одна від одної, проте атмосфери цих зустрічей схожі.«З першим вдихом засльозилися очі, і з останнім видихом, з останнім словом людина не повертається до звичного стану, душі залишаються відкритими одна до одної й до світу, – каже поет. – Випадки бувають дуже різні. На одній презентації сиділа жінка за пультом звукооператора й було зрозуміло, що їй надзвичайно важко боротися зі своїми сльозами. З’ясувалося, що півтора року тому загинув її чоловік, але й досі його тіло з фронту так і не привезли… В іншій залі підходять до мене сестри-близнючки й кажуть: «Наш тато загинув, ми вам дякуємо, бо нам здалося, що ті вірші про нього». Це багато варте. Або в іншому місті підходить священник. У мене є такий «йоржистий» вірш «Отче наш». Я кажу йому: «Отче, будемо дискутувати навколо «Отче наш»? Він відповідає: «Ні. Я хотів би, щоб його послухав кожен священник з нашої території, тому що Бог – це не дідусь, який сидить на хмаринці і тріпає ногами. То набагато глибше й вище». Це дуже складні презентації. Завжди собі кажу, що нікому тут не важко так, як їм там, на фронті».Поет наголошує, що основна місія українського письменника під час війни – насамперед бути українцем. Зауважує, що повномасштабне вторгнення росії, звичайно, мало вагомий вплив на його творчість. «Інколи відчувалося, що душа не хоче бачити жодних інших азимутів, окрім азимута війни. З тих віршів жоден не роблений, не писаний спеціально. Умовно кажучи, кожен із них приснився. І навіть якщо хтось десь хотів би побачити пафос, – там його немає. Це так говорила моя душа в дуже конкретний час тоді. Можна нескінченно шліфувати тексти, але все-таки те, що було спочатку, найправдивіше. Бували ночі, коли писалося і по два вірші. Не чути болю свого сусіда, не чути болю свого народу – це гріх, якщо тобі Бог дав можливість про це розказати. Може, тому багато з цих поезій ставали піснями буквально на другий день після опублікування».

«Вишийте, мамо, бронежилет» – це 13-та поетична збірка Богдана Томенчука. Автор каже, що вже працює над наступною книжкою віршів, адже в його шухлядах лежить чимало рукописів, та й переповнені зали свідчать про те, що люди потребують слова.

Ольга МОНЧУК, редактор відділу газети “Галичина”

galychyna.if.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Волонтерський рух. Більше, ніж вірші: «Вишийте, мамо, бронежилет» зібрала понад 400…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Нарешті оновлення! І візуал!

Доброго ранку!

А я сьогодні з гарними новинами — нарешті вийшов новий розділ “Академії Фейлім”. Заходьте почитати. Дивіться, у який гарний ліс потрапила Ейла! В моїх соцмережах є відеовізуалізація цього лісу.

Пройшовши

Вітаю з Різдвом! Божого благословіння усім нам!

Додав зображення до другої частини оповідання “У Свинарині”. Цей твір входить до збірки  “Він і вона”  (назва клікабельна).

Новорічний збіг обставин

Участь у конкурсі із книгою “Скляний порятунок Різдва”

Історія оселилася в моїй голові ще минулого Різдва. Вона зігрівала мене цілий рік і чекала свого часу до сьогоднішнього дня.

Це коротка історія про те, як

Дві новини: одна солодка, інша – пекуча)

Мої любі, з Різдвом вас! ✨

Сьогодні, коли за вікном лунають колядки, а вертеп нагадує про справжнє диво, я думаю про вас – тих, хто читає мої історії пізно вночі, хто вірить у силу кохання так само палко, як і я.

“Помста

Можна, я побуду занудою?

“Общество” в українській мові перекладається двома словами : “суспільство” в глобальному плані( наше суспільство до такого ще не готове; це явище суспільного значення) і “товариство” в менш глобальному

Перейти до блогу

Нові автори

Оксана Винник Кількість робіт: 5 Steev Kurts Кількість робіт: 2 Галина Мирослава

Сторінка у Фейсбуку Галина Мирослава

Олег Іващишин

Авторський стиль Письменник, який створює фентезійні світи, сповнені живої історії, культури та емоційної правди. У його прозі поєднуються поетичність і точність, світло й тінь, сила і вразливість. Автор будує міф не з батальних сцен, а з поглядів, тиші й напруги між словами. Його персонажі — глибокі, неоднозначні, з власною етикою й болем. Особливе місце займають […]

Олена Рєпіна

Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Віра Балацька-Гузієнко

Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]

Катерина Литвиненко

Всім привіт. Нещодавно випустила свою першу збірку віршів “Каменный город”. Підтримка рідних та друзів змотивувала мене йти далі. Тепер дуже хочеться споглянути, як сприймуть мої вірші зовсім незнайомі мені люди.

Ірина Маркова Кількість робіт: 3 Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Анатолій Хільченко

Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”

Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Перейти до "Нові автори"