Виклали 6 безплатних шрифтів, присвячених київському метро
Українські графічні й шрифтові дизайнери виготовили пак безплатних для українців шрифтів Kyiv Metro Fonts. Про це повідомляється на сайті Kyiv Type Foundry.
Пак шрифтів, кожен з яких натхнений різними станціями метро міста Києва, розробили з метою зберегти друкарську пам’ять міста.
«У 2022 році київський метрополітен став бомбосховищем для тисяч його мешканців. Цей сумний факт є ще однією важливою віхою в його багатій історії. Він побудований шість десятиліть тому і перевозить 1,32 млн пасажирів на добу (2016). Метро — одне із найкрасивіших рукотворних витворів України», — зазначається на сайті Kyiv Type Foundry.
Над паком працювали студенти літнього воркшопу 2023 року «Шрифти Київського метро» від Kyiv Type Foundry. Допрацювали шрифт графічні й шрифтові дизайнери:
- Вадим Асєєв;
- Євген Анфалов;
- Назарій Кондратюк;
- Даша Ленгрен;
- Матвій Маслюков.
Пак містить 6 шрифтів:
- ROMAN;
KTF Metro Roman — це відродження металевих літер, що імітують різьблення по каменю у зворотному порядку. Шрифт заснований на буквах «Antiqua», які найчастіше використовуються на стінах Red Line. Його назвали KTF Metro «Roman», щоб вшанувати монументальний стиль римських столиць.
- CONTRACT;
Цей шрифт більш поширений, ніж засічка. Його створили 1971 року, коли були відкриті Берестейська станція (тоді Жовтнева), Нивки й Святошин. Була також на площі Калініна (нині Майдан Незалежності), а зараз на Поштовій і Контрактовій площах. У совєтському союзі це був найпоширеніший стиль металевих написів, який використовувався на станціях метро. Назва KTF Contract відсилає до станції «Контрактова площа» і звучить так само прагматично, як і функціоналістична естетика шрифту.
- BLUELINE;
Ці літери стали візитною карткою київського метро, хоча про це ніхто не згадував. Цей шрифт використовувався і в інших метрополітенах в дещо зміненому вигляді, проте надовго не затримався. Однак у Києві шрифт прижився. Під час перейменування квадратні літери зникли (наприклад, після перейменування Петрівки на Почайну). Широкі літери, схожі на екран телевізора, були популярні в кінці 70-х у всьому світі, символізуючи технологічний оптимізм і прогрес. Шрифт BLUELINE залишився на станціях Олімпійській, Тараса Шевченка, Героїв Дніпра та Мінській.
- SPORT;
У книжці Ясабуро Куваями «International Logotypes» 1990 року є ті ж букви, що й на станції метро Палац Спорту. Завдяки Флоріану Хардвігу творці шрифту дізналися, що він називається New York 30 і був створений голландським дизайнером Лео Меуфельсом для Mecanorma (французький аналог Letraset) у 1984 році. Ймовірно, каталог Mecanorma потрапив до рук Миколи Альошкіна — архітектора метрополітену.
- BOTANICAL;
Шрифт на Золотих Воротах розробили московські архітектори метрополітену для початкового проєкту цієї станції. У 1989 році їх звідти вигнали, але відлиті літери залишилися. Їх трохи змінили й використовували на Осокорках і Печерській. Дехто пропагував цей шрифт як типографію Київської Русі. Пізніше «згадки» про Київську Русь з’явилися в грамотах на Видубичах, Позняках і Теремках. Подібний, але більш модерністський погляд був зроблений на станціях Дружба Народів і Славутич. Букви створені Миколою Альошкіним, архітектором метрополітену, який він спеціально розробив для своїх архітектурних проєктів.
- XARKIV;
Шрифт XARKIV виконали з плитки.
Під час масових перейменувань 1990–1993 років старий шрифт Antiqua (KTF Metro Roman) використовувався як замінний шрифт.
«При перейменуванні чи декомунізації у нас немає традиції ставити щось адекватне, ми просто хочемо швидко щось прибрати. Тому виникла дивна, хаотична суміш», — зазначили творці паку.
Українці можуть безплатно завантажити пак шрифтів Kyiv Metro Fonts за посиланням.
Людей з інших країн творці шрифту просять зробити пожертву на PayPal.
Як повідомлялося, на честь першої річниці шрифту Fixel додали у шрифт колекцію українських автентичних символів
Шрифти, створені жінками: найцікавіші українські гарнітури
Зображення: Kyiv Type Foundry
Оригінал статті на Suspilne: Виклали 6 безплатних шрифтів, присвячених київському метро
Блог
Поділіться своїми враженнями
Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?
Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:
Сьогодні останні розділи Зоряни
Друзі!
Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️
Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️
Також, хочу поділитися
Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців
Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К
У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд
Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь
Перейти до блогуНові автори
Світлана Ткаченко
Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]
Оксана Винник Кількість робіт: 5 Олена Рєпіна
Олена Рєпіна (народилася 7.11.1976 в смт Глибока Чернівецької області) – автор збірки поезій «Всміхнися, жінко», лауреат районної та обласної міжнародної премій ім. Ольги Кобилянської, член Національної спілки журналістів України. За освітою філолог, спеціальність «Українська мова та література». Понад 10 років віддала роботі зі студентами. За час своєї праці на педагогічній ниві спільно зі студентами та […]
Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Обиденна Марія
Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]
Ірина Шклянка
Я Ірина Шклянка, поет – початківець. Очікую конструктивну критику та розуміння.
Софія Заяць
Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]
Наталія Писаренко
За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]
Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Ганна Плешивцева
Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)
Ірина Вальянос
Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.
Марічка Вірт Кількість робіт: 1 Вікторія Давиденко
Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]
Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Іванна Стеф’юк
Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.