Виклали 6 безплатних шрифтів, присвячених київському метро

Виклали 6 безплатних шрифтів, присвячених київському метро

Українські графічні й шрифтові дизайнери виготовили пак безплатних для українців шрифтів Kyiv Metro Fonts. Про це повідомляється на сайті Kyiv Type Foundry.

Пак шрифтів, кожен з яких натхнений різними станціями метро міста Києва, розробили з метою зберегти друкарську пам’ять міста.

 

«У 2022 році київський метрополітен став бомбосховищем для тисяч його мешканців. Цей сумний факт є ще однією важливою віхою в його багатій історії. Він побудований шість десятиліть тому і перевозить 1,32 млн пасажирів на добу (2016). Метро — одне із найкрасивіших рукотворних витворів України», — зазначається на сайті Kyiv Type Foundry.

 

 

Над паком працювали студенти літнього воркшопу 2023 року «Шрифти Київського метро» від Kyiv Type Foundry. Допрацювали шрифт графічні й шрифтові дизайнери:

 

  • Вадим Асєєв;
  • Євген Анфалов;
  • Назарій Кондратюк;
  • Даша Ленгрен;
  • Матвій Маслюков.

 

Пак містить 6 шрифтів:

 

  • ROMAN;

 

KTF Metro Roman — це відродження металевих літер, що імітують різьблення по каменю у зворотному порядку. Шрифт заснований на буквах «Antiqua», які найчастіше використовуються на стінах Red Line. Його назвали KTF Metro «Roman», щоб вшанувати монументальний стиль римських столиць.

 

 

  • CONTRACT;

 

Цей шрифт більш поширений, ніж засічка. Його створили 1971 року, коли були відкриті Берестейська станція (тоді Жовтнева), Нивки й Святошин. Була також на площі Калініна (нині Майдан Незалежності), а зараз на Поштовій і Контрактовій площах. У совєтському союзі це був найпоширеніший стиль металевих написів, який використовувався на станціях метро. Назва KTF Contract відсилає до станції «Контрактова площа» і звучить так само прагматично, як і функціоналістична естетика шрифту.

 

 

  • BLUELINE;

 

Ці літери стали візитною карткою київського метро, ​​хоча про це ніхто не згадував. Цей шрифт використовувався і в інших метрополітенах в дещо зміненому вигляді, проте надовго не затримався. Однак у Києві шрифт прижився. Під час перейменування квадратні літери зникли (наприклад, після перейменування Петрівки на Почайну). Широкі літери, схожі на екран телевізора, були популярні в кінці 70-х у всьому світі, символізуючи технологічний оптимізм і прогрес. Шрифт BLUELINE залишився на станціях Олімпійській, Тараса Шевченка, Героїв Дніпра та Мінській.

 

 

  • SPORT;

 

У книжці Ясабуро Куваями «International Logotypes» 1990 року є ті ж букви, що й на станції метро Палац Спорту. Завдяки Флоріану Хардвігу творці шрифту дізналися, що він називається New York 30 і був створений голландським дизайнером Лео Меуфельсом для Mecanorma (французький аналог Letraset) у 1984 році. Ймовірно, каталог Mecanorma потрапив до рук Миколи Альошкіна — архітектора метрополітену. 

 

 

  • BOTANICAL;

 

Шрифт на Золотих Воротах розробили московські архітектори метрополітену для початкового проєкту цієї станції. У 1989 році їх звідти вигнали, але відлиті літери залишилися. Їх трохи змінили й використовували на Осокорках і Печерській. Дехто пропагував цей шрифт як типографію Київської Русі. Пізніше «згадки» про Київську Русь з’явилися в грамотах на Видубичах, Позняках і Теремках. Подібний, але більш модерністський погляд був зроблений на станціях Дружба Народів і Славутич. Букви створені Миколою Альошкіним, архітектором метрополітену, який він спеціально розробив для своїх архітектурних проєктів.

 

 

  • XARKIV;

 

Шрифт XARKIV виконали з плитки.

 

Під час масових перейменувань 1990–1993 років старий шрифт Antiqua (KTF Metro Roman) використовувався як замінний шрифт. 

 

«При перейменуванні чи декомунізації у нас немає традиції ставити щось адекватне, ми просто хочемо швидко щось прибрати. Тому виникла дивна, хаотична суміш», — зазначили творці паку. 

 

 

Українці можуть безплатно завантажити пак шрифтів Kyiv Metro Fonts за посиланням.

 

Людей з інших країн творці шрифту просять зробити пожертву на PayPal

 

Як повідомлялося, на честь першої річниці шрифту Fixel додали у шрифт колекцію українських автентичних символів

 

 

Шрифти, створені жінками: найцікавіші українські гарнітури

 

Зображення: Kyiv Type Foundry

Оригінал статті на Suspilne: Виклали 6 безплатних шрифтів, присвячених київському метро

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Перша тисяча прочитань та знижка у колеги ❤️

Всім привітики!

 

Рада бачити вас у своєму блозі. Сьогодні в мене маленька, але дуже важлива перемога — перша тисяча прочитань! У моєї книги: «МОЯ. БЕЗ УМОВ» Шкода, що не встигла заскрінити кругленьку цифру,

Шевченківська премія-2026 оголосила короткі списки

Відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Про це повідомили на сайті премії.
Серед номінантів на премію в номінації «Проза»:

У 2026-му книжки можуть подорожчати на 30% – Українська видавнича асоціація

За останній рік середня ціна на книжки в Україні зросла щонайменше на 20–30%. Про це повідомляє Українська видавнича асоціація, спираючись на аналіз даних від членів асоціації. 
За дани

В Ужгороді відкрили памʼятник чеському поету Міхаю Емінеску

На території Ужгородського національного університету відкрили погруддя національного поета Румунії Міхая Емінеску. Про це повідомили на офіційній фейсбук-сторінці Закарпатської ОВА.
Ур

Вибір Читомо-2025: найважливіші дитячі книжки року

Попри всі виклики, 2025 рік приніс багато нових дитячих книжок — яскравих, різних, часом дуже несподіваних. Редакція «Читомо» перечитала видання для дошкільного та молодшого шкільного в

Перейти до блогу

Нові автори

Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Юлія Бережко-Камінська

Народилася 29 травня 1982 р. на Херсонщині (с. Чорнобаївка Білозерського району). Журналіст, редактор друкованих видань. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка (Інститут журналістики). Автор понад 500 журналістських і літературних публікацій у регіональній і всеукраїнській пресі. Друкувалася в журналах і газетах: «Дніпро», «Україна», «Золота пектораль», «Полисадник», «Жінка», «Крила», «Одноклассник», «Летопись Причорноморья», «Отражение», «Медиа Експерт», «Алые паруса», «Літературна Україна», «Українська […]

Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

Matilda Кількість робіт: 2 Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Камелія Кількість робіт: 8 Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Віктор Крупка Кількість робіт: 7 Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Марґо Ґейко

Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]

Перейти до "Нові автори"