Андрій Содомора. Слово при людині і людина при слові

Андрій Содомора. Слово при людині і людина при слові

Український народ – узгоджене означення; народ України – неузгоджене.

   *

Не так слово при людині, щоб бути словом, як людина при слові (воно ж – світотворче, людинотворче) – щоб бути людиною.

   *

Мова, пісня – вливаються в душу (вухо – п’є), тому так важливо, щоб «напій» був здоровий (інакше «вуха в’януть», душа «інфікується»)… Чого лиш не чує нині дитяче вухо?..

   *

Душа без слова – сохне. Скроплює – Муза: «Мов живлющою водою / Душу окропила» (Шевченко).

   *

Смак до слова: перше значення лат. sápere, «бути розумним» – «мати смак» («не має смаку в писку» – казали колись на селі). Мова, духовна пожива, як і хліб, що живить тіло, має бути смачною, простою, приємною: («Для голодних пік сквапливо / Разови́й не панський хліб» (Франко)).

   *

Слово має й пахнути, надто у храмі Божому, – яко кадило.

   *

Срібне слово – з золотого мовчання.

   *

Вухом – до дерева: шепіт високий, мовчання – глибоке.

   *

Куди сягає око – туди й слово: даль, далина, далечінь, далекість, далеч, далеко-далеко, ген-ген…

   *

«Горизонт подій», латиною: «ultima linea rerum» (Горацій – про смерть). Далі – нічого. Звідти – немає повернення.

   *

«Село! І серце одпочине…» Звідти, з нашого давнього села, де «Хатки біленькі виглядають, / Мов діти в білих сорочках», мали б ми черпати поживу для нинішньої мови; з нею – й у світ іти.

   *

Не так зима, як відзимки… Не так гук, як відгуки… Може, й справді у від-гуку, від-звуку, від-лунні – квінтесенція звуку: відстань наче «проціджує», очищує звук. Звук – але не слово. Переклад не відлунює, а проходить через іншу мову, стає іншим.

   *

Вага слова: покладімо на терези бодай два слова: «дитина» – і «малюк». «Дитина» много важить своїм світлом: дитинка, дитиночка, дитинонька, дитятко, дитяточко, золота дитина, дитина Богом поцілована, «Світ дитини», українська дитина… Чуємо ж повсюдно – навіть не «маля», «малятко», а… «малюк» (малыш).

   *

Пустодзвін: «Більше дзвенить, аніж важить» (Сенека).

   *

Видимий зоряний Космос («фабрика круглих тіл») – краса для ока; мова, слово («округлість» нашої мови), невидимий Космос – для вуха.

   *

Галас і голос, галасувати і голосувати: первісний Хаос – і впорядкований Космос.

   *

«Слова та голос – більш нічого…» А ще – повітря: «Слова, що ними володію, – то лиш повітря, а все ж я тішу ними слухачів» (Сапфо).

   *

Від (к)рику – до слова; уста до слова – як до поцілунку (про цю «округлість» – у пісні «Ой зійди, зійди, ясен місяцю…»)

   *

«О»: «мо-ло-ко», «по-ло-тно», але – «во-ро-на» (часом і вона – біла).

   *

Розмовляти можна й подумки. Філософ – до молодика, що розмовляв сам із собою: «Гляди, ще небезпечного маєш співбесідника».

   *

«Немов» (для мов-ної усмішки):

Не мов, що то «човен в синім морі» – то місяць у небі.

zbruc.eu

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Андрій Содомора. Слово при людині і людина при слові

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Карандєєв: Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє

Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє, заявляє т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Як передає Укрінформ з посиланням на Мініст

У селах України працює лише дві книгарні – УІК

Переважна більшість книгарень в Україні зосереджена в обласних центрах та великих містах. Про це йдеться в переліку, укладеному Українським інститутом книги.
Загалом у перелікові станом

У Львові надрукували понад 600 книжок шрифтом Брайля

Львівський обласний осередок об’єднання «Українська спілка інвалідів – УСІ» завершує культурно-мистецький проєкт «Подолати минуле. Україна в подіях та особистостях», у межах якого шрифт

Незламні бібліотеки і синергія перемоги: як святкують День бібліотек в умовах війни

30 вересня в Україні традиційно відзначають День бібліотек. Щороку бібліотекарі вигадують нові формати святкувань. 2019 року Українська бібліотечна асоціація разом з Українським інститу

Наталя Талалай. Мій Памук

За даними турецького видавництва «Yapı Kredi Yayınları», де виходять друком твори Орхана  Памука, станом на 2021 рік Памук написав двадцять три книжки і отримав безліч міжнародних літературних премій —

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"