Авторка «Персеполіса» відмовилася від французького ордену Почесного легіону
Іранська письменниця і режисерка Маржан Сатрапі відмовилася прийняти найвищу нагороду Франції — орден Почесного легіону, звинувативши країну в «лицемірстві» щодо Ірану.
Маржан Сатрапі переїхала до Франції у 1994 році, вона отримала французьке громадянство у 2006 році. У липні 2024 року їй присвоїли звання кавалера Почесного легіону, однак вона вирішила відмовитися від нагороди напередодні церемонії вручення, що мала відбутися наприкінці січня.
Сатрапі пояснила своє рішення в інстаграм-дописі, адресованому міністерці культури Франції Рашиді Даті. Вона наголосила, що що її рішення не має на меті зневажити нагороду.
«Я не можу ігнорувати те, що вважаю лицемірним ставленням до Ірану. Я не можу більше дивитися, як діти іранських олігархів проводять канікули у Франції, навіть отримують громадянство, тоді як молодим дисидентам важко отримати туристичну візу, щоб побачити, якою є країна Просвітництва та прав людини», — написала вона.
Згодом вона оприлюднила відео на «знак солідарності з іранцями, особливо з жінками та іранською молоддю, а також з французькими співвітчизниками, утримуваними в заручниках в Ірані» .
Маржан Сатрапі — ірано-французька художниця, ілюстраторка, авторка графічних романів, сценаристка. Народилася у 1969 році в Решті (провінція Ґілян) в родині з ліберальними поглядами. У дитинстві сім’я Сатрапі перебралася до Тегерану, де Маржан пішла до школи. Батьки виступали проти Ісламської революції 1979 року, чимало родичів Маржан зазнали переслідувань.
Пізніше батьки відправили Маржан до Австрії, де вона навчалася у Французькому ліцеї, але вже в 1990 Сатрапі повернулася до Ірану, щоб вчитися в філіалі ісламського університету Азад в Тегерані. Під час бомбардувань Тегерану авіацією Саддама Хусейна Маржан мало не загинула. У 1994 року письменниця переїхала до Страсбурга, де навчалася у Школі декоративних мистецтв, в 1997 року – до Парижа.
Серед творів Сатрапі – графічні романи і комікси «Вишивки» (2003), «Курча з чорносливом» (2004), «Голоси», «Мудрості та хитрості Персії», «Монстрам не подобається Місяць», «Одіссей в країні дурнів», «Аждар», «Зітхання» (2004).
Однак найвідоміший на сьогодні твір Сатрапі – графічний роман «Персеполіс»(2000–2003), що оповідає про Ісламську революцію та ірано-іракську війну. Головна героїня – дівчинка, а згодом юна дівчина, яка стає свідком наступу фундаментальних релігійних сил на громадянські свободи іранської спільноти. Українською книжка вийшла у 2023 році у видавництві «Видавництво». Окрім того, у 2023 році «Видавництво» видало ще одну книжку авторки – мальопис «Курча з чорносливом».
Серед нагород Сатрапі – нагорода Ангулемського фестивалю (за «Вишивки», 2004) і перемога на Каннському фестивалі (за анімаційну стрічку «Персеполіс», 2008).
Як повідомлялося, у 2023 році орденом Почесного легіону нагородили Оксану Забужко й Олега Сенцова.
Джерело: Le Monde
Чільне фото: Gareth Cattermole
Оригінал статті на Suspilne: Авторка «Персеполіса» відмовилася від французького ордену Почесного легіону
Блог
Зимова казкаНарешті я закінчила свою готичну казку.
Ту, яку хочеться розповідати холодними зимовими вечорами, коли тиша стає глибшою, а тіні здаються ближчими. Казку, у якій темрява визирає з кожного кутка і ніби спостерігає за нами.
Ректор чекає на вас. Негайно.Всім привіт. До прем’єри моєї нової книги про футбол, логіку та справжню дружбу залишилося всього 10 днів.
Чи замислювалися ви, що буває, коли четверо студентів наважуються переписати правила гри, за якими університет
Візуалізація до розділу 29Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі.
Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.
Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Інтерв’ю з авторами після “Так” від видавництваВсім привіт!
Можливо, хтось вже чув, що я, разом з Дмитром Євтушенком, Тетяною Овчінніковою, Ангеліною Александренко та Анею Прокопович, зібралися разом, щоб написати спільну книгу.
П’ять різних авторів та п’ятнадцять
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.