Авторка «Персеполіса» відмовилася від французького ордену Почесного легіону

Авторка «Персеполіса» відмовилася від французького ордену Почесного легіону

Іранська письменниця і режисерка Маржан Сатрапі відмовилася прийняти найвищу нагороду Франції — орден Почесного легіону, звинувативши країну в «лицемірстві» щодо Ірану.

Маржан Сатрапі переїхала до Франції у 1994 році, вона отримала французьке громадянство у 2006 році. У липні 2024 року їй присвоїли звання кавалера Почесного легіону, однак вона вирішила відмовитися від нагороди напередодні церемонії вручення, що мала відбутися наприкінці січня.

 

Сатрапі пояснила своє рішення в інстаграм-дописі, адресованому міністерці культури Франції Рашиді Даті. Вона наголосила, що що її рішення не має на меті зневажити нагороду.

 

«Я не можу ігнорувати те, що вважаю лицемірним ставленням до Ірану. Я не можу більше дивитися, як діти іранських олігархів проводять канікули у Франції, навіть отримують громадянство, тоді як молодим дисидентам важко отримати туристичну візу, щоб побачити, якою є країна Просвітництва та прав людини», — написала вона.

 

Згодом вона оприлюднила відео на «знак солідарності з іранцями, особливо з жінками та іранською молоддю, а також з французькими співвітчизниками, утримуваними в заручниках в Ірані» .

 

Маржан Сатрапі — ірано-французька художниця, ілюстраторка, авторка графічних романів, сценаристка. Народилася у 1969 році в Решті (провінція Ґілян) в родині з ліберальними поглядами. У дитинстві сім’я Сатрапі перебралася до Тегерану, де Маржан пішла до школи. Батьки виступали проти Ісламської революції 1979 року, чимало родичів Маржан зазнали переслідувань.

 

Пізніше батьки відправили Маржан до Австрії, де вона навчалася у Французькому ліцеї, але вже в 1990 Сатрапі повернулася до Ірану, щоб вчитися в філіалі ісламського університету Азад в Тегерані. Під час бомбардувань Тегерану авіацією Саддама Хусейна Маржан мало не загинула. У 1994 року письменниця переїхала до Страсбурга, де навчалася у Школі декоративних мистецтв, в 1997 року – до Парижа.

 

Серед творів Сатрапі – графічні романи і комікси «Вишивки» (2003), «Курча з чорносливом» (2004), «Голоси», «Мудрості та хитрості Персії», «Монстрам не подобається Місяць», «Одіссей в країні дурнів», «Аждар», «Зітхання» (2004).

 

Однак найвідоміший на сьогодні твір Сатрапі – графічний роман «Персеполіс»(2000–2003), що оповідає про Ісламську революцію та ірано-іракську війну. Головна героїня – дівчинка, а згодом юна дівчина, яка стає свідком наступу фундаментальних релігійних сил на громадянські свободи іранської спільноти. Українською книжка вийшла у 2023 році у видавництві «Видавництво».  Окрім того, у 2023 році «Видавництво» видало ще одну книжку авторки – мальопис «Курча з чорносливом».

 

Серед нагород Сатрапі – нагорода Ангулемського фестивалю (за «Вишивки», 2004) і перемога на Каннському фестивалі (за анімаційну стрічку «Персеполіс», 2008).

 

Як повідомлялося, у 2023 році орденом Почесного легіону нагородили Оксану Забужко й Олега Сенцова.

 

 

Джерело:  Le Monde

Чільне фото: Gareth Cattermole

Оригінал статті на Suspilne: Авторка «Персеполіса» відмовилася від французького ордену Почесного легіону

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Відьма цього не очікувала

…Одхан-Луїза усе зрозуміла лише через кілька днів після переселення душі. Її чекав неабиякий сюрприз. Спершу це здавалося абсолютно неможливим, якоюсь насмішкою, але сумніву не лишалося… Відьму наздогнало минуле,

Привіт всім мої сонечка!

Скоро вже Новий рік… А у вас уже відчувається ця чарівна атмосфера свята? Як пройшов ваш день сьогодні? Мені дуже цікаво, що приносить вам радість у ці дні: готування до свята, маленькі прогулянки вулицями, прикрашені

☃️❄️ «різдвяні історії серця» ❄️☃️

✨ Дорогі мої читачі, ви вже бачили, як Андрій у гніві відштовхнув свою родину, а тепер залишився сам на Різдво. Самотність змусила його переглянути минуле й усвідомити власні помилки. Він зрозумів, що образи й гордість лише

Я нарешті дісталась до гаряченького (18+)

Зізнаюсь чесно — я не думала, що написати цю сцену для мене буде настільки важко.
Мабуть, саме тому я її й затягувала.
Але цей момент настав.
Для тих, хто чекав пристрасті — ловіть спойлер завтрашнього розділу

Він

№3. Новорічна фотосесія. Рейтинг ЧитачІв

Сьогодні я придумала собі (можливо у блогах таке вже було, тому прошу вибачення, якщо буде схоже на плагіат – я не навмисне) створити  рейтинг  своїх книг за версією читачів

Отже, у мене є шість книг. Ця посідає

Перейти до блогу

Нові автори

Анатолій Хільченко

Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”

Ліра Воропаєва Кількість робіт: 4 Дар’я Загребельна Кількість робіт: 8 Марія Яновська

Родом із Прикарпаття (селище Ланчин Надвірнянського району), 09.02.1959 р.н. Працювала у сфері транспорту, сільського господарства, та на державній службі. Освіта вища.1977-1982р.р. навчалась в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича. Вірші пише з дитинства. Автор 6 поетичних збірок: «Квіти любові»,«Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій» та збірки віршів для дітей «Подарунок […]

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Марина Жойа

Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]

Лариса Вагилевич

Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)

Жанна Хома

Жанна Василівна Хома – молода мама, вчителька, письменниця! Народилась Жанна Хома у місті Мукачеві 3 травня 1991 року. У 2008 році закінчила Мукачівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №20 ім. О.Духновича. В Ужгородському національному університеті здобула дві вищі освіти: філологічну та юридичну. Кілька років жила і працювала в США, куди потрапила за студентською програмою вивчення іноземної […]

Віра Балацька-Гузієнко

Балацька (Гузієнко) Віра з Гостомеля, Київської області. Закінчила «Літературну творчість» Інституту філології при КНУ імені Тараса Шевченка. Пише оповідання (і вже має першу збірочку оповідань для діток “Пашка і Сашка, або Шкідники на засланні”), а також вірші. Майже щоденно викладає свої нові поезії на авторській сторінці у Фейсбуці: Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра В […]

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Каріна Чернишова Кількість робіт: 10 Tadeй Кількість робіт: 8 Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Олег Озарянин

Народився 01 січня 1969 року у місті Житомирі, де і проживає весь цей час. Справжнє ім'я автора Антонюк Олег Миколайович, але широким масам читачів він добре відомий під літературним псевдонімом – Олег Озарянин – по численних публікаціях в поетичних журналах та альманахах як в Україні, так і за її межами (Англія, Німеччина, Бельгія, Білорусь, Іспанія, Грузія тощо). Автор шести поетичних збірок: "Хвилини тиші" (2011), "Листи кращому другу" (2014), "400 осяянь" (2017), "Любовні осяяння" (2017), "Букет з меланхолій" (2018), "Невблаганні" […]

Оксана Винник Кількість робіт: 5 Перейти до "Нові автори"