The end, або фінал 17 грудня о 17
2021-12-16 12:53:02 Стефанія Лін

The end, або фінал 17 грудня о 17

Привіт усім красуням)))

Фінал величезний, на вас чекає 10 частин, смачник, повних радості, гніву, печалі, любові, відчаю та бажання щось змінити))) Думаю, вам сподобається)))

Мара і Ар готові сказати бувай)))

Хто ще не читав цю історію, однозначно, потрібно наздогнати нас))) Поки ще діє ціна за передплатою))) Тим паче, що перша частинка коротенька))

Перехрестя: Гелловінська ніч Перехрестя. Пекельна дорога

Уривок з фіналу:

Це ще що за фантазії? З якого дива я маю на коліна перед ним падати, та ще й в присутності стількох демонів, на хвилиночку, моїх підданих?

— Мара, коронація, — шипить роздратовано Диявол. — Притримай свої брудні фантазії при собі.

— Я не… — спалахую, але він одразу перебиває мене.

— Ти маєш стати на коліна, присягнутися мені у вірності, я одягну на тебе корону — і на цьому все.

Не збираюся я присягатися йому у вірності!

— Навіть не мрій! — шиплю у відповідь не гірше змії.

— Мара, — зітхає й закочує очі. — Це всього лише формальність. Припини вередувати. Я теж принесу тобі присягу.

— У вірності? — пирхаю зі сміху. — Будеш целібат зберігати? Тому що я не збираюся…

— Мара! Замовкни, — його голос змінюється. Я враз стуляю рота, тому що таке відчуття, що він вклав в слова силу, яка скувала мене і змусила скоритися. — Так, ти маєш рацію, люба моя королево, — схиляється до мене й вкрадливо шепоче, — я можу змусити тебе зробити все, що потрібно, навіть пальцем не торкнувшись. Але я цього не роблю, залишаючи за тобою право вибору. Тому вирішуй, дотримуєшся ти своїх обіцянок, а я у відповідь своїх, чи я просто отримаю те, що належить мені, не питаючи в тебе дозволу.

— Монстр, — вимовляю неживим, сиплим голосом, і опускаюся на коліна. Дивлюся на нього знизу вгору: — Присягаюся у вірності своєму королю, — одразу додаю гучно, щоб швидше це закінчилося, намагаючись, щоб звучало переконливо, та голос однаково тремтить.

Буктрейлер:

Оригінал статті на Букнет: The end, або фінал 17 грудня о 17