70 років тому заборонили вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну”

70 років тому заборонили вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну”

70 років тому, 2 липня 1951-го, радянська газета “Правда” засудила вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну!”. Письменника назвали “буржуазним націоналістом” та “продажним бандерівцем”, а вірш деякий час ніде не друкували.

На вірш Сосюри звернули увагу після того, як він вперше з’явився у журналі “Звезда”. Переклад з власної ініціативи зробив російський поет Олександр Прокоф’єв, якого одразу ж засудили за те, що не порадився з редколегією. Проте найбільше постраждав сам автор. На нього спрямувався шквал критики від радянських письменників та дописувачів періодичних видань.

У статті “Правди”, яка мала назву “Проти ідеологічних перекручень у літературі”, його характеризували так:

“Оспівує якусь одвічну Україну. Поза часом, поза епохою, без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу. В основі своїй є ідейно порочним твором, під яким могли підписатися Петлюра, Бандера”.

Як пише Gazeta.ua, ця стаття зачепила й поета Максима Рильського, якому нагадали про “серйозні ідеологічні помилки”, і Костянтина Данькевича за його оперу “Богдан Хмельницький”.

“Стаття “Правды” змушує глибше придивитись до творчості Володимира Сосюри. Прояви націоналістичної ідеології, національної обмеженості не є випадковими і поодинокими у його творчості. Не зрозумів ролі ленінсько-сталінської дружби народів і виступав із низкою занепадницьких, безідейних віршів, а то й прямо ворожих, як вірш “Любіть Україну!” писав український радянський поет Андрій Малишко.

Заборону на публікацію вір­ша “Любіть Україну” зняли 1958-го.

Вірш “Любіть Україну” (1944 рік)

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна

як очі її ніжно-карі…

Вона — у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в огні канонад, що на захід женуть

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам путь

до весен, і світлих, і щирих…

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все, до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину…

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну!

Любіть у труді, у коханні, в бою,

в цей час, як гудуть батареї…

Всім серцем любіть Україну свою, —

і вічні ми будемо з нею!

Що відомо

  • Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року у Дебальцеве на Донбасі. Його дитячі роки минули на Луганщині.
  • Восени 1918 року він – у складі робітничого загону – брав участь у повстанні проти гетьмана, а взимку став добровольцем армії УНР. Потрапив у полон і був засуджений до розстрілу, але вижив.
  • У 1920 році Сосюру мобілізували до Червоної армії.
  • У радянську літературу він увійшов з поемою “Червона зима” (1921 рік), яку сьогодні назвали б “прорадянською”, а тоді критикували за “махновськість”.
  • На початку 30-х років у Сосюри виник конфлікту з комуністичною партією, членом якої він був з 1920 року. Його книгу “Серце” заборонили, у 1934 році письменника виключили з партії та відправили до психіатричної лікарні.
  • Вірш “Любіть Україну”, написаний у 1944 році, став візитівкою сучасної України.

Оригінал статті на Читомо: 70 років тому заборонили вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Побачив світ роман Ольги Полевіної «Тополя за вікном»

Днями у видавництві «ІМЕКС-ЛТД» (Кропивницький)  вийшов роман Ольги Полевіної «Тополя за вікном», який чекав видання 11 років. Майже стільки ж чекав і перший відгук на нього – коректора обласного літера

Українські бібліотеки списали понад 26 млн книжок

У 2022 році з бібліотек України списали 12 мільйонів 971 тисячу книжок, у 2023 — 13 мільйонів 165 тисяч. Про це Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у відпов

Які письменники увійшли до списку «людей десятиліття» від NV

Медіа NV уклало перелік зі 100 українців, що з 2014-го визначають життя в країні та ведуть її вперед. Про це повідомили на сайті видання.
Перелік уклали за допомогою авторитетних експер

Українців закликають бойкотувати роздачу пропагандистських газет в окупації

На тимчасово окупованих територіях самопроголошена російська «влада» посилює поширення дезінформації серед місцевого населення. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
За інформ

Пригоди із Зеленим Вовком: нова книжка для дітей Анастасії Шульги

Компанія уявних друзів в українському дитліті поповнюється новими персонажами, що не може не тішити. Адже уявний друг — це на 100% ідеальний компаньйон для будь-яких пригод, веселощів і

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"