24 червня в Укрінформі відбулася пресконференція «Українська література доби незалежності», присвячена…

24 червня в Укрінформі відбулася пресконференція «Українська література доби незалежності», присвячена…

У заході взяли участь: Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України; Павло Мовчан – секретар НСПУ, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; Олександр Божко – секретар НСПУ; Сергій Куліда – секретар НСПУ, головний редактор газети «Літературна Україна»; Леонід Тома – головний редактор журналу «Харків».

Розпочав конференцію очільник НСПУ Михайло Сидоржевський. Він звернувся до історії і зазначив, що 28 червня 1991 року Міністерство юстиції України зареєструвало НСПУ як творчу організацію. Незадовго перед цим, у квітні 1991 року, відбувся X письменницький з’їзд, де Спілка письменників України відокремилася від радянського Союзу письменників. Згодом, 1997 року, вона набула статусу Національної спілки.

Михайло Сидоржевський зауважив, що в контексті сучасності НСПУ як організація, попри всі негаразди, є життєздатною і такою, що розвивається та рухається вперед. У стінах Будинку письменників відбуваються мистецькі заходи, які презентують творчість не лише сучасних українських письменників, але й композиторів і художників, а також проводяться конференції, фестивалі, налагоджується плідна співпраця із зарубіжними країнами, а найголовніше – до Спілки письменників долучається молодь, яка в майбутньому складе кістяк сучасної української літератури.

Він також повідомив, що до 30-річчя НСПУ вже підготовлена потужна мистецька програма, яка включає в себе різноманітні заходи, виставки, друк письменницького довідника і буклета, виготовлення ювілейної медалі тощо.

Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса
Шевченка, секретар НСПУ Павло Мовчан зазначив, що НСПУ тісно пов’язана з боротьбою
за незалежність України, адже саме в стінах Будинку письменників наприкінці
1980-х років зародився Народний Рух України, а відтак Спілка тоді стала
своєрідним каталізатором прогресивних думок і їхніх утілень щодо української
державності й незалежності. Тому що письменник через оптику мови заломлює
внутрішній і зовнішній світ і фіксує словом те важливе й нагальне, що повинно
мати своє продовження й розвій.

Він зауважив, що саме в стінах НСПУ народжувались прогресивні
думки й формувалось осердя української національної інтелектуальної еліти.

Павло Мовчан зазначив, що потрібна меморіалізація НСПУ через створення
фільму про її історію.

Згадуючи Український Інститут книги як важливу й дуже потрібну інституцію, Павло Мовчан звернув увагу, що її можливості потрібно використовувати на повну потужність – якомога більше видавати книжок українських класиків, а також не забувати про величезну спадщину літератури української еміграції. Має бути створена національна програма відродження України, а роль письменника у створенні української держави потрібно донести до молоді. До того ж держава має гідно опікуватися добробутом письменників і не залишати творчу особистість напризволяще.

Письменник, перекладач, секретар НСПУ Олександр Божко зауважив,
що за 30 років існування НСПУ відбулося безліч епохальних змін. По суті, за цей
час українська література з провінційної (якою вона була за часів СРСР)
перетворилася на літературу, яка цікава у світі, про яку хочуть знати, яку
хочуть вивчати й досліджувати. Відірвавшись від СРСР, Україна змогла відкрити й
відкриває світу свою багатющу культуру, і це має відбуватися саме за належної
підтримки держави. Дуже важливо, зазначив він, щоб українську культуру у світі
пізнавали крізь книжки і фільми. Аби заповнити інтерес до нашої культури –
маємо перекладати гідні твори, де відбивається українська душа. Тому влада
повинна належно дбати про культуру і підтримувати письменників, щоб вони не
залишалися сам на сам зі своїми проблемами, які є загальнонаціональними.

Головний редактор газети «Літературна Україна», секретар НСПУ Сергій Куліда нагадав, що наступного
року газета «Літературна Україна» святкуватиме свій 95-річний ювілей. Він
розповів про проблеми, які переживає найдавніша літературна газета України. Хоча
зауважив, що вже оновлено сайт газети і зроблено чимало, щоб наповнити бюджет
видання коштами. Найважливіше, сказав він, не забувати про письменників, які
потребують матеріальної допомоги, дбати про тих, хто в цьому має потребу. І про
це має чути держава.

Головний редактор журналу «Харків»  Леонід Тома розповів про українську літературу
Харківщини – регіону, який межує з ворожою агресивною Росією. Він зауважив, що
часом ми перебуваємо в інформаційному вакуумі, а тому про багатьох талановитих
письменників, на жаль, мало відомо широкому загалу. Найважливіше, щоби
письменник перебував у сфері видимості, щоби був налагоджений потужний
інформаційний зв’язок із громадськістю.  

Пресслужба НСПУ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: 24 червня в Укрінформі відбулася пресконференція «Українська література доби незалежності», присвячена…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У метро Києва встановили назву станції «Площа українських героїв»

У Києві встановили літери на перейменованій станцій метро «Площа Українських Героїв». Про це на своїй фейсбук-сторінці розповів шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. 
Відлиті у повнорозмірні

Чародійницькі ліки для читачів

10 квітня ошатна бібліотека селища Слобожанське Дніпропетровської області приймала довгоочікуваних гостей – митців Еліну Заржицьку та Олену Швець-Васіну.

На зустрічі були присутні вчителі Слобожанськ

Карандєєв у Херсоні оглянув театр, музей і бібліотеки

Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час робочої поїздки в Херсон оглянув обласний театр, музей і бібліотеки.

Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінф

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги у лікуванні. Про це повідомили на фейсбук-сторінці видавництва Komubook.
«Талановита перекладачка і просто дуже мила та розумна дівчина Ірин

Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони

Військовослужбовець, поет, лавреат Шевченківської премії 2024 року Дмитро Лазуткін став речником Міністерства оборони України. Про це повідомили в етері телемаратону, відрекомендувавши

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"