24 червня в Укрінформі відбулася пресконференція «Українська література доби незалежності», присвячена…

2021-06-25 21:00:00 НСПУ

У заході взяли участь: Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України; Павло Мовчан – секретар НСПУ, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; Олександр Божко – секретар НСПУ; Сергій Куліда – секретар НСПУ, головний редактор газети «Літературна Україна»; Леонід Тома – головний редактор журналу «Харків».

Розпочав конференцію очільник НСПУ Михайло Сидоржевський. Він звернувся до історії і зазначив, що 28 червня 1991 року Міністерство юстиції України зареєструвало НСПУ як творчу організацію. Незадовго перед цим, у квітні 1991 року, відбувся X письменницький з’їзд, де Спілка письменників України відокремилася від радянського Союзу письменників. Згодом, 1997 року, вона набула статусу Національної спілки.

Михайло Сидоржевський зауважив, що в контексті сучасності НСПУ як організація, попри всі негаразди, є життєздатною і такою, що розвивається та рухається вперед. У стінах Будинку письменників відбуваються мистецькі заходи, які презентують творчість не лише сучасних українських письменників, але й композиторів і художників, а також проводяться конференції, фестивалі, налагоджується плідна співпраця із зарубіжними країнами, а найголовніше – до Спілки письменників долучається молодь, яка в майбутньому складе кістяк сучасної української літератури.

Він також повідомив, що до 30-річчя НСПУ вже підготовлена потужна мистецька програма, яка включає в себе різноманітні заходи, виставки, друк письменницького довідника і буклета, виготовлення ювілейної медалі тощо.

Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса
Шевченка, секретар НСПУ Павло Мовчан зазначив, що НСПУ тісно пов’язана з боротьбою
за незалежність України, адже саме в стінах Будинку письменників наприкінці
1980-х років зародився Народний Рух України, а відтак Спілка тоді стала
своєрідним каталізатором прогресивних думок і їхніх утілень щодо української
державності й незалежності. Тому що письменник через оптику мови заломлює
внутрішній і зовнішній світ і фіксує словом те важливе й нагальне, що повинно
мати своє продовження й розвій.

Він зауважив, що саме в стінах НСПУ народжувались прогресивні
думки й формувалось осердя української національної інтелектуальної еліти.

Павло Мовчан зазначив, що потрібна меморіалізація НСПУ через створення
фільму про її історію.

Згадуючи Український Інститут книги як важливу й дуже потрібну інституцію, Павло Мовчан звернув увагу, що її можливості потрібно використовувати на повну потужність – якомога більше видавати книжок українських класиків, а також не забувати про величезну спадщину літератури української еміграції. Має бути створена національна програма відродження України, а роль письменника у створенні української держави потрібно донести до молоді. До того ж держава має гідно опікуватися добробутом письменників і не залишати творчу особистість напризволяще.

Письменник, перекладач, секретар НСПУ Олександр Божко зауважив,
що за 30 років існування НСПУ відбулося безліч епохальних змін. По суті, за цей
час українська література з провінційної (якою вона була за часів СРСР)
перетворилася на літературу, яка цікава у світі, про яку хочуть знати, яку
хочуть вивчати й досліджувати. Відірвавшись від СРСР, Україна змогла відкрити й
відкриває світу свою багатющу культуру, і це має відбуватися саме за належної
підтримки держави. Дуже важливо, зазначив він, щоб українську культуру у світі
пізнавали крізь книжки і фільми. Аби заповнити інтерес до нашої культури –
маємо перекладати гідні твори, де відбивається українська душа. Тому влада
повинна належно дбати про культуру і підтримувати письменників, щоб вони не
залишалися сам на сам зі своїми проблемами, які є загальнонаціональними.

Головний редактор газети «Літературна Україна», секретар НСПУ Сергій Куліда нагадав, що наступного
року газета «Літературна Україна» святкуватиме свій 95-річний ювілей. Він
розповів про проблеми, які переживає найдавніша літературна газета України. Хоча
зауважив, що вже оновлено сайт газети і зроблено чимало, щоб наповнити бюджет
видання коштами. Найважливіше, сказав він, не забувати про письменників, які
потребують матеріальної допомоги, дбати про тих, хто в цьому має потребу. І про
це має чути держава.

Головний редактор журналу «Харків»  Леонід Тома розповів про українську літературу
Харківщини – регіону, який межує з ворожою агресивною Росією. Він зауважив, що
часом ми перебуваємо в інформаційному вакуумі, а тому про багатьох талановитих
письменників, на жаль, мало відомо широкому загалу. Найважливіше, щоби
письменник перебував у сфері видимості, щоби був налагоджений потужний
інформаційний зв’язок із громадськістю.  

Пресслужба НСПУ

Оригінал статті на НСПУ: 24 червня в Укрінформі відбулася пресконференція «Українська література доби незалежності», присвячена…