У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис

У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис

Директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк вважає український правопис у редакції 2019 року легітимним, а директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко — «фальшивим». Про це установи повідомили у відповідях на інформаційні запити Читомо.

Як зазначив Богдан Ажнюк, нову редакцію українського правопису розробила й затвердила правописна комісія, склад якої визначив Кабінет Міністрів України у постанові від 19 лютого 2002 р. № 198 «Про Українську національну комісію з питань правопису». Згідно з постановою, серед членів комісії були представлені мовознавчі установи НАН України, включно з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови, Павла Гриценка призначили заступником співголови Комісії.

За словами Павла Гриценка, на обговоренні президії НАН Інститут української мови висловив негативну оцінку, проте правопис все одно подали на затвердження.

«Інститут української мови допустили до роботи Комісії вибірково. Коли треба було затверджувати, ми були категорично проти, бо цей правопис не був підготовлений», — зауважив Гриценко.

Проте Богдан Ажнюк зазначив, що під час голосування щодо затвердження тексту правопису на підсумковому засіданні правописної комісії Павло Гриценко голосував «за».

«Критичним висловлюванням Павла Гриценка щодо українського правопису 2019 року бракує конкретики, лінгвістичної аргументованості й конструктивності», — наголосив Ажнюк.

«Як ми можемо співпрацювати з Інститутом мовознавства, який приймає брехливі позиції щодо українського правопису?», — зазначив Павло Гриценко.

Крім того, він зауважив що в Українському правописі 2019 року, який вийшов у видавництві «Наукова думка», написано, що це «авторизоване видання».

Мовознавець розповів, що Інститут української мови провів 9 засідань Вченої ради упродовж 2022 року, де були присутні вчені з різних університетів.

«Ми відкриті. Проведення відкритих засідань вченої ради з доступом вчених усіх кафедр хто бажає — це і є найбільший демократизм. Ми ніколи нікого у цьому плані не боялися, тому що ми виходили виключно з позицій наукових», — зазначив директор Інституту української мови.

Також інститут опублікував 10 статей про неточності й помилки в українському правописі у журналі «Українська мова». Їх можна переглянути за посиланням.

«За цей великий обсяг роботи держава не виділила ні копійки. Це для того, щоб можна було “загнутися” і відмовитися від ідеї створення правопису», — зауважив Гриценко.

Серед публікацій інституту є стаття «Український правопис» і тотальна фемінітивізація.

Директор Інституту української мови Павло Гриценко у коментарі Читомо наголосив на тому, що фемінітиви — це «форми калічення української мови».

«Зараз іде ідеологічна війна і війна проти української мови. Я вважаю фемінітиви ідіотизмами. Українська мова виробила упродовж століть інші форми представлення опозиції чолові й жіночі — граматичні, лексичні, займенники. Спекулювати, що це буде урівняння чоловіків і жінок — небачене приниження жінок. Це ніби визнання їхньої дискримінації», — зауважив Гриценко.

Натомість директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що український правопис 2019 року — це «крок уперед, порівняно з попередніми редакціями» й ним слід користуватися усім українцям, поки він не зазнає змін і уточнень.

Як зазначили мовознавці, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні й Інституту української мови НАН України мають право надавати пропозиції щодо правопису Національній комісії зі стандартів української мови.

Як повідомлялося, 22 травня 2019 року Уряд ухвалив нову редакцію українського правопису. У червні 2024 року директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук Павло Гриценко заявив, що правопис української мови 2019 року містить «десятки грубих помилок і неточностей» і не є легітимним.

Чільне фото: колаж Читомо

Дарина Головань

chytomo.com

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Викрадення.

Дверцята відчинили  з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.

У чорному прорізі постав він.

Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,

Сестринська турбота чи допитливість? ☺️

Усім затишного та спокійного вечора п’ятниці ⛅

У книзі “По сусідству з Грозою”⚡ вийшло оновлення, де з’явилися кілька нових персонажів: Антошка і Ніка ☺️ 

   …тільки ми лишилися вдвох, у мою

Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!

Вітаю!

І тобі Емілі та Еріка — оновлення!

✨✨✨

Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий

Тіні майбутнього

Новий, 8-ий розділ від Азара Діґанн буде вже СЬОГОДНІ. Тому додавайте книгу до бібліотеки, щоб не пропустити новий розділ, а він буде ой, як скоро, бо Азар вважає, що сказав не достатньо

“В пошуках Світла та Тіні”

А

Перейти до блогу

Нові автори

Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Камелія Кількість робіт: 8 Анна Щербак

Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]

Мирослав Вірник

Вітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Оля Федорончук

Cторінка на фейсбуку – https://www.facebook.com/olha.fedoronchuk

Steev Kurts Кількість робіт: 2 Tadeй Кількість робіт: 8 Марґо Ґейко

Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Наталія Гумен-Біланич

Наталія Гумен народилася 3 лютого 1983 року в м. Ужгороді. У 1999 р. закінчила загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 1 ім. Т.Г. Шевченка і вступила на філологічний факультет (відділення української мови і літератури) УжНУ, який закінчила у червні 2004 р., одержавши диплом магістра. Нині аспірантка кафедри української мови. Творче надбання дитинства та дзвінкої юності вилилося […]

Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

AnRе Кількість робіт: 5 Перейти до "Нові автори"