Так ніхто не кохав… Не пропустіть знижку!

Так ніхто не кохав… Не пропустіть знижку!
Вітаю!
Традиційно додаю уривок з чого все починалось:
Сиджу, дивлюся на нього й не можу повірити, що це той самий Паша. Звісно, я здогадувалась, майже впевненою була, але він так змінився. Кардинально!
— Як поживаєш, Ангелок? — сідає навпроти мене на стілець, пропалюючи своїм поглядом.
— Кхм, — намагаюся прочистити горло, бо здатність нормально розмовляти досі не повернулась. — Все добре. А ти як? Як склалося твоє життя? Ми не бачились…
— Майже сім років, — перебиває мене. — А ти нітрохи не змінилася, така ж красуня.
— Хотілося б мені в це вірити, — промовляю збентежено, відчуваючи як щоки наливаються фарбою. Наче й нічого не сказав, а я соромлюся, наче вперше комплімент почула. Насправді в чоловічому колективі чую їх постійно, але ніколи так не соромлюсь, як перед Пашею. — Яким вітром тебе занесло до мене?
— Вчора нам не вдалося поговорити, ти надто швидко втекла, навіть не впізнавши мене.
— Я впізнала. Майже… Просто, ти змінився.
— Так, трохи підріс, — починає сміятися і я теж не можу стримати усмішку.
— А як знайшов мене? — питаю з цікавістю, роздивляючись його обличчя. Така кардинальна різниця, наче вчора бачила зовсім іншого чоловіка. Усмішка робить його обличчя не таким суворим.
— Ну, це просто, — розводить руками. — Я знаю про тебе багато чого, Ангеліно Вікторівно Соколовська.
— Справді, не подумала, — нервово усміхаюсь, бо під його поглядом гублюся й несу казна-що. Подумки сварю себе й примушую взяти в руки.
— Мені потрібна твоя допомога, якщо чесно, — каже, уважно спостерігаючи за моїми емоціями. Уявляю, як зараз виглядаю. Щоки червоні, очі перелякані — краса неземна, в переносному значенні цього слова.
— Що трапилося? Я уважно слухаю, — відкриваю записник й роблю серйозний вираз обличчя. Щоб заспокоїти розбурхані нерви, тягнуся до глечика з водою й наливаю собі трохи у склянку. Головне зубами не цокотіти об скло. Ти, Ліно, як перелякане дівчисько. Не бачила ніколи гарного чоловіка? Та їх кожен день повно навкруги, але від погляду на Пашу, аж ноги німіють. А головне, що він сидить собі спокійнісінько з напівусмішкою й спостерігає за моїми діями.
Щиро дякую за увагу!
Гарного дня всім та суперового настрою!
З повагою, Ерін.
Оригінал статті на Букнет: Так ніхто не кохав… Не пропустіть знижку!
Блог
Українська письменниця та ґік-портал стали переможцями премії «Єврокон»Українська письменниця, сценаристка та кіноредакторка Катерина Пекур та портал UAGeek стали одними з переможців премії Європейської спільноти наукової фантастики «Єврокон». Про це повід
В Одесі відбудеться III фестиваль української культури «Виделкаfest»В Одесі з 25 по 27 липня відбудеться третій фестиваль української культури «Виделкаfest».
Про це повідомив Український ПЕН, передає Укрінформ.
Фестиваль започаткований у 2023 році. Раніше він проходив
Через обстріл рф згоріли обкладинки мальописів українського видавництваВнаслідок ракетного удару російськими військами по Києву вночі з 3 на 4 липня 2025 року, згоріли обкладинки до мальописів українського видавництва UA Comix. Про це повідомляється на фей
Книжка Андрія Любки — у фіналі престижної польської нагородиПольське видання книжки «Війна з тильного боку» українського письменника, перекладача й есеїста Андрія Любки стало фіналістом міжнародної нагороди «Амбасадор нової Європи» 2024 року. Пр
Олександр Алфьоров озвучив 5 пріоритетів трансформації Українського інституту національної памʼятіНовопризначений голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров провів першу зустріч із колективом установи та презентував п’ять ключових напрямів роботи, які визн
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.