Проєкт про літературно-мистецьку періодику ХХ століття отримав продовження

Культурно-видавниче медіа «Читомо» запускає проєкт «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ». Це продовження проєкту про літературно-мистецькі журнали, що виходили в минулому столітті на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду і спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
У межах спецпроєкту будуть опубліковані 14 науково-популярних лонгрідів, створених експертами з різних галузей культури та мистецтва про знакові літературно-мистецькі часописи XX століття. Рідкісні номери видань будуть оцифровані і викладені у вільний доступ.
Новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, що поєднає лонгріди-дослідження 2020 та 2021 років.
«У цифрову добу друковані журнали починають видаватися раритетом. З вулиць зникають кіоски з паперовою пресою, сучасні друковані часописи, особливо літературно-мистецького спрямування, в Україні можна, на жаль, полічити на пальцях. Водночас у ХХ столітті ретранслятором тогочасних трендів, відкривачем нових імен та жанрів літератури та мистецтва, була друкована періодика. Особливо вражає їхнє тематичне розмаїття й масштаби. Наприклад, складно повірити, але україномовний журнал про кіно й кіноіндустрію у 20-х роках минулого століття був бестселером і виходив накладом у 30 тисяч», – коментує співкураторка проєкту Оксана Хмельовська.
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року: «Сяйво» (1913-1914), «Театральне мистецтво» (1922-1925), «Перець» (з 1922 і до сьогодні як електронний), «Бібліологічні вісті» (1923-1931), «Музика» (з 1923 і до сьогодні), «Нове мистецтво» (1925-1930), «Всесвіт» (1925 і до сьогодні), «Молодняк» (1927-1937), «Літературний ярмарок» (1928-1930), «Мистецтво L`Art» (1932-1936), «Назустріч» (1934-1938), «Архітектура Радянської України» (1938-1941), «Наша культура» (1951-1953), «Нові поезії» (1959-1971).
Водночас, щоб підкреслити важливість залучення літературної та мистецької періодики минулого до сучасних культурних процесів, українські експерти оцінять сучасний стан друкованої мистецької та літературної періодики. Такі дослідження дозволять порівняти практики минулих десятиліть з теперішніми, простежити зміни у видавничих процесах й окреслити виклики, що постали перед аналоговими медіа у добу диджиталізації.
«Цікаво спостерігати, як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, «переживають» віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали «Критика», «Українське мистецтво» та «Всесвіт», які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді. Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от «Театрально-концертний Київ», що востаннє вийшов друком у 2018-му році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу», – розповідає співкуратор проєкту Олександр Мимрук.
Також у межах проєкту «Екземпляри» будуть досліджені сучасні українські зіни як явище постдиджитальної практики, закоріненої у традицію паперової періодики.
Сьогодні «Читомо» опублікувало перший матеріал, створений у межах проєкту – про журнал «Бібліологічні вісті».
Сам проєкт 4 вересня презентували на IV Міжнародному книжковому фестивалі Book Space. А у межах 28 Book Forum, 17 вересня відбудеться дискусія представників та представниць українських онлайнжурналів про літературно-мистецьку періодику в сучасному цифровому світі.
Детальніше про проєкт – читайте за лінком.
Оригінал статті на Suspilne: Проєкт про літературно-мистецьку періодику ХХ століття отримав продовження
Блог
Олександр Алфьоров озвучив 5 пріоритетів трансформації Українського інституту національної памʼятіНовопризначений голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров провів першу зустріч із колективом установи та презентував п’ять ключових напрямів роботи, які визн
На окупованих територіях росія нав’язує школярам пропагандистські «азбуки»На тимчасово окупованих територіях України першокласників навчають за «азбуками», наповненими російською пропагандою. Про це на фейсбук-сторінці повідомив правозахисник і засновник Схід
Оголосили програму літературної сцени фестивалю «Виделкаfest»З 25 по 27 липня в Одесі триватиме третій фестиваль української культури «Виделкаfest». Однією з центральних подій стане Літературна сцена, у програмі якої — понад 30 авторів і авторок,
Українці 2025 року більше скаржаться на порушення закону про мовуУ першому півріччі 2025 року до уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1410 звернень громадян — на 348 більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це повідомили на сайті с
В інтернеті не втрачають спроб збувати книжки з рф і білорусіУ червні 2025 року Держкомтелерадіо зафіксував понад 400 випадків розміщення забороненої видавничої продукції російського та білоруського походження в українському інтернет-просторі. Пр
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.