«Не хочу тієї слави»: 176 років із дня народження письменника і…

«Не хочу тієї слави»: 176 років із дня народження письменника і…

 До 176 річниці від дня народження видатного прозаїка та драматурга з Миргорода Суспільне зібрало факти із його біографії.

Панаса Мирного вважають одним із найбільш плідних українських письменників свого часу. Він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Панас Мирний. Фото: istpravda.com.ua

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині повітового cкарбничого. Навчався у Миргородському парафіяльному та Гадяцькому повітовому училищах. А працювати почав у 14 років.

Служив у канцеляріях, бухгалтером губернського казначейства у Полтаві, а згодом – на різних посадах у губернській казенній палаті.

Чиновником Панас Мирний був майже 40 років, дослужився до чину дійсного статського радника. Але справжнім покликанням для нього була літературна діяльність.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Полтава. Губернаторський будинок. Фото: istpravda.com.ua

Через цензурне переслідування українського слова у Російській імперії ранні твори письменника друкували за кордоном.

Перші його твори – вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав» – з’явилися у львівському журналі «Правда» 1872-го.

Згодом друком вийшли нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П’яниця», а в 1877-му в Женеві − повість «Лихі люди». У цьому ж місті опублікували і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – найвідоміший роман письменника.

Цей твір Панас Якович написав спільно з братом Іваном. У романі розповідають про капіталізацію і класове розшарування села. Головний герой − бідний селянин Чіпка. Через злидні він стає розбійником, його арештовують, везуть у Сибір, де чоловік гине.

Панас Мирний був одним із найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Ілюстрація до роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Фото: ppt-online.org

В Україні твори Панаса Мирного почали друкувати тільки у середині 1880-х. Тоді на сторінках альманаху «Рада» опублікували перші дві частини роману «Повія» та оповідання з циклу «Як ведеться, так і живеться».

Багато творів письменник створив у своїй першій полтавській квартирі, яка була на вулиці Монастирській. Згодом він переїхав на Малосадову (тепер Короленка), а 1903-го − у власний будинок у теперішньому мікрорайоні Кобищани. У ньому письменник продовжував роботу над романом «Повія», написав поему у прозі «Сон», оповідання «Пригода з «Кобзарем»», «Дурниця».

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Панас Мирний із дружиною та дітьми. Кінець ХІХ -початок ХХ ст. Фото: istpravda.com.ua

Майже у 40 років Панас Якович одружився на капітанській доньці Олександрі Шейдеман. Із нею виростив трьох синів. Письменник підтримував тісні зв’язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими.

Він був членом нелегальної організації «Унія» у Полтаві. Вона поширювала заборонену українську літературу. Крім того, співпрацював із журналом «Рідний край», який 1905 року почали видавати у Полтаві.

Тривалий час Панас Якович не розкривав свого літературного псевдоніма. У листі лікарю Івану Зубковському писав: «…багато моїх знайомих знають, хто такий «Панас Мирний», але я за життя свого не хотів би рекламувати свого прізвища, серйозно вважаючи себе негідним тих прославлянь, які створилися навколо імені Мирного».

Сучасники згадують, що Панас Якович був надзвичайно скромною людиною.

«Ні, не хочу тієї слави, їй-богу, не хочу. Вся моя слава – Україна», – говорив Панас Мирний.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщини
Похорон Панаса Мирного 30 січня 1920 року. Фото: istpravda.com.ua

Помер письменник 28 січня 1920-го, похований у Полтаві. У будинку, де він проживав, нині створили меморіальний музей. Відомим широкому загалу письменник став уже після своєї смерті.

Більше про біографію та творчий шлях Панаса Мирного можна дізнатись, послухавши наш подкаст про митця.

suspilne.mediа

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Не хочу тієї слави»: 176 років із дня народження письменника і…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Поділіться своїми враженнями

Поділіться враженнями від книги «Карпатська одіссея». Чи було б вам цікаво прочитати другу частину, де дівчата поїхали б досліджувати Закарпаття?

Адже Закарпаття має зовсім інший колорит порівняно з Гуцульщиною:

Сьогодні останні розділи Зоряни

Друзі!

Історія Зоряни та Вогнеяра підійшла до кінця, і сьогодні вночі вийдуть останні розділи. Дякую, що були з цими героями❤️

Ще кілька днів після завершення її можна буде прочитати безкоштовно ❤️

Також, хочу поділитися

Літературна премія Книга року BBC-2025 оголосила переможців

Літературна премія «Книга року BBC-2025» оприлюднила переможців. Про це повідомили на фейсбук-сторінці українського відділу BBC.
Переможців обирали серед 15 книжок у трьох номінаціях: К

У 2026 книжка «Не народжені для війни» Артема Чапая вийде нідерландською

У лютому 2026 року книжка «Не народжені для війни» з’явиться в перекладі нідерландською мовою. Про це письменник Артем Чапай написав на своїй фейсбук-сторінці.
Видання вийде у нідерланд

Ласло Краснагоркаї: Людина — дивовижна істото — хто ти?

Дев’ятого жовтня рівно о другій годині дня за київським часом секретар Нобелівського комітету оголосив нового лауреата: ним став угорець Ласло Краснагоркаї. Нещодавно на сайті Нобелівсь

Перейти до блогу

Нові автори

Анна Щербак

Щербак Анна Олександрівна – письменниця, організаторка літературних заходів. Народилася 15.06.1993 у м. Харкові. Закінчила хімічний факультет Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. Спробувала себе на посадах: співробітника університету, журналіста (кореспондент), старшого викладача дисципліни «Педагогіка», помічника керівника приватного підприємства. Має наукові публікації з педагогіки. Член Національної спілки журналістів України (з 2015р.). Нині працює за фахом […]

Марія Тяжкун

Мене звати Тяжкун Марія. Прагну почути думку сучасних письменників.

Мамалыжка Кількість робіт: 5 Matilda Кількість робіт: 2 Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Мирослав Вірник

Вітаю! Я поет-початківець Мирослав Вірник з села Рахни Лісові на Вінниччині.

Mary Anna Кількість робіт: 8 Даніела Тороній

…дихаю творчістю і відчуваю смак книг

Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Олег Іващишин

Авторський стиль Письменник, який створює фентезійні світи, сповнені живої історії, культури та емоційної правди. У його прозі поєднуються поетичність і точність, світло й тінь, сила і вразливість. Автор будує міф не з батальних сцен, а з поглядів, тиші й напруги між словами. Його персонажі — глибокі, неоднозначні, з власною етикою й болем. Особливе місце займають […]

Володимир Віхляєв

Віхляєв Володимир Вікторович народився 23 червня 1986 року в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області. Проживає в місті Запоріжжя. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Національної асоціації адвокатів України, Спілки адвокатів України, Науково-експертної ради Асоціації адвокатів України. Академік Міжнародної літературно-мистецької академії України Магістр права та менеджменту […]

Олена Скуловатова

Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]

Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Перейти до "Нові автори"