Заплутано, динамічно, моторошно – 7 детективів до Книжкового Арсеналу

2025-05-14 07:00:00 Анатолій Пітик

«Книжковий Арсенал» не за горами, а отже, буде багато розмов і ще більше книжок. Як не загубитися в океані новинок і обрати детектив до душі? У нашій добірці — аж три британських детективи та ще по одному з України, Німеччини, Швеції та Австралії. Запрошуємо до сповненої загадок і таємниць мандрівки навколо світу!

Ця стаття є частиною спецпроєкту «Вітрина новинок 2025», створеного за підтримки Фундації ЗМІН у партнерстві з Міжнародним фестивалем «Книжковий Арсенал». 

Як розкрити власне вбивство

Крістен Перрін. Як розкрити власне вбивство. Пер. Ю. Лисенко. — Віват, 2025. — 432 с. 

 

Що для вас британський детектив? Сонне позамістя й чай о п’ятій? Дивакуваті провінціали, загадкові маєтки та родинні таємниці? Якщо ваша відповідь «так» на всі запитання, то роман «Як розкрити власне вбивство» Крістен Перрін від видавництва «Віват» — ідеальний вибір на вечір. Це затишний детектив (cozy mystery) для шанувальників естетики Агати Крісті, де цю славнозвісну естетику пропустили крізь постмодерністські жорна. Сама авторка — американка з Сіетла, що переїхала в Суррей і неабияк перейнялася місцевим вайбом.

 

Опинившись на роздоріжжі життя, молода письменниця-детективістка Енні змушена повернутися до мами в старий будинок у Челсі, де вона провела все дитинство. Дівчина розбирає скрині в старому підвалі, спілкується з найкращою подругою і розсилає видавцям свій перший роман, аж раптом одного дня отримує листа від юриста своєї багатої двоюрідної бабусі Френсис Адамс, що несподівано додала її в заповіт. Енні вирушає до Касл-Нолла, але замість познайомитися із загадковою родичкою, вона знаходить її труп і квест у заповіті. Річ у тім, що Френсис Адамс усе життя знала, що її вб’ють, ще відколи юною дівчиною почула страшне пророцтво на сільському ярмарку. Тепер головній героїні треба за тиждень розплутати цю таємницю, інакше не бачити їй ні справедливості, ні спадку.

 

Енні знайомиться з химерним місцевим людом і дізнається чимало цікавого про таємничу бабусю, її коло спілкування і ворогів. Через постійний страх загинути від рук убивці, Френсис Адамс заробила репутацію дивакуватої параноїчки з чудернацьким хобі — збирати досьє на всіх навколо. І тепер перед Енні стоїть нелегке завдання — відділити зерно від полови й зрозуміти, чи мали страхи Френсис сенс.

 

«Як розкрити власне вбивство» — легка, іронічна й дуже захоплива історія, що вправно жонглює улюбленими жанровими тропами. Історія розгортається у двох часових пластах: у сучасній Англії, де веде своє розслідування Енні, та в далекому 1965 році, який проступає на сторінках щоденника самої Френсис. Авторка вправно закручує інтригу, щедро розсипаючи підказки по всьому полотну тексту. Вони не одразу впадають у вічі, але складаються в елегантну мозаїку після розв’язки.

 

Купити книжку

Справа Колліні

Фердинанд фон Ширах. Справа Колліні. Пер. О. Кудрявцев. — Юрінком Інтер, 2025. — 196 с.

 

Схема класичного детективу проста: знайомство з персонажами, вбивство, розслідування, викриття злочинця й передача його в руки правосуддя. Але з кожного правила є винятки, які часом стають окремим піджанром. Юридичні детективи, чи то пак судові драми, популярні не менше за пригоди Шерлока Голмса, Еркюля Пуаро і Сема Спейда. Певно, найвідомішим письменником у цьому жанрі є Джон Грішем, але ним ринок не обмежується.

 

Українські читачі віднедавна можуть поринути в хитросплетіння польської юриспруденції з романами Ремігіуша Мруза, а видавництво «Юрінком Інтер», яке насамперед видає юридичну літературу, пропонує поглянути на світ німецького права в книжці Фердинанда фон Шираха «Справа Колліні». Автор — адвокат із багаторічною практикою, який спеціалізується на кримінальному праві. Беручи до рук його роман, можна бути певними в одному: він знає, про що пише. Чітко, лаконічно й без зайвого пафосу фон Ширах змітає пил із ганебних сторінок німецького повоєнного судочинства.

 

Берлін, 2001 рік. Тихий літній італієць заходить до розкішного готелю і жорстоко — так жорстоко, що «пізніше судово-медичний експерт не зможе порахувати кількість ударів» — убиває впливового фабриканта Ганса Маєра. Жертва — шанований у громаді 85-річний німець із бездоганною репутацією, а вбивця — скромний робітник заводу «Мерседес» Фабріціо Колліні, який понад три десятиліття живе й працює в Німеччині. Злочинець не ховається від правосуддя, але й співпрацювати з ним не хоче, відмовляючись розкривати мотиви своїх днів. Справа Колліні кидає молодому адвокату Касперу Лайнену особистий та професійний виклик.

 

Фердинанд фон Ширах виносить ім’я Колліні в назву книжки, відкрито демонструючи, що звичне питання «Хто вбивця?» не завжди є найважливішим. Автору значно цікавіше відшукати приховані сенси злочину й дослідити взаємозв’язки між правдою і правосуддям. Разом із головним героєм, якому випадає розслідувати на позір очевидну справу, читач поринає в пітьму похмурих таємниць, що волають усе гучніше, коли їх намагаються забути. Герої роману постають перед судом історії, прагнучи збагнути, чи справді між «законно» і «справедливо» завжди стоїть знак рівності. А якщо ця захоплива історія сподобається вам у книжковому форматі, радимо також звернути увагу на екранізацію 2019 року з неперевершеним Франко Неро в головній ролі.

 

Купити книжку

Нуль днів

Рут Веа. Нуль днів. Пер. В. Чайковський. — РМ, 2025. — 376 с. 

 

Якщо душа бажає чогось британського, але без атмосфери «Вбивств у Мідсомері», не пропустіть «Нуль днів» від видавництва «РМ». Авторку психологічних детективів Рут Веа часто порівнюють з Агатою Крісті за заплутаність історій і несподівані сюжетні твісти. Однак її романи — не складні логічні загадки, як у королеви детективу, а радше інтроспективні параноїдальні трилери, події яких розгортаються як у класичних детективних просторах на кшталт круїзного лайнера, закритої школи чи готичного маєтку, так і в сучасному урбаністичному середовищі. Прогрес не стоїть на місці, та й британці пишуть не лише про село і трупи.

 

Головна героїня роману — Джасінта «Джек» Кросс — спеціалістка з проникнення в системи безпеки. Разом зі своїм чоловіком, талановитим гакером, вона на замовлення різних компаній вдирається в офісні приміщення, щоб відшукати вади в наявному захисті. Коли одне з таких завдань іде шкереберть, втомлена Джек повертається додому і знаходить свого чоловіка вбитим. Жінка переживає абсолютний шок, адже втрачає найріднішу людину та й узагалі сенс існування. Однак часу на жалобу вона не має: не довго думаючи, поліція обирає її головною підозрюваною. Щоб очистити своє ім’я і знайти справжнього винуватця, Джек тікає з-під варти й розпочинає власне розслідування. Проти головної героїні виступає не лише «уся королівська кіннота і все лицарство зі свити», а й невблаганний час.

 

«Нуль днів» — яскравий легкоатлетичний трилер, який з перших сторінок хапає читача за барки й не дає йому продихнути до самої розв’язки. Шукаючи істину, Джасінта перебуває в постійному русі: наче майстерний ніндзя, вона вдирається в корпоративні фортеці, стрибає з потяга, підробляє документи й пригадує бунтарську юність. Для довгих рефлексій немає місця — героїня стрімголов кидається у вир подій, а вже потім розбирається що й до чого. Незвичайна професія Джасінти дає авторці змогу поговорити про дражливу для сучасного суспільства проблему захисту персональних даних і надзвичайної вразливості людини у віртуальному світі: «Матриця» вже настала, і вона зовсім не така, як у фільмі Вачовскі. Ані кунгфу, ані крутих шмоток — самі лише проблеми й тотальний контроль.

 

Купити книжку

 

Споріднена душа

Саллі Гепворт. Споріднена душа. Пер. Д. Стельмах. — РМ, 2025. — 344 с. 

 

Роман Саллі Гепворт «Споріднена душа» переносить читачів до далекої Австралії, де в затишному маленькому містечку на узбережжі мешкає ідеальна родина: юристка Піппа, її коханий чоловік Ґейб і двоє маленьких доньок Аша та Фрея. Вони переїхали туди зовсім нещодавно і придбали мальовничий дім на Кручі, звідки відкривається дивовижний морський краєвид.

 

Можна було б жити як у казці, от тільки родину ніхто не попередив, що Круча — улюблена точка місцевих самогубців. Страшне відкриття, однак Ґейб зміг дати проблемі раду: щоразу, коли чергова загублена душа приходила вкоротити собі віку, він виходив на розмову і багато годин переконував бідолаху відмовитися від непоправного. За рік життя родини Джерардів на Кручі потенційних самогубців було семеро — і всі вони відступили від краю. Але якось Ґейбові зраджує удача: одна жінка таки розбивається об скелі. Ґейб каже, що, попри всі його вмовляння, нещасна вирішила стрибнути, але чи вірить йому Піппа, яка бачила з вікна дещо інше? 

 

Цікава деталь: оповідь ведеться від імені двох осіб — самої Піппи та загиблої Аманди, що, як виявляється, була не зовсім незнайомкою. У «Подяках» до роману Саллі Гепворт зізнається, що пише «дивні твори про сім’ю та вбивство». Чудова формула, особливо для авторки трилерів. Родина — нескінченне джерело недомовок, затаєних образ і неврозів. Навіть найідеальніше подружжя має що приховувати. Чвари в родинах були й залишаються головним рушієм сюжетів сотні, якщо не тисячі книжок.

 

Роман «Споріднена душа» — не детектив у чистій своїй формі, а психологічний трилер з елементами детективу. Найсильніша складова історії — це психологічна правдивість. Саспенс авторка роману вибудовує навколо найскладнішого в людських стосунках питання — довіри. Саллі Гепворт безжально препарує романтичний архетип ідеального партнера, у який так сильно хочеться вірити й оповідачці, і читачам. Чоловік Піппи — викапаний Патрік Свейзі із «На гребені хвилі»: дивовижно красивий білявець із любов’ю до серфінгу. Ґейба обожнюють всі: батьки Піппи, вихователька їхніх доньок, випадкові знайомі, колеги та друзі. Ніхто не здатен встояти перед його шармом, адже він чудовий батько і хороший партнер. Здебільшого. От тільки в стосунках не буває все аж так чудово чи просто. І десь там, на протилежному боці земної кулі, майстер жахної прози Стівен Кінг підсміюється над таким «ідеальним шлюбом».

 

Купити книжку

Холодне поле

Данило Клочко. Холодне Поле. — Видавництво Старого Лева, 2025. — 680 с. 

 

«Холод пожирав плоть, наче зграя голодних диких щурів». Роман, що починається з такого речення, не обіцяє своїм читачам нічого, крім довгої мандрівки в пітьму людських душ. Маленьке містечко в Київській області вже не вперше стає полем гри для невідомого маніяка. Тепер хтось жорстоко вбиває людей і перетворює їх на дивні скульптури. Усі вони нагадують біблійні сцени й очевидно несуть у собі збочене послання світу. Але яке? І як спинити цю почвару, поки вона не знайшла собі нову жертву?

 

«Холодне поле» — другий роман Данила Клочка, який органічно продовжує історію, розказану в його дебюті «Андрофаги» (обидві книжки вийшли у «Видавництві Старого Лева»). У центрі уваги — знову слідчий Денис Чорний, який пережив зустріч зі Звіром з попередньої частини. На нього чекає нова справа — не менш божевільна й бузувірна, ніж попередня. За інших обставин «Холодне поле» могло б стати новим сезоном «Справжнього детектива»: той самий похмурий нігілізм, пильна увага до бридких сторін людського життя й усюдисуща безнадія. Однак у «Холодному полі» немає ні парких боліт Луїзіани, ні крижаної Аляски — тільки знайома нам Київщина з елементами місцевого колориту: від повсюдних бабок під під’їздами з торчками та алкашами в «нехороших квартирах» до священника, що тримає «общак» місцевої банди. На такому рідному тлі любі нашому серцю маніяки починають сприйматися трохи інакше. Гостріше, напевно.

 

Автор продовжує працювати в обраній ним естетиці депресивного неонуару. Щось подібне за настроєм пропонував Андрій Сем’янків у своїх «Танцях з кістками». Хронотоп «Холодного поля» навмисно незатишний і жаский, а в’язкий стиль покликаний передати задушливість простору, у якому існують персонажі. З’ява нового психа з мегаломанією навряд чи порушує звичний хід речей, бо в Холодному Полі ладу ніколи й не було. Тут не «Різдво Пуаро»: детектив не може полагодити надламаний світ. Можливо, трохи підлатає, але чи надовго? Данило Клочко майстерно виписує своїх персонажів, але не має до них жалю. З винятковою жорстокістю він постійно підводить їх до межі, за якою зяє незбагненна чорнота. Герої не мають іншого вибору, окрім як дивитися в очі темряві, точно знаючи, що ця безодня рано чи пізно погляне на них у відповідь.

 

Купити книжку

Вдови

Енґман Паскаль. Вдови. Пер. Є. Коваленко. — Видавництво Богдан, 2025. — 480 с. 

 

Ажіотаж навколо скандинавських детективів минув уже давно. Про них стали менше говорити, їх стали рідше екранізовувати: навіть найвідданіші фанати покинули надію знову побачити Деніела Крейґа в ролі Мікаеля Блумквіста на великому екрані. Спостереження прикрі, але від правди не втечеш. Лиш одне тішить: самі скандинавські детективи нікуди не зникли. Автори продовжують їх писати, перекладачі — перекладати, а видавці — видавати. Холодні фйорди чи нічний Стокгольм — це свято, що назавжди з нами. Хто вже прочитав всього Стіґа Ларрсона, Ларса Кеплера чи Ю Несьбо, може взятися за книги Паскаля Енґмана. Його цикл про детективку Ваннесу Франк запропонує і розвагу, і поживу для роздумів. «Вдови» — це третій роман циклу і другий із перекладених українською «Видавництвом Богдан» (після «Щурячого короля»).

 

Резонансна справа: вбито поліцейського. Зовсім неподалік від місця злочину знайдено ще одне тіло — молодої жінки. Природно, що всі сили поліції спрямовані на пошук убивці колеги, а тому інше вбивство лишається неначе в тіні й відходить на другий план. Однак Ванесса Франк підозрює, що й другий злочин не такий простий. Розслідуючи смерть колишньої підопічної Наташі, вона виходить на слід терористів ІДІЛ, що вербують послідовників і готують нові теракти.

 

Паскаль Енґман працює зі звичними для скандинавського детективу тропами: холодна північна атмосфера, надломлена в душі головна героїня та соціальний коментар. Автор привертає увагу читача до дражливої для шведського суспільства теми еміграції та тероризму, обговорюючи закритість спільнот, небажання асимілюватися, високу релігійну нетерпимість і фанатичну одержимість. Що змушує людей відмовитися від базових засад гуманізму і піти вбивати своїх співгромадян? Які думки рояться в їхніх головах? Намагаючись дослідити цей феномен, Паскаль Енґман обирає для своєї історії різні точки зору й різні голоси. До певного моменту кілька сюжетних ліній ідуть паралельно, щоб зрештою переплестися в тугий клубок наприкінці. Колишній журналіст, Енґман поєднує динамічний саспенс із глибокою рефлексією й точністю новинного репортажу.

 

Купити книжку

Ця книжка вбиває

Равена Ґурон. Ця книжка вбиває. Пер. Н. Гоїн. — Видавництво Старого Лева, 2025. — 480 с. 

 

І наостанок маємо ще один британський детектив, цього разу — підлітковий. Зрештою, що може бути британськішим за закриті приватні школи? Тільки вбивства, скоєні в їхніх стінах.

 

Равена Ґурон, британська авторка індійського походження, придумала історію про елітний навчальний заклад «Гейбакл», де навчається її літературне альтер еґо — підлітка Джес Чоудгарі. Розумна стипендіатка постійно почувається подвійною аутсайдеркою серед інших учнів — багатих і переважно білих дітей. Авторка переконливо зображує шкільні будні, стосунки з учителями, підліткові закоханості й сварки в коридорах.

 

Це міг би бути просто собі цікавий роман виховання про дорослішання й пошуки власної ідентичності, якби не труп: найпопулярнішого хлопця школи — і водночас бойфренда найкращої подруги Джесс — знайшли мертвим. Ситуацію ускладнює ще й те, що це вбивство написала сама Джесс разом з іншою школяркою Саммер: злочинець надихнувся їхнім оповіданням. Джесс знає, що головні умови її навчання у цій школі — хороша поведінка й відсутність проблем, але як стояти осторонь, якщо злочинець починає погрожувати? Коли ані поліція, ані приватний детектив не знаходять винного, за справу мусить взятися сама дівчина. Зрештою, вона може втратити не лише життя, а й стипендію!

 

У романі Равена Ґурон розкриває теми класової нерівності, влади, привілеїв і маніпуляцій. Сетинг приватної школи — на диво зручний для такої розмови. Має він низку переваг і суто з погляду жанрової специфіки. Окрім залучення багаторічної традиції, закриті приватні школи добре відсікають зайвих свідків, обмежують число підозрюваних та виводять батьків за межі рівняння, що йде на користь будь-якій підлітковій історії.

 

Роман орієнтований на молоду аудиторію, а тому обходиться без графічного насилля (що, мабуть, добре) та без моралізаторства (що ще краще). Як і кожна гарна детективна історія, він ефектно витягує скелети із шаф і щедро відсипає трупи, додаючи розслідуванню трилерної динаміки. А ще, як і кожен класний янґ-едалт, «Ця книжка вбиває» потішить і дорослих читачів, яких замучила ностальгія за шкільними роками.

 

Купити книжку

 

Оригінал статті на Suspilne: Заплутано, динамічно, моторошно – 7 детективів до Книжкового Арсеналу