День 1 — «твоя (тобто моя) перша іскра»
Блог створено у рамках марафону Марафон «4 Дні — 4 Грані Тебе❗️❗️❗️ від Уляни
Давно це було, ще за тих стародавніх часів, коли моя племінниця не любила читати. А книг у нас, щоб ви знали було стільки багато, що на одних спали, а іншими вкривалися, бо не всі вміщалися у книжну шафу. Тут слід сказати, що читати (крім моєї вищезгаданої племінниці) любили всі, навіть таргани вилазили зі своїх схованок для того аби щось почитати.
І от якось в один із днів, коли я намагалася вмовити свою племінницю прочитати хоча б одну невеличку книжечку, вона мені заявила, що прочитає лише у тому випадку, якщо саме я напишу для неї книгу. І не просто так взяти й написати, а щоб вона також була у ній присутня, ну і я звісно ж. Одним словом, шантажувати мене вирішила. І що ви думаєте? Довелося таки братися й писати спеціально для неї книгу у жанрі фентезі. Та книга у мене між іншим і зараз є (потроху змінюю сюжет й можливо колись викладу).
Читати вона звісно ж почала, проте тут більше допоміг фільм про Гаррі Поттера (їй просто стало цікаво чи відрізняється він від того, що написано у книжці), хоча слід зазначити, що моя книжка також зіграла у цьому свою роль.
Оригінал статті на Букнет: День 1 — «твоя (тобто моя) перша іскра»
Блог
Факти про героя книги “Тату, я покохала хулігана”2Доброго вечора ❤️
Зроблю вам підбірку фактів про Мішеля з книги “Тату, я покохала хулігана!”. Я вже трохи розповідала про нього, але то було ще коли я публікувала книгу про Алена та Софі “Солодкий
Рецензія “Приватизація спогадів (…)”Вітаю, друзі!
Давно я не писала рецензій, направду, треба виправляти))
Мала за честь ознайомитись із творчістю автора Андрей Романенко (Black Silver), а саме, книгою “Приватизація спогадів: інспектор та майстриня
Чоловік небезпечний чи бажаний — де межа?Є чоловіки, від яких хочеться тікати. А потім ти ловиш себе на тому, що тримаєш його за куртку над прірвою, бо раптом злякалася, що він впаде.
Джо Фокс такий. Небезпечний, нахабний, з’являється коли не треба і зникає коли
Місія здійсненна?Ледь дісталася до свого блогу, щоб відмітити увагою прочитаний мною в рамках Безстрокового марафону твір Тетяни Гищак – “Місія”.
Оповідання із перших рядків бере тебе за руку і такий: «Ну що, поїхали»,
Кохання поза межамиВін – втомлений життям ветеран. Вона – андроїд з ШІ, створений спеціально для нього. Якими були би їхні стосунки? Чи буде це тільки експлуатація, чи, можливо, щось більше? Чи може ШІ навчитися відчувати людські емоції? А якщо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.