Історія України: про нескорених, різних і вільних

Історія України: про нескорених, різних і вільних

Нещодавно премія KBU AWARDS, заснована інтернет-магазином бізнес-літератури кniga.biz.ua, оголосила переможців серед нонфікшн книжок українських авторів та авторок, що вийшли друком у період із січня 2021 до червня 2023. 

Розповідаємо про фіналістів та переможця номінації «Історія України», щоб на ваших полицях ставало ще більше якісної української літератури.  

Подолати минуле: глобальна історія України

(переможець у номінації «Історія України»)

Подолати минуле: глобальна історія України. Ярослав Грицак. — Київ: Портал, 2022. — 432 с.

Вихід книжки «Подолати минуле: глобальна історія України» став помітною літературною подією. Її однаково хвалили й критикували, але байдужості у колі читачів точно не було. Авторитетний і, варто зауважити, доволі критичний погляд на українську минувшину Ярослава Грицака описує глобальні процеси, пояснює взаємозв’язок між ними, не вириваючи Україну із загальноєвропейського, а то й масштабнішого контексту. 

 

Автор переконаний, що «минуле України не дає їй швидко розвиватися». Наша країна рухається як равлик, боячись реформ, втрачаючи час, який можна було б використати для докорінних змін. Єдиним, що здатне струсонути українське суспільство та запустити механізми змін, є кризи. Саме вони допомагають подолати те в’язке, травматичне минуле. 

«Україна перебуває в стані перманентної кризи, — пише Ярослав Грицак. — В її основі — разюча невідповідність між тим, якою може бути країна, і тим, якою вона насправді є». 

Наведені вище цитати описують концепцію книжки історика, її призначення: розповісти про минуле, краще його пізнати, зробити висновки й рухатися далі. Щоб на цю модель пристало якомога більше людей, Ярослав Грицак пише дуже чітко, просто, але не без авторського стилю. Його «Подолати минуле: глобальна історія України» не містить революційно нової інформації, але подає ту, що є максимально націленою на цільову аудиторію. Візьмемося припустити, що це міленіали та навіть покоління Z. Тож читаймо, сперечаймося з автором, щоб разом боротися із «задавненими внутрішніми хворобами» нашої держави. 

Купити книжку

Коротка історія українського фемінізму

Коротка історія українського фемінізму. Микола Ябченко, Юлія Вус, Іван Кипібіда. — Київ: Видавництво, 2021. — 84 с.

«На щодень ми все ще чуємо, що фемінізм — це закордонні дурниці і в українській культурі “берегинь” він не потрібен, а феміністи та феміністки — це покручі, яким лиш би на марші рівності ходити! — пише у передньому слові до книжки блогерка, публіцистка Марта Госовська. — Тож наступного разу, почувши такі нападки, подаруйте опонентам цей мальопис!». Слушна пропозиція, бо «Коротка історія українського фемінізму» вийшла книжкою не лише інформативною, а й візуально привабливою. 

 

Отже, мальопис покликаний пояснити, чому явище боротьби жінок за свої права в Україні не є чимось новим, принесеним нещодавно. На підтвердження цього автори книжки починають її з розповіді про Наталію Кобринську — письменницю, засновницю «Товариства руських жінок», що розпочало діяльність 1884. Потім автори мальопису звертаються до феміністичної діяльності Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Івана Франка, Мілени Рудницької, Надії Суровцової, пояснюють, чому проголошена радянцями рівність жінок і чоловіків була не прогресивним поглядом на права людини, а лише засобом отримати додаткову робочу силу. А далі — Соломія Павличко та новітня історія українського фемінізму, рух Femen, марш жінок, феміністичні студії в Могилянці та інші важливі ініціативи й зрушення, завдяки яким боротьба за рівні права триває.   

Купити книжку 

Дикий Захід Східної Європи

Дикий Захід Східної Європи. Павло Казарін. — Харків: Віват, 2021. — 318 с.

«Дикий Захід Східної Європи» — збірка есеїстики українського журналіста, публіциста Павла Казаріна. Як зазначає автор, «ця книжка — лише спроба розібратися в людях та обставинах, які нас змінили». Народжений у Криму, Павло Казарін починає з есеїв, присвячених малій батьківщині, що опинилася в руках ворога. Автор пише про проблему національної ідентичності на півострові, шок від стрімких змін, які перефарбували прапори на державних установах, про народження української блогосфери як альтернативного джерела інформації тощо. Окремий розділ автор віддає під роздуми про імперію зла — різнорівневу загарбницьку політику Кремля. 

«Війна завжди поруч. До неї  шість годин на поїзді або десять на автівці, — пише Казарін, розмірковуючи про війну, що почалася 2014-го. — Усе наше комфортне існування тут можливе тільки тому, що її зупинили там».

Нині ці слова читаються по-особливому щемко. 

 

В есеї, що вийшов до початку повномасштабного вторгнення журналіст констатує: «Війна точиться не за фізичне виживання, а за питання, пов’язані з самоідентифікацією та самоактуалізацією». Павло Казарін аналізує ситуацію в Україні, проводячи паралелі з Ізраїлем та Югославією, міркує над тим, чим для нашої країни обернулись десятиріччя проросійськості. 

 

Наступна частина книжки присвячена інформаційному простору, роздумам автора про світ, в якому «на зміну медіа, що були “для всіх”, почали поставати медіа “для своїх”». Щодо прогнозів на майбутнє, то Павло Казарін переконаний, що «ми почали вибиратися з болота», а «усі наші суперечки — це хвороби зростання». З позиції року 2023 книжка Павла Казаріна читається як передчуття великих змін, зосереджене на особистому досвіді та переживаннях автора.  

Купити книжку 

#МояУПА

#МояУПА. Любов Загоровська. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. — 496 с.

Діяльність Української повстанської армії оповита такою кількість патетично-патріотичних легенд і міфів, вигаданих та насаджених іще радянською пропагандою, що за цими двома крайнощами часто не видно людей, які з вірою в Україну наважувалися протистояти могутнім ворогам. Щоб олюднити історію УПА, нагадати про справжні переконання учасників цієї складової визвольного руху, й створена книжка «#МояУПА». Любов Загоровська як укладачка й авторка ідеї працювала над виданням чотири роки. Протягом цього часу відбулися десятки розмов, деякі з яких нагадували сповіді. 

 

«Під час зустрічей мені були цікаві не так історичні події, як пережиті людьми емоції: біль, страх, відчай, готовність кинутися під кулі заради того, у що віриш, — пояснює у передмові Любов Загоровська. — Той емоційний аспект, який часто залишається поза кадром в історичних довідках про УПА». 

 

Немає сенсу, та й формат добірки не дає змогу переказувати зміст усіх тридцяти дев’ятьох частин книжки. Головне, що слід знати про «#МояУПА» перед прочитанням книжки — це те, що вона може розчулити, зворушити й пояснити, звідки в українцях стільки незламності. «Мені хочеться, щоб читач побачив внутрішню велич героїв цієї книги і спробував уявити себе на їхньому місці», — поставила собі за мету Любов Загоровська й досягла цього у дуже переконливий спосіб.  

Купити книжку 

Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку XXI століття

Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку XXI століття. Катерина Зарембо. — Львів: Човен, 2022. — 160 с.

Щира у прагненні довести, що «українство Донеччини та Луганщини було системним, а не спорадичним явищем», книжка політичної аналітикині Катерини Зарембо — екскурс у недалеке минуле, дослідження, в якому, крім іншого, йдеться про механізми пропаганди, інформаційної війни, здатної розділити країну зсередини.  

«Донбас — російськомовний, проросійський, край шахтарів, олігархічних кланів та криміналу, безвольного пролетаріату, який за наказом голосує за місцевого “царька”, зрештою, безроздільна вотчина Партії регіонів — ось далеко не повний список стереотипних уявлень про регіон, які системно й цілком успішно надсаджували по всій Україні»,

— з цими міфами Катерина Зарембо й боротиметься у своїй книжці. 

Тож читачі дізнаються про «Поштовх» — донецьку студентську організацію початку 2000-х, що ставила собі за мету відшукати «ключ до свідомості місцевого населення», який полягав у розумінні історії, про культурне відродження Донецька з театральними фестивалями та поетичними слемами, про СТАН — протестну мистецьку спільноту Луганська, про Фонд «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив», що «став першою інституцією Донецька, яка почала системно працювати в царині сучасної культури та мистецтва»… На жаль, пробудженню приспаного українства обрізали крила відомі нам сили, можливо, якраз тому що цей літ лякав і міг стати серйозною перешкодою.  

Купити книжку

УПА. Історія Нескорених

УПА. Історія Нескорених. Володимир В’ятрович, Ігор Дерев’яний, Руслан Забілий, Петро Содоль. — Київ: Наш Формат, 2023. — 352 с.

«УПА. Історія Нескорених» — книжка з власною історією. Її перше видання вийшло аж 2007 року, до нього увійшли текстові та фото матеріали однойменної виставки, що мандрувала різними містами країни. Потім було кілька перевидань, а тепер маємо іще більш оновлену версію. 

 

Власне, «УПА. Історія Нескорених» — книжка, яка балансує на межі. У ній, вже менш помітно завдяки новій редакції, історичне дослідження стикається із беззаперечною героїзацією досліджуваного. Цитата до прикладу: «Нова організація суттєво відрізнялась від інших тогочасних суб’єктів політичного процесу… Тут більше уваги приділялося не програмі вирішення конкретних суспільних проблем, а морально-етичній підготовці членів, вихованню лицарів української ідеї». 

 

Такий авторський підхід буде до смаку не кожному, але те, що «УПА. Історія Нескорених» подає унікальний матеріал — факт, який викликає неабияке зацікавлення. Автори книжки щедро використовують архівні фотографії і документи, супроводжуючи їх власним текстом. Він, своєю чергою, розкриває передумови виникнення УПА, особливості функціонування організації та чимало інших аспектів, які занурюють у світ тих, хто готові були боротися за «Українську Самостійну Соборну Державу […] в будь-якому її куточку з будь-яким ворогом». 

Купити книжку

Оригінал статті на Suspilne: Історія України: про нескорених, різних і вільних

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"