Інститут книги розраховував отримати на поповнення бібліотечних фондів втричі більше, ніж у 2021-му

Інститут книги розраховував отримати на поповнення бібліотечних фондів втричі більше, ніж у 2021-му

Український інститут книги очікує збільшення фінансування на закупівлі книжок для бібліотек з 49 мільйонів до 183 мільйонів гривень. Про це написала на своїй фейсбук-сторінці директорка УІК Олександра Коваль.

Це б дозволило вийти на рівень поповнення бібліотечних фондів на 1,1 мільйона примірників, написало видання, уточнивши, що в установі сподіваються на дозвіл Міністерства фінансів на надання Інститутом грантів на видання книжок, проведення подій з промоції читання і виділення на це додаткових коштів.

Також, за повідомленням “Читомо”, Український інститут книги сподівався, що отримає бюджет на 2022 рік у розмірі 681 мільйона гривень.

Як відомо, у проєкті бюджету на 2022 рік на УІК закладено значно менше – 152,5 млн грн. Це майже така ж сума, як і минулого року — у 2021 під цю статтю виділили 151,6 млн.

Народна депутатка, членкиня парламентського комітету гуманітарної політики Євгенія Кравчук заявила Суспільному Культура, що депутати будуть добиватися збільшення фінансування сфери культури, зокрема, УІК. За її словами, варіант бюджету, який зайшов у Верховну раду, – винятково пропозиція авторства Міністерства фінансів.

“У нас буде 29 вересня засідання профільного Комітету гуманітарної політики, ми детально пройдемось по усім програмам і будемо, звичайно, подавати правки на збільшення фінансування галузі культури. Наш Комітет гуманітарної та інформаційної політики не буде підтримувати варіант бюджету, якщо там не будуть внесені зміни на збільшення фінансування”, — зазначила вона.

Увага до бюджету Українського інституту книги та бібліотечних закупівель, які він проводить (окрім нього це більше ніхто не робить за державний кошт, але є також закупівлі за місцеві бюджети) зросла після заяви народної депутатки Ірини Совсун, яка написала у Фейсбуці, що “в бюджеті на 2022 рік на бібліотечні закупівлі закладено 0 грн. Нуль”.

Видавець та член правління Української бібліотечної асоціації Ігорь Степурін заявив Суспільному Культура, що окремої статті на поповнення бібіліотечних фондів у держбюджеті і не має бути, бо ці витрати йдуть через бюджет УІК, тож у документі держбюджету має відображатися лише видатки на Інститут.

Але це, на його думку, неправильно: “У проєкті бюджету на 2022 рік УІК виділено 152 мільйони гривень, у 2021 році – 151 мільйон гривень. Але куди ці кошти йдуть чи підуть – ми не знаємо. Тобто, ми зараз не розуміємо як видавці, як бібліотекарі – ці кошти будуть спрямовані на закупівлю книжок для бібліотек, або вони можуть бути використані на популяризацію читання, або на сертифікати для молоді на закупівлю книжок, або на що?”

Оптимальний об’єм фінансування бібліотечних закупівель, на думку Степуріна, має складати 100 млн грн.

“Якщо на поточний 2021 рік було виділено 52 млн грн на закупівлю, то на 2022-й, мені здається, може бути 75-80 млн саме на закупівлю літератури. 100 млн – це було б дуже гарно”, – сказав він.

Директор видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький заявив Суспільному Культура, що хоч розміри бюджету УІК на 2021 та 2022 рік майже не відрізняються у суммі, але вони мають різницю у тому, як їх витрачати.

“Бо в цьому році виділені кошти на видатки споживання, і не виділено жодної копійки на видатки розвитку. Бюджетна система побудована таким чином, що гроші є двох типів – споживання та розвитку. Закупівля книжок – це гроші, які йдуть за статтею “розвиток”, а не “споживання”. І це вирішує законодавець, а не той, хто отримує гроші. Тобто, УІК не може своїм рішенням сказати: “О, ми маємо 150 млн, ми зараз їх переведемо на закупівлю”. Ні. Це в бюджеті. Там стоїть нуль”, – сказав він.

За словами Красовицького, така сама ситуація виникала декілька разів за останні 10 років.

“Я спостерігаю за цією ситуацією як мінімум з 1999 року, відколи існує програма “Українська книга”, я можу сказати, що за цей час було чотири роки, коли були нулі по всіх програмах, і майже всі інші роки ми вимушені були упродовж року добиватися змінення статей, переносу грошей з однієї на іншу, додавання, змін бюджету тощо. Я вважаю, що це знущання над всією культурною сферою і конкретно над книжковою, коли законодавець тільки через скандал виконує свої обов’язки”, – заявив видавець.

Читайте більше

Що відомо

  • Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, яка формує державну політику у книжковій галузі, провадить промоцію книгочитання в Україні, підтримує книговидавничу справу, стимулює перекладацьку діяльність, популяризує українську літературу за кордоном.
  • Щороку Інститут проводить конкурс відбору та закупівлі книжок, які відбирає експертна рада. Далі книжки передають в активні бібліотеки, що мають вебсайт або сторінку в соціальних мережах, проводять заходи популяризації читання та готові до змін. Списки експертних рад (які відбирають книжки), вимог до книжок і бібліотек, а також переліки книжок є у вільному доступі.
  • У 2018-2020 роках за цією програмою фонди поповнили на понад два мільйони книжок на суму 247,9 мільйона гривень.
Інститут книги розраховував, що на закупівлю книг для бібліотек отримає 183 млн. грн
  • У 2021 році планувалася закупівля на 50 мільйонів гривень, а також передбачалися гранти на придбання сучасної української літератури. Їх отримували публічні бібліотеки, які за власною ініціативою подавали заявки на отримання гранту.
  • Під час кампанії закупівлі книжок у 2021 році для поповнення бібліотечних фондів виник скандал через присутність у ньому книжки Марини Ланге про виховання дітей “Щоби у 16 не було запізно”. У ній виявили гендерно стереотипні твердженя. Після публічної дискусію, закупівлю книжки Ланге скасували, проте внаслідок зросла увага до процесу поповнення бібліотечних фондів державним коштом.
  • Книжку Ланге, як і інші видання для 617-ти бібліотек у 2021 році, відбирали три Експертні ради, членів яких обирають на конкурсній основі.

Оригінал статті на Читомо: Інститут книги розраховував отримати на поповнення бібліотечних фондів втричі більше, ніж у 2021-му

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"