Інна Ковальчук. «Важка хода безжальної доби»

Інна Ковальчук. «Важка хода безжальної доби»

* * *
 
злітає знову збита з неба зірка,
повітря ловить вибухів луну,
і діти Маріуполя, Охтирки
не гратимуть ніколи у війну
 
тополі горді посхиляли крони,
на мить гальмує стомлена Земля,
бо тихо плаче київська Мадонна,
що прикривала тілом немовля
 
хлопчина йде на битву, як на прощу,
і вкотре дух перемагає плоть…
візки порожні, ті, на львівській площі,
рахує сам розгніваний Господь…
 
 * * *
 
підвал напівтемний, застиглий під шаром бетону,
він прихисток нині, надія, і лікар, і брат,
смиренно ховає тривогу, і сльози, й прокльони,
і слухає тишу,
і вірить,
і дихає в такт
 
десь там нагорі помирають розбиті дороги,
сьогодні крокує по них кровожерна війна,
підвал милосердний мовчить і приймає пологи,
бо це –
Україна,
а ще –
незнищенна вона
 
* * *
 
то чим нас порадують інші реальності –
там попелом поле укрите, чи квітами,
бо тішиться лютий, нагий і безжалісний,
тримаючи руку на горлі у Стрітення
 
то що там під цими незмінними касками,
куди покалічені душі заховані –
похмура тривога, війною обласкана,
тече з моніторів гнітючою повінню
 
то знову холодна реальність ламається,
бо хоче назватися втраченим іменем…
століття двадцяте до нас посміхається
і тягне своє павутиння розірване
 
* * *
 
важка хода безжальної доби
по ранах міста, по тілах полеглих,
стікає кров’ю заповідь “Не вбий!”
і поруділе пір’я голубів
несеться вітром по уламках цегли
 
а хтось любив, молився і просив:
“Мій добрий Боже, не забудь про мене”,
тепер запнула тиша голоси,
і тільки виють десь дворові пси,
зачувши знову київські сирени
 
холодний дим, розриви вдалині –
у ранок ти заходиш, як у воду,
як нота на обірваній струні,
та прошиває гостро, ніби ніж,
і біль,
і гнів,
і цей весняний подих
 
* * *
 
ще день, ще ніч,
Великдень скоро,
невтомний абрикос розцвів –
цей квітень щедрий і суворий…
не плачте, мамо,
ми живі
 
прокинувся Батурин, Крути,
озвався пам’яті фантом,
але ж нестерпно важко бути
броньованим живим щитом
 
лише до світла
крок за кроком
йдемо по спаленій траві –
здається, зранку чув сороку…
не плачте, мамо…
ми живі
 
 * * *
 
проростає трава
крізь горіле чужинське залізо,
миють небо дощі, відшкрібаючи сажу зі хмар,
рясно виткнувся квіт і схиляє голівки донизу
на розбитих подвір’ях,
де звичного слова нема
 
сонце пестить солдат,
і потрібно живим відпочити,
хай спочине рука, що відводила нині біду,
та надійна рука, що тебе рятувала, мій світе,
знову прийде сюди та й усе приведе до ладу
 
неминуча весна,
зачекались поля на зернину,
заклопотаний час нагадав про серпневі жнива,
із мечем і сапою сьогодні стоїть Україна,
крізь чужинське сміття кожен день
проростає трава
 
* * *
 
не злетиш, не заснеш,
не завієшся в росяні трави,
не торкнешся років
ні душею, ні навіть крильми,
не зачепить очей
золота гордовита постава,
як не стане того,
що в людей називається “ми”
 
не проллється з криниць
череда непосидливих крапель
у долоні землі,
й журавлі у світи відлетять,
як загубиться “ми”
на задимленій, зніченій мапі,
де рукою в руці
зроду креслили
кола буття

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Інна Ковальчук. «Важка хода безжальної доби»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"