Інна Ковальчук. «Важка хода безжальної доби»

Інна Ковальчук. «Важка хода безжальної доби»

* * *
 
злітає знову збита з неба зірка,
повітря ловить вибухів луну,
і діти Маріуполя, Охтирки
не гратимуть ніколи у війну
 
тополі горді посхиляли крони,
на мить гальмує стомлена Земля,
бо тихо плаче київська Мадонна,
що прикривала тілом немовля
 
хлопчина йде на битву, як на прощу,
і вкотре дух перемагає плоть…
візки порожні, ті, на львівській площі,
рахує сам розгніваний Господь…
 
 * * *
 
підвал напівтемний, застиглий під шаром бетону,
він прихисток нині, надія, і лікар, і брат,
смиренно ховає тривогу, і сльози, й прокльони,
і слухає тишу,
і вірить,
і дихає в такт
 
десь там нагорі помирають розбиті дороги,
сьогодні крокує по них кровожерна війна,
підвал милосердний мовчить і приймає пологи,
бо це –
Україна,
а ще –
незнищенна вона
 
* * *
 
то чим нас порадують інші реальності –
там попелом поле укрите, чи квітами,
бо тішиться лютий, нагий і безжалісний,
тримаючи руку на горлі у Стрітення
 
то що там під цими незмінними касками,
куди покалічені душі заховані –
похмура тривога, війною обласкана,
тече з моніторів гнітючою повінню
 
то знову холодна реальність ламається,
бо хоче назватися втраченим іменем…
століття двадцяте до нас посміхається
і тягне своє павутиння розірване
 
* * *
 
важка хода безжальної доби
по ранах міста, по тілах полеглих,
стікає кров’ю заповідь “Не вбий!”
і поруділе пір’я голубів
несеться вітром по уламках цегли
 
а хтось любив, молився і просив:
“Мій добрий Боже, не забудь про мене”,
тепер запнула тиша голоси,
і тільки виють десь дворові пси,
зачувши знову київські сирени
 
холодний дим, розриви вдалині –
у ранок ти заходиш, як у воду,
як нота на обірваній струні,
та прошиває гостро, ніби ніж,
і біль,
і гнів,
і цей весняний подих
 
* * *
 
ще день, ще ніч,
Великдень скоро,
невтомний абрикос розцвів –
цей квітень щедрий і суворий…
не плачте, мамо,
ми живі
 
прокинувся Батурин, Крути,
озвався пам’яті фантом,
але ж нестерпно важко бути
броньованим живим щитом
 
лише до світла
крок за кроком
йдемо по спаленій траві –
здається, зранку чув сороку…
не плачте, мамо…
ми живі
 
 * * *
 
проростає трава
крізь горіле чужинське залізо,
миють небо дощі, відшкрібаючи сажу зі хмар,
рясно виткнувся квіт і схиляє голівки донизу
на розбитих подвір’ях,
де звичного слова нема
 
сонце пестить солдат,
і потрібно живим відпочити,
хай спочине рука, що відводила нині біду,
та надійна рука, що тебе рятувала, мій світе,
знову прийде сюди та й усе приведе до ладу
 
неминуча весна,
зачекались поля на зернину,
заклопотаний час нагадав про серпневі жнива,
із мечем і сапою сьогодні стоїть Україна,
крізь чужинське сміття кожен день
проростає трава
 
* * *
 
не злетиш, не заснеш,
не завієшся в росяні трави,
не торкнешся років
ні душею, ні навіть крильми,
не зачепить очей
золота гордовита постава,
як не стане того,
що в людей називається “ми”
 
не проллється з криниць
череда непосидливих крапель
у долоні землі,
й журавлі у світи відлетять,
як загубиться “ми”
на задимленій, зніченій мапі,
де рукою в руці
зроду креслили
кола буття

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Інна Ковальчук. «Важка хода безжальної доби»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Одесі створили мапу об’єктів культурної спадщини, пошкоджених унаслідок ворожих атак

В Одесі розробили мапу, на яку нанесені постраждалі через обстріли об’єкти культурної спадщини з охоронної зони ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Одеська міськрада, передає Укрінформ.

Курков: Там, де говорять про війну з Україною, має бути наш голос

Український письменник Андрій Курков пояснив, чому погодився на розмову подію «Нотатки про вторгнення: Маша Гессен та Андрій Курков у розмові про війну Росії в Україні, що триває» у меж

Оголосили короткий список Букерівської премії-2023

Букерівська премія оголосила короткий список творів, що претендують на нагороду у 2023 році. Про це повідомили на сайті премії.
До шортлиста увійшли:
 

Study for Obedience («Навчання с

У Львові стартував тиждень скульптури

У Львові стартував Львівський тиждень скульптури «Старе і Нове/Нове і Старе», під час якого планують показати більше 300 скульптур, об’єктів та інсталяцій.

Про це повідомляє

В Україні дозволили писати з малої літери топоніми «росія» і «москва»

В Україні написання слів «росія», «москва» тощо офіційно дозволили писати з малої букви у неофіційних текстах. Про це повідомили у Національній комісії зі стандартів державної мови.
З м

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"