Я не поет, але до кінця війни буде збірка

Я не поет, але до кінця війни буде збірка

Я не поет, але до кінця війни буде збірка

Може і тутешнім сподобається, — подумав я.

Дисклеймер!

Вірші є виключно мистецьким вибриком і не несуть міжнаціональної ворожнечі.

 

Перший вірш я написав після звільнення Київської області.

Герої гинуть в битві за свободу.

Раби ж вмирають за солодкий чай.

В страху́ покласти шию на колоду,

Життя кладем за рідний край.

 

Нена́висть полонила думку.

Замінив горілий порох душі весняний аромат.

Живий – як мертвий, живий у смутку,

Змінив поет перо на автомат.

 

Змінились погляди в очах,

Змінились теми у віршах,

Змінились долі по неволі,

Та не змінилась сила волі.

 

За диявольським наказом,

Мов тварини хворі сказом,

Принесли страждання нам.

Милосердя ворогам?

 

У попіл перетворені міста і закатовані тіла.

Старі померли, не сховалась дітвора.

Про милосердя просить Бог?

Ми мо́лимо, щоб ворог здох.

 

Згадали ми, якого кольору чорти,

Чо́го вартують брати,

Для яких безчестя – честь, у безсовісній війні.

Милосердя просить Бог для безжальної русні?

 

О ні! Феміді зав’яжіть ще й руки

В комплект пов’язці на очах,

Щоб ворогів безкарно покарали

Й поховали у березових гробах.

 

Збудуйте но́ве коло в пеклі

І на шиї киньте петлі

Тим московським “господам”.

А милосердя, Боже, прошу дати нам.

 

Другий вірш з’явився після перегляду тік токів, де росіяни кічаться: “У нас в квартире газ, а  вас?”, а українці тих на місце ставлять.

 

В квартире сахар есть у нас. Это раз.

Есть зеркало, есть ванна, простите, унитаз.

Есть флейта, скрипка, фортепиано, бас,

Стиралки, утюги и польский “контрабас”.

 

Есть красавицы и в профиль и в анфас.

Есть армия. Не фарс.

Известен всем наш украинский ас.

Мечты, свобода и даже планы есть на Марс.

 

С нами мир, Роха́н и Эдора́с,

Гендальф, Бог, Євген Карась.

Не у нас лишь Крым и родненький Донбасс

Пока не сдохнет русский… Без рифмы. На этот раз.

 

Генералов нет у нас,

Что отдают команду “на́смерть” восемнадцать раз!

Мы не садим на бутылки таз,

У нас есть гордость. А у вас лишь газ.

 

Дякую за увагу;)

Оригінал статті на Букнет: Я не поет, але до кінця війни буде збірка

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Як зміниться Osnovy Publishing, отримавши нових власників

Відтепер видавництвом Osnovy Publishing володітиме Українська школа політичних студій (УШПС).  Про це повідомили 14 червня на сайті школи.
Право власності на 100% частки в Osnovy Publis

В Україні започаткували видавничий проєкт ilostmylibrary

Галерея сучасного мистецтва в Івано-Франківську «Асортиментна кімната» запустила власний малотиражний видавничий проєкт ilostmylibrary, що видаватиме нішеву нонфікш-літературу англійськ

Конкурси воєнної поезії і короткої прози оголосили довгі списки

Конкурс воєнної короткої прози від видавництва «Білка» та конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча оголосили короткі списки 2023 року. Про це повідомила на своїй фейсбук-сторінці дир

Виходить книжка свідчень жінок про війну, які збирала Вікторія Амеліна

На початку 2025 року вийде друком книжка Вікторії Амеліної War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»

Вбивство священного оленя на Оболоні — про «Катананхе» Софії Андрухович

Після 800-сторінкової «Амадоки», що охоплювала величезні шматки історії української культури і яку завбачливо в іноземних перекладах розділяли на кілька томів, Софія Андрухович створила

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"