………………Я все ще тут…………..
2022-01-31 02:26:55 Марі Керімей

………………Я все ще тут…………..

Знаю, що багато хто чекає мого повернення та продовження книг. Багато пишуть коментарів, які я читаю, але не можу відповісти. Просто, не знаю, що написати. Вчора опублікувала нову книгу. Думала, якщо вона з’явиться на Букнеті, я швидко прийду в себе. Але щось не так. Таке відчуття, що й не викладала її зовсім. Заходжу і відразу виходжу. Хоч і хочу писати, і змушую себе, але не можу. Не вдається. Наче голова оніміла, як це буває з тілом. Не слухає зовсім. Там зараз повна каша. Як би я не старалась не можу осилити себе в написанні книг. Хочеться і можеться, два різні поняття. Знаю, що щось не так. Не можу спати від постійних думок та переживань. Наче хтось зурочив. Певно, мої рідні дуже нахвалились, що я пишу і тоді все зникло. Коли ніхто не знав, було лекше, але тепер я не можу переступити цей блокатор. В голові безліч ідей, які не проходять. Якби руки були згідні з головою, то не було б ніяких проблем. Але вони відмовляються писати. Стільки ідей, що готова роздавати їх безкоштовно, аби тільки позбутись їх зі своєї голови. Хочу, щоб всі книги, які в моїй голові перестали, нарешті, мене мучити. Це нестерпне відчуття незакінченості не перестає мене мучити. Я засіла в цьому стані. Перестала спати. Ночі для мене здаються набагато глибокими, ніж дні. Тільки вночі, я віднаходжу спокій. Але це триває не довго. До того моменту, коли я виснажено засинаю і прокидаюсь змученою. Стресується не дуже легко і багато хто б сказав, що мені пора лікуватись. Я б сама б цьому була рада, бо окрім книг, втратила сенс життя. Окрім тупих фільмів мене не цікавить нічого. Всі програми, які були на телефоні і давали мені зв’язок із навколишнім світом, були видалені. Багато дуже різних думок. Дуже багато. Голова скоро перетвориться на бомбу повільної дії…

Оригінал статті на Букнет: ………………Я все ще тут…………..