Як проходить дерусифікація бібліотек у Дніпрі

Як проходить дерусифікація бібліотек у Дніпрі

Понад 20 мільйонів книжок за рік списали бібліотеки України в межах дерусифікації. З полиць услід за «русскім кораблем» пішли твори авторів, які підтримують російську агресію. А також книжки, надруковані в підсанкційних видавництвах і ті, які закликають до міжнаціональної та релігійної ворожнечі.

Анастасію до бібліотеки в Дніпрі привели часті відключення світла. Каже, за відсутності інтернету читання – хороший спосіб провести час. Від початку повномасштабного вторгнення для себе вирішила, що читатиме лише українською.

«Треба цінити українську мову, українських поетів та українську літературу», – наголосила відвідувачка бібліотеки Анастасія.

У міській бібліотеці кажуть, попит на українські книжки від початку повномасштабного вторгнення зріс на понад 10%. На російськомовну літературу попит досі є, але книги поволі прибирають із полиць.

«Міністерство культури і інформаційної політики дало нам рекомендацію щодо актуалізації російськомовної літератури. Підлягає перегляду література, видана в російській федерації. Це література, яка закликає до скиненення Незалежності, яка пропагує силові органи російської федерації, державні символи росії, її державний устрій», – зауважила директорка Дніпровської міської публічної бібліотеки Юлія Бардукова.

Цю літературу спершу вилучають із відкритих фондів, а згодом списують і здають у макулатуру. Так бібліотечний фонд міста торік зменшився на понад 20 тисяч примірників. Складніша ситуація в наукових бібліотеках. Українськомовних аналогів багатьох досліджень, надрукованих у підсанкційних видавництвах, у їхніх фондах просто немає.

«В науковому трішки не вистачає технічних видань, саме більш це пов’язано з хімією, фізикою, науково-технічних видань, оскільки так склалося, що багато робіт було при радянському союзі написано і їх потрібно було б українізувати, для того, щоб ми могли ними користуватися і в сучасності», – запевнив проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олег Маринков.

Це значно полегшило б і процес навчання, розповідає студентка Вікторія Греськів. Дівчина здобуває освіту на 3 курсі факультету енергетики. Каже, шукати інформацію в російськомовних виданнях їй незручно.

«На жаль, може таке статися, що підручник російською мовою і все. Доводиться читати, вивчати. Але коли викладач просить доповісти, навіть якщо викладач може вказати російський підручник, усе одно треба переходити на українську. Робити переклад», – пояснила студентка Вікторія Греськів.

У бібліотеці Дніпровського національного університету, до якої зазвичай ходить Вікторія, понад 60% фонду – наукові видання. Вилучати кожне з них треба виважено, каже директорка бібліотеки.

«Треба обов’язково проаналізувати кожне видання, може, навіть із залученням фахівців тематики. Лише потім списувати. Але цей процес ми розпочали. Ми кожного року від 10 до 20 тисяч списуємо. Але цього разу ми плануємо більше списати літератури», – розповіла директорка наукової бібліотеки Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Людмила Лучка.

Студентка Вікторія Греськів підсумувала: «Я вважаю, що російська – це вже застаріла програма. Вона не завжди якісна і доброчесна в нашому повсякденному житті, тому потрібно від неї відмовлятися».

Відмовляються від російськомовної літератури не лише бібліотеки, а й любителі книжок. Російськомовні видання збирають волонтери та здають їх на макулатуру, а виручені кошти переказують на потреби ЗСУ.

Вікторія Ковальова, Олександр Пронський, Дніпро, «5 канал»

5.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Як проходить дерусифікація бібліотек у Дніпрі

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"