Як зробити площу відвідуваною? Підкаже «Довідник з відбудови міст»

Як зробити площу відвідуваною? Підкаже «Довідник з відбудови міст»

Довідник з відбудови міст. Київ: Урбанина, 2023 — 400 с.

 

Вийшов друком «Довідник з відбудови міст», створений офісом міських проєктів «Урбанина». Як зазначають в організації, через повномасштабне вторгнення росії в Україні зруйновано десятки міст і селищ: ворог знищив дитячі садки, школи, будинки, подвір‘я і вулиці. Але команда «Урбанини» вірить, що українці відбудують всі зруйновані міста і зроблять їх кращими. Однак це складне і тривале завдання, яке потребує зусиль багатьох спеціалістів та організацій.

Щоб пришвидшити роботу, «Урбанина» створила «Довідник з відбудови міст», в який увійшли найкращі світові практики з проєктування та створення комфортних міст. У книжці зібрали типові рішення з проєктування вулиць, впорядкування будинків, планування подвір‘їв та багато іншого.

Публікуємо уривок з книжки, наданий офісом міських проєктів «Урбанина». 

Площі

У цьому розділі описано основні види міських площ та рекомендовано варіанти їхньої організації. Розподіл території між різними активностями та видами мобільності визначається залежно від основної функції площі.

 

Доступність

 

Міські площі облаштовують із дотриманням вимог безпечності та доступності для всіх містян. Для цього необхідно забезпечити безбар’єрність площі та входів до навколишніх будинків. Це, серед іншого, передбачає вирівнювання покриття площі відповідно до нормативних поперечних та поздовжніх ухилів, усунення перепадів висот, дублювання сходів пандусами або пологими обхідними шляхами тощо.

 

Озеленення

 

Щоби забезпечити комфортні умови перебування для користувачів та підвищувати стійкість міських просторів до змін клімату, доцільно здійснювати інтенсивне озеленення міських площ. При цьому елементи озеленення мають утворювати єдину зелену мережу, яка сприяє нормалізації міського мікроклімату та розвитку біорізноманіття, а також дозволяє знизити спричинене опадами навантаження на системи водовідведення та зменшити ступінь нагріву середовища в спеку. Для цього на міських площах доцільно влаштовувати зелені смуги, де висаджують окремі дерева і багатолітні рослини, та зелені басейни, в яких накопичується вода під час зливи чи відлиги.

 

Площі традиційно є основними громадськими просторами міста. Зробити міські площі цікавими для всіх містян можна шляхом створення варіативності дозвілля для людей різного віку — зон та майданчиків, обладнаних відповідним чином. Площа є штучним центром тяжіння для мешканців та гостей міста. Для посилення її привабливості доцільно створювати активний периметр, розміщуючи у прифасадних зонах навколишніх будівель літні майданчики кав’ярень та ресторанів.

 

Стала мобільність

 

Площі є ключовими вузлами міської мобільності. Правильна організація простору площі має вирішувати такі завдання, як розвиток сталих видів мобільності та доступність простору для всіх містян. Йдеться про створення безбар’єрних пішохідних шляхів, розгалуженої велосипедної інфраструктури, інклюзивних та якісно обладнаних зупинкових комплексів.

 

Різноманіття

 

Функціональне наповнення міської площі формується відповідно до потреб користувачів. При визначенні тих чи інших функцій площі слід орієнтуватися на функції навколишніх будівель та керуватися потребами і очікуваннями користувачів.

Багатофункціональна площа

Відкритий громадський простір, який використовується для проведення масових заходів — свят, концертів, ярмарок тощо. Така площа розташовується в активних міських центрах, які сформовані переважно периметральною забудовою. Вона має розміщуватись на перетині основних пішохідних маршрутів, що сполучають різні громадські простори та точки тяжіння, і бути придатною для одночасного перебування значної кількості людей.  

 

Третину площі має складати відкрита територія. Це дозволить сформувати основний пішохідний простір та забезпечить достатньо місця для проведення масових заходів. Поряд із відкритою територією доцільно розміщувати зони активного відпочинку, що дозволить урізноманітнити простір. Зони пасивного відпочинку формуються вуличними меблями та елементами озеленення. Їх рекомендовано влаштовувати вздовж шляхів руху пішоходів для розмежування зон активного відпочинку та відкритої території.

 

 

Озеленення слід передбачати по всій площі. На нього має припадати не менше 20 % території. Це можуть бути як окремі дерева в лунках у зонах пасивного відпочинку, так і зелені зони з деревами та багаторічними рослинами навколо активних зон. Перед навколишніми будівлями доцільно створити прифасадну зону, де можуть бути влаштовані літні майданчики закладів громадського харчування та тераси для відпочинку. За можливості слід розглянути варіанти формування активного периметру площі — особливо за умов, коли вона оточена багатофункціональними будівлями та характеризується зручним транспортним сполученням. Велосипедні шляхи, зупинки громадського транспорту та паркувальні місця для автомобілів розташовують відповідно до наявних містобудівних умов та вимог нормативних документів.

Адміністративна площа

Відкритий громадський простір, що прилягає до адміністративних будівель місцевого та районного значення. Така площа переважно є місцем проведення важливих суспільно-політичних і громадських заходів. Зазвичай вона розташовується на перетині основних пішохідних шляхів у адміністративних центрах середньоповерхової вільної забудови або біля адміністративних будівель в садибній забудові.

 

Значну частину адміністративної площі має складати відкрита територія, яка формує основну пішохідну зону, забезпечуючи достатній простір для проведення масових зібрань. На такій площі доречно облаштовувати водні об’єкти для забезпечення естетичної привабливості та комфорту перебування відвідувачів.

 

Озеленення на адміністративній площі має займати не менше 15 % території та влаштовуватись по всій території площі у вигляді окремих дерев в лунках. Переважну частину озеленення слід розміщувати в зоні пасивного відпочинку, яка оточує відкриту територію та зону активного відпочинку і формується вуличними меблями та деревами. Зона активного відпочинку складається з невеликих ігрових та/або спортивних майданчиків і розташовується поряд із відкритою територією. Прифасадна зона на адміністративній площі розміщується вздовж адміністративних будівель.

 

За умови забезпечення безбар’єрності вхідних груп прилеглих будівель її можна поєднувати із зоною пасивного відпочинку. Велосипедні шляхи та супутня інфраструктура, зупинки громадського транспорту та паркувальні місця для автомобілів розташовують відповідно до наявних містобудівних умов та вимог нормативних документів.

Рекреаційна площа

Відкритий громадський простір, який використовується для дозвілля: прогулянок, відпочинку, творчості, проведення масових заходів. Така площа є місцем взаємодії та емоційного відновлення містян. Вона може розташовуватись як у садибній та квартальній забудові, так і в середньо- та багатоповерховій вільній забудові. Основною складовою рекреаційної площі є озеленення. До 50% території може припадати на відкритий ґрунт.

 

 

Озеленення площі здійснюється завдяки висаджуванню окремих дерев в лунки та/ або створенню зелених зон із деревами та багаторічними рослинами. Завдяки рясному озелененню такі площі суттєво сприяють природному водовідведенню, знижуючи навантаження на міську каналізацію. За можливості на території площі створюються зелені басейни та/або системи дощових садків. Зони пасивного відпочинку передбачають наявність місць для сидіння та очікування у поєднанні з елементами озеленення. Такі зони варто планувати вздовж шляхів руху пішоходів по всій території площі, що сприяє формуванню комфортних прогулянкових маршрутів.

 

Рекреаційну площу можна урізноманітнити шляхом організації зони активного відпочинку, яку доцільно розмістити поруч із зоною пасивного відпочинку та оточити буферним озелененням. У цій зоні можуть розміщуватись ігрові та невеликі спортивні майданчики.

 

Прифасадна зона формується перед будівлями з активними першими поверхами, стаючи місцем для літніх майданчиків і терас. Велосипедна і транспортна інфраструктура може бути розміщена по периметру площі, тоді як місця для паркування автівок слід влаштовувати з протилежного боку прилеглих вулиць.

 

Купити книжку 

Оригінал статті на Suspilne: Як зробити площу відвідуваною? Підкаже «Довідник з відбудови міст»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Канівському музеї на Тарасовій Горі відбулася презентація унікального видання «Шевченковий…

Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуку Валентина Коваленко.

«Друзі, МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто ста

В Ужгороді оголосили короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози…

16 травня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка під час презентації нової художньої книжки «Птах у своєму гнізді» письменника, Шевченківського лауреата, сценариста к

21 подія Книжкового Арсеналу, яку радить Читомо

Книжковий Арсенал у 2024 матиме близько сотні подій, у попередні допандемійні та доповномасштабні роки кількість заходів досягала і 450. Попри зменшення обсягу подієвої частини, її смис

Як допомогти постраждалим від обстрілу друкарні й видавництву

Компанія «Фактор» відкрила збір коштів для допомоги постраждалим від ракетного обстрілу друкарні Factor Druk, скоєного росією напередодні. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила Юл

Стали відомі імена загиблих працівників друкарні у Харкові

Компанія «Фактор» оприлюднила імена загиблих працівників друкарні Factor Druk внаслідок російського ракетного удару по Харкову 23 травня. Про це повідомила Читомо комунікаційна менеджер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"