Як зберегти і пізнати себе: поради з «Історій старого дерева»

Як зберегти і пізнати себе: поради з «Історій старого дерева»

Історії старого дерева. Том 3. Як важливо бути собою / Брижіт Лучані, Ев Тарле // пер з франц. Андрія Поритка. — Львів : Ірбіс-Комікс, 2023. — 64 с. (6+)

 

Третій том серії «Історії старого дерева» французьких авторок Брижіт Лучані та Ев Тарле продовжує проговорювати екзистенційні теми, важливі як для дітей, так й для дорослих – пошук свого «я» і прийняття Іншого, віднайдення власного місця у світі, намагання вписатися в усталену картинку світу з усіма своїми особливостями, які хтось може не розуміти або засуджувати.

До цього випуску увійшло дві коміксових історії «Карнавал» і «Дикий кіт». У них читачі зустрінуться зі знайомими героями – лисицею Маргаритою і її донькою Рудею, а також борсуком Едмоном і його трьома дітьми – Кусем, Гризем та Ягідкою. Усі вони мешкають в одному домі, оскільки оселю лисиць зруйнували мисливці, а борсуки прийняли їх до себе. І якщо у попередніх історіях серії такі різні за темпераментом, звичками та способом життя родини адаптувалися одне до одного й успішно навчилися правил співжиття, то зараз вони стикаються з новими викликами. Стосується це і всієї родини, й окремих її членів.

Бабуся й дідусь приїхали, або Старе як мале

Події історії «Карнавал» розгортаються під час холодної й затяжної зими. Запаси їжі у борсучо-лисячій родині невпинно вичерпуються, а вполювати здобич чи накопати смачних корінців надто складно. Старші діти, вийшовши на пошуки поживи, повертаються ні з чим, та й дорослим роздобути смакоту складно. І тут ще, мов сніг на голову, прибувають несподівані гості – бабуся і дідусь Руді, старі лисиця й лис.

 

Цікаво, до речі, як влаштоване соціальне життя у лісі: виявляється, старі лиси й лисиці мешкають гуртом, у спільній норі, яка нагадує будинок для літніх людей. Однак важка зима і високі ризики замерзнути чи виснажитися від голоду змушують старих лисиць триматися ближче до своєї молоді, тому всі розбрідаються по родичах.

 

Дітлахи – причому не лише Рудя, а й борсученята – страшенно тішаться приїзду бабусі й дідуся. Дорослі зустрічають їх привітно також, хоча й усвідомлюють, що це ще два роти на їхній скромний запас їжі. Але й іще дві пари лап, які можуть допомогти цю їжу роздобути. Принаймні, дідусь охоче зголошується вийти з малечею на полювання.

Однак веселий характер дідуся, його безтурботність, а можливо, і певні вікові зміни, які знижують рівень відчуття відповідальності, призводять до прикрої ситуації, через яку постраждав і він сам, і малеча. І поки Маргарита й Едмон шпетять старого, водночас піклуючись про нього, він вдає із себе немовля – так, ніби втілює приказку «старе як мале».

 

Найбільше ця ситуація тригерить маленьку лисичку. Рудя невдоволена, що Едмон надто серйозний і суворий, непокоїться тільки про їжу і про те, що буде завтра. Та й узагалі, на її думку, борсуки  неймовірно нудні. Так, до слова, і про надто завбачливих і прискіпливих у побутовому плані людей нерідко говорять. Утім, Рудя, а з нею і читачі, отримують пояснення: уміння дивитися наперед, планувати заздалегідь і дбати про запаси – це радше бонус, аніж вада. Адже саме воно дає змогу вижити у складні часи.

Проганяємо зиму карнавалом

І хоч історії Брижіт Лучані та Ев Тарле відбуваються у лісі, у них теж присутні такі суто французькі вайби й елементи французької культури. Наприклад Марді Гра, карнавал з нагоди зустрічі весни. Звісно, саме цей термін у тексті не вживається, але відсилання до нього очевидні. Адже у коміксі «Карнавал» лисиці та борсуки влаштовують його, щоб підбадьорити одне одного, прогнати нарешті із затяжну зиму і привітати весну, яка принесе їм нові можливості та надії. Як каже бабуся-лисиця, «Зима має побачити, що хай би якою лютою вона була, ми й далі можемо радіти».

 

Карнавал тут не лише данина традиції, а й чудова психологічний прийом: замість того, щоб поринати у важкі й гнітючі емоції через обставини, на які не можеш вплинути, змінити фокус, влаштувати свято, створити собі позитивні емоції. І коли замість побиватися через зиму, станцюєш із нею востаннє, то, диви, і весна настане. Бо саме так працює магія карнавалу.

 

Хто я?

Так називається гра, в яку бавляться лисичка і борсучки на початку історії «Дикий кіт», і саме це питання стає визначальним для всього коміксу, адже на його сторінках глибоку екзистенційну кризу переживає лисичка Рудя.

 

А починається все з того, що на лісову галявину з гастролями приїздить Великий Сильвестр, Дикий кіт. Звісно, усі дітлахи нетямляться від захвату, спостерігаючи його трюки. А Руді ще й випадає ексклюзивна можливість познайомитися із Сильвестром, адже, як виявляється, її тато колись із ним дружив.

 

Але зустріч обертається розчаруванням: «зірка» виявляється пихатою і токсичною. Наговоривши малечі купу неприємних речей, Сильвестр лишає її розгубленою і розчавленою. Невже й справді той факт, що вони живе з борсуками й вміє лазити по деревах, робить її «менш лисичкою»? Чи справді її тато мав би соромитися такої поведінки доньки? Чи дійсно вона негідна свого роду-племені? Та й чи справжня вона лисичка зрештою?

За відповідями на ці запитання Рудя не звертається до мами (все-таки вона заангажована!), а йде до тих, хто може спростувати її приналежність або відмінність від представників свого виду інших лисиць. Руді щастить двічі: спершу потрапити на гостину до привітних лисиць, а потім ще й зустріти свого тата. Перші запевняють її, що мешкати в одній норі із борсуками це нормально для лисиць, а сама вона найсправжнісінька лисичка. А розмова з татом переконує, що вона таки таткова донька, адже він так само полюбляє лазити по деревах.

 

Знайти свою спільноту і відчути приналежність до неї дуже важливо для дітей ранньопідліткового віку, якою, якою за людськими мірками і є героїня коміксу Рудя. Тож її історія може стати чудовим прикладом для тих підлітків і дітей, які досі шукають відповідь на питання «хто я?».

Не створи собі кумира

І ще один меседж, важливий, з огляду на те, як болісно реагують підлітки, коли публічні люди чи блогери виявляються не тими, ким представлялися публіці.  Коли Великий Сильвестр а в лісі він селебріті першої величини говорить Руді неприємні речі, їй здається, що все так і є. Ну бо ж не може така зірка помилятися. Її це вражає навіть більше, ніж сам факт того, що яскравий і привітний на сцені артист за лаштунками виявляється огидним хамом.

 

Але історія отримує продовження, коли до Сильвестра на розмову давніх друзів навідується тато Руді. І зненацька з’ясовується, що знаменитий «Дикий кіт» – зовсім не дикий, а весь його імідж мильна бульбашка. Тож не варто занадто зачаровуватися публічним образом відомих людей і сліпо вірити всьому, що вони кажуть, нагадує комікс. Байдуже, говорять вони неприємні речі чи навпаки ті, які вам так хотілося б почути.

 

Непрості внутрішні трансформації, інсайти й зростання, які переживають герої «Історій старого дерева» підкреслені спокійною, приглушеною кольоровою гамою візуального ряду, в якій переважають теплі кольори. Завдяки тому, що картинка не занадто перетягує до себе увагу, читачі можуть глибше зануритися у внутрішній світ героїв – і, можливо, пережити важливі зміни разом із ними.

Купити книжку.

Оригінал статті на Suspilne: Як зберегти і пізнати себе: поради з «Історій старого дерева»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Вінниці відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля»

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля».

Про це музей повідомляє у фейсбуку, передає Укрінформ.

«Напередодні світлого Христова Воскр

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"