Як говорити з дітьми про пластик: інструкція для дорослих
2021-05-16 21:00:00 Віталіна Макарик

Чому ми любимо (і не любимо) пластик / Юн-джу Кім, Джі-вон Лі / пер. з англ. Г.П. Кирієнко. — Харків : Ранок, 2020. — 40 с.

Коротку історію пластику у контексті суспільної думки можна вмістити в чотири слова: від любові до ненависті. Дешевий, стійкий, гнучкий, пластичний матеріал, з якого можна зробити буквально все, перший час викликав справжнє захоплення. Однак відколи виробів із нього у світі стало критично багато, а людство усвідомило, що позбутися уже не потрібного пластику в екологічно прийнятний спосіб фактично неможливо, він став мішенню для хейтерів.

Чи справді пластик такий шкідливий, як про нього кажуть екоактивісти? Чи можна від нього відмовитися назавжди? Як він з’явився і чому став таким потрібним у світі? Для всіх дорослих, які прагнуть зберегти планету і виховати екосвідомість у своїх дітей, надзвичайно важливо знати відповіді на ці запитання. Тож ми пропонуємо вам коротку історію пластику, з усіма його плюсами й мінусами, усього в 5 пунктах.

Як пластик з’явився на світ

Ніщо в цьому світі не з’являється з нічого, і найпоширеніший «штучний» матеріал також має природне походження. Пластик найчастіше виготовляють з нафти, точніше з одного із продуктів її переробки — лігроїну. «Чорне золото», як ще називають нафту, при спеціальній обробці розділяється на цілий ряд речовин, що ми використовуємо у побуті, від бензину до асфальту. Лігроїн став основою для виготовлення пластику, а його різновиди залежать від допоміжних речовин, які додаються до нього. До речі, сам пластик найчастіше має вигляд порошку або гранул — їх розплавляють, аби надати форму майбутнім виробам.

Тисяча «облич» пластику

Він набуває найрізноманітніших форм і розмірів. Багаторазові тарілочки для пікніка, жовті качечки, з якими малюки обожнюють хлюпатися у ванні, барвиста завіса для душу чи килимок під двері, клавіатура комп’ютера і кермо велосипеда, спуск з гірки на дитячому майданчику й улюблений м’ячик — і все це виготовлене з пластику! Він може набувати стійкої форми й об’єму, може ткатися, як нитка, з якої роблять тканину, або ж перетворюватися на тонесеньку прозору плівку. Спробуйте, не встаючи зі свого місця, просто зараз перелічити всі пластикові предмети, які бачите поряд. Їх виявилося чимало, чи не так?

Читати ще: Видавці еколітератури: турбуються про довкілля чи ловлять хайп?

Чому пластик шкодить тваринам і рибам

Довговічність і стійкість пластику — це і величезний плюс, і грандіозний мінус. Потрапляючи в воду у вигляді «плавучих острівців сміття» або в повітря у вигляді токсичного газу під час спалювання пластикових відходів, та й навіть лишаючись просто на землі, пластик завдає руйнівної шкоди рослинам, тваринам і людям. Особливо страждають морські тварини: черепахи ковтають пластикові пакети, прийнявши їх за медуз, альбатроси готують малюків шматочками рожевого пластик, який виглядає зовсім як креветки, риби наповнюють свої шлунки крихітними часточками мікропластику — і від усього цього гинуть.

Як пластик рятує життя

Втім, є у цього матеріалу і світла сторона: саме завдяки пластику люди зуміли ефективніше долати різноманітні хвороби. Винайдення одноразових пластикових шприців суттєво знизило рівень ускладнень внаслідок занесених інфекцій, одноразові рукавички, пластикові пакування для ліків також допомагають забезпечити стерильність. Пластик використовують для безлічі медичного обладнання, а ще з нього виготовляють легкі й міцні протези. Він у буквальному сенсі рятує життя.

Читати ще: Про сміття, ліси й загрозливий пластик: 10 книжок для дітей

Друге життя пластику

Але коли пластикові речі зношуються, ламаються чи просто стають непотрібними, постає проблема: що з ними робити далі? Спалити чи закопати у землю, як це роблять з більшістю іншого сміття, — небезпечно й неефективно: в першому випадку в повітря виділятимуться шкідливі відходи, в другому — чекати на повне розкладання пластику доведеться сотні років. Чудовий варіант — переробляти, даруючи непотрібним пластиковим виробам та уламкам нове життя. Але не всі різновиди пластику піддаються переробці, та й переробних циклів він може витримати обмежену кількість. Що ж далі? Найкраще, кажуть екологи, відмовитися від пластикових виробів бодай там, де це точно можливо. Наприклад, змінити поліетиленові мішечки й пакетики на екоторбинки.