Які небезпеки приховують соцмережі – читаємо «Зафейсбучені» разом з експертами

Які небезпеки приховують соцмережі – читаємо «Зафейсбучені» разом з експертами

Роджер Макнамі Зафейсбучені: як соціальна мережа штовхає світ до катастрофи пер. з англ. Оксана Макарова. Ірина Серебрякова. – К.: #книголав, 2021 – 376 с.

Нещодавно у видавництві «knygolove» вийшов український переклад «Зафейсбучені» Роджера Макнамі. Автор критикує корпорацію Facebook, акцентуючи на свідомій маніпуляції користувачами, що у перспективі може впливати як на індивідуальний психологічний стан, так і на результати політичних виборів. І попри очевидну відмінність американського та українського контекстів функціонування мережі, чимало тез книжки можуть слугувати застереженнями, водночас як інші потребують контраргументів.

Редакція Читомо ознайомилась з книжкою разом з експертами й пропонує їхні коментарі щодо бульбашки фільтрів, рекламних маніпуляцій та інших загроз соціальних мереж.

Маніпуляція емоціями

Facebook так багато знає про кожного користувача, що часто здатний формувати стрічку новин, щоб посилити емоційну реакцію. Обурити, розтривожити або налякати користувача дієвий спосіб залучити його. Обурені користувачі більше діляться контентом, щоб інші також дізналися новини, які можуть спричинити таку саму реакцію.

Андрій Павленко, політолог, блогер, співавтор youtube передачі «ПТС»:

Людина має отримати сповна для того, щоб еволюціонувати далі. Вона має наїстися і переїсти, лише тоді задумається про інше. Новий попит має народжуватися в людині, у відрижці від старого (це якщо не кажемо про важкі наркотики та інший «русскій мір»). Тому бажано не перестрибувати якісь цикли, а пришвидшувати отримання досвіду – задовольнити попит вдосталь. 

 

В інформаційному та емоційному шумі також є плюси – це народжує в людях потяг до тиші, до дисципліни, гігієни й відповідальності за власне життя в інфо-емоційному просторі. Ми переходимо з епохи інформаційної інфантильності, до свідомого споживання. Емоційна грамотність і свідомість це те забуте нове чому ми маємо самі вчитися і вчити наших дітей.

 

До того ж треба розуміти про відмінності американського історично-політичного контексту від українського. Для нас фейсбук це не про фоточки й соціальний активізм, це єдина платформа вільнодумства – «віддушина» за сотні років, єдиний майданчик для обговорення національного питання і всіх накопичених емоцій, комплексів, болю, неврозів і психозів впродовж сотні років.

Бульбашка фільтрів

Google та Facebook вдавали, що нейтральні, а насправді фільтрували вміст непомітними для користувачів способами. Стверджуючи, що відкритий інтернет – це крок уперед, якщо порівнювати з упередженнями традиційних редакторів контенту, платформи тихцем впроваджували алгоритми фільтрів, яким, на відміну від живих редакторів, бракувало етичної системи цінностей. Користувачі думали, що бачать збалансований вміст, а насправді ставали жертвами «бульбашки фільтрів». (ст. 91)

Денис Казанський, журналіст, блогер, політичний оглядач

Загалом це правда. Але схоже, що автор висуває соцмережам якісь претензії в тому, що вони «не нейтральні». Я не бачу в цьому сенсу. Адже соцмережа – це просто комерційне підприємство, яке належить власнику та приносить йому дохід. Це треба розуміти й не будувати зайвих ілюзій. Завдання соцмережі – зробити так, щоб ви провели у ній максимум часу. Отже, її алгоритми переслідують саме цю мету. І тому пропонують вам той контент, який вам має бути цікавий. Який втримає вас на сайті. Так і формується певна бульбашка – алгоритмам невигідно показувати користувачу те, що для нього може бути некомфортне. Треба просто розуміти й приймати це, як даність.

 

Facebook, Google, Youtube – нам нічого не винні. Вони просто заробляють гроші.

 

Читати також: «Путівник Усесвітом для скептиків»: 10 порад для критичного мислення

Реклама як інструмент маніпуляції

Facebook змінив природу реклами. Соціальна мережа дає змогу рекламодавцям ідентифікувати особливості кожного користувача й звертатися конкретно до нього. Уся ця інформація надходить у штучний інтелект Facebook. Її можуть використовувати рекламодавці, щоб  експлуатувати емоції користувачів, підвищуючи ймовірність, що вони куплять ту чи іншу модель авто або проголосують певним чином. Як зазначив технолог-футурист Джарон Ланьє, реклама в соціальних мережах стала способом маніпуляції. (ст. 94)

Оксана Мороз, письменниця, засновниця ініціативи «Як не стати овочем»

Тут варто зазначити, що по перше, це не якась унікальна особливість Facebook, а в принципі синонім усіх цифрових мереж, усі вони подібним чином таргетуються. По друге, з кожним роком Facebook віддає усе менше даних для рекламодавців, тому й маніпулювати за допомогою рекламних кабінетів стає усе важче. Ця тенденція тягнеться з 2017 року після скандалу з Cambridge Analytics. Тому зараз не доводиться казати, що саме Facebook може збагачувати унікальними даними для подальших маніпуляцій. Недоброчесні рекламодавці скоріше шукатимуть інші платформи для пошуку інформації, крім Facebook. 

Втручання у політичні процеси через витік даних про користувачів

Інформація, яку Facebook збирав через Connect, давала змогу краще таргерувати рекламу й зрештою могла спричинити катастрофу, як-от російське втручання у вибори США 2016 року. Інші користувачі могли помітити, що Facebook знає про них унікальні подробиці, але, мабуть, переконували себе, що зручність Connect виправдовує втрату приватності. За допомогою цього інтерфейсу Facebook працював із реальною потребою людей. Забезпечувати надійність облікових даних нелегко, але світ був би кращим, якби користувачі обрали не використовувати свої особисті дані. (ст. 86)

Марія Жданова, діджитал стратегиня Stop Fake

Дійсно, до 2018 року існувала така функція. Говорячи простою мовою, вона полягала в тому, що за допомогою логіну та паролю у Facebook користувачі могли реєструватись та користуватись іншими сайтами в мережі. З одного боку, це дуже полегшувало процес, а з іншого – частіше за все користувачі не усвідомлювали, до якої саме інформації надають доступ. 

 

В контексті й України, і Brexit-у, і виборів США, прикладом збору даних через Connect можна назвати Facebook-тести, на кшталт «Яка ви знаменитість?» або «Як ви виглядатимете у старості?». Вірусна популярність таких тестів давала можливість швидко збирати дані, в той час, як користувачі бачили в них лише елемент розваги, а не політичної кампанії. 

 

Після скандалу з Cambridge Analytica, Facebook довелось дещо змінити умови доступу до даних користувачів для розробників сторонніх додатків та сервісів, і ці зміни стались не без впливу автора «Зафейсбучених» Роджера Макнамі. Цікаво, що на відміну від свого колеги Тристана Харріса у документалці «Соціальна дилема» для Netflix, Макнамі у своїй книзі не стільки демонізує соціальні мережі, скільки пояснює тонкощі рекламної моделі Facebook, передумови формування корпоративної культури компанії, та глибший контекст того, як творіння Цукерберга підштовхнуло суспільство до радикальної поляризації. І хоча до повного розв’язання проблеми приватності даних та використання соцмереж для поширення дезінформації ще дуже далеко, перші кроки зроблено. 

Маніпуляція увагою через систему лайків

Обчислювальні пристрої дають змогу програмістам поєднувати психологію й техніки переконування початку двадцятого століття, як-от пропаганду з елементами впливу гральних автоматів, наприклад змінними винагородами, і пов’язувати все це з людською соціальною потребою у схваленні та визнанні – такому не зможе протистояти ніхто з користувачів. (ст. 110)

Ольга Кухарук, співробітниця Інституту соціальної та політичної психології

Я б сказала, що люди хочуть навчити обчислювальні пристрої робити так, як описано в цитаті. Але поки що, на щастя, техніка до такого  не дійшла. Тобто дійсно розвиваються технології big data, маркетингові технології й технології таргетованого впливу… Психологи говорять про формування  залежностей від соціальних мереж. Але, дуже  спірний висновок – «такому не зможе протистояти ніхто з користувачів». Хоча б тому, що далеко не всі користувачі є залежними чи навіть максимально включеними, маніпуляції й технології за якийсь час зазнають викриття, щоб їм протистояти виробляють нові технології. До панування соціальних мереж над людьми ще далекувато.

 

Читати також: Ігор Балинський: книжки з ідеологічним контекстом шкідливі для читача, що не здатен відчитати фальш

Кібербулінг серед підлітків

Цькувати в інтернеті стає простіше завдяки чатам та соціальним мережам, бо, коли технології реагують стосунки між людьми, не працюють соціальні сигнали й кола зворотного зв’язку, де в реальному житті однолітки уникали б кривдника чи виявляли б до нього огиду. (ст. 114) 

Аліна Елєвтєрова, експертка Лабораторії цифрової безпеки

Інтернет та спілкування в мережі часто дегуманізують співрозмовника, тому що взаємодія відбувається через текст, таким чином людина може забути, що по той бік екрану сидить інша особистість. Текстом легше висловитись агресивно, навіть не спеціально – оскільки ніхто не бачить справжніх реакцій людини, не можна одразу сказати, де співрозмовник перетнув кордони (його чи її про порушення особистих меж можуть не сповістити, списати все на жарт, проте образа запам’ятається). 

 

Також легше розвивати булінг через інтернет. По-перше, кібербулінг часто невидимий для дорослих. У класі все може бути спокійно, тому що образи не покинуть рамок смартфону. Значить, менше шансів отримати покарання. По-друге, онлайн-цькування може швидко набрати обертів і тривати не тільки під час уроків, а бути цілодобовим. По-третє, воно може транслюватись на більшу аудиторію і виходити далеко за межі класу – на підписників певних телеграм-каналів, профілів в інстаграмі тощо. Булінг у мережі складніше передбачити, виявити й зупинити, особливо якщо кривдник вже має групу підтримки, яка має укорінені негативні погляди щодо жертви. 

 

Тож справді, чати та соцмережі можуть полегшувати процес цькування, або навіть переводити його на більш масштабний рівень. Для того, щоб таких ситуацій було менше, треба обов’язково говорити з підлітками про те, що вони завжди спілкуються із живою людиною в мережі й потрібно зважати на її почуття, навіть якщо ми цю людину не бачимо.

Штучне створення соціального тиску і страху утрачених можливостей

Ще один емоційний тригер страх утрачених можливостей (FOMO), який спонукає користувачів перевіряти телефон кожної вільної миті й навіть тоді, коли вони не мають права це робити, наприклад за кермом. (ст. 137)

Ольга Іванюк психологиня, психотерапевтка

Наша реальність зараз диктує  доволі високий темп та критерії успішності. Для багатьох, це ще одна точка напруги та постійної тривоги, чи я буваю нічого не пропускаю, подію, зустріч, фестиваль, цікаві можливості, а то й взагалі життя? Часом це доходить до нав’язливих постійних дій, перевірок та сумнівів у власному виборі. Особливо це підігрівається соціальними мережами, де частіше все ж демонструється успішна картинка, без урахування всіх затрачених ресурсів та складнощів.

 

Як наслідок, в цьому випадку якраз часто втрачається контакт з собою та своїми відчуттями, власними пріоритетами. Все це впливає на якість власного життя та самооцінку, втрату орієнтації у власних потребах, а радше тривожний метушливий пошук можливостей, які так лячно проґавити.

 

Якщо ви за собою це помічаєте, вітаю вас, ви вже на шляху визнання.

 

А далі візьміться за визначення власних пріоритетів та потреб, орієнтуйтеся на власні бажання, і те що цікаве саме вам, а не всім. 

 

Матеріал створений у співпраці

 

Купити книжку на сайті видавництва

Оригінал статті на Suspilne: Які небезпеки приховують соцмережі – читаємо «Зафейсбучені» разом з експертами

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Письменники такі самі люди, як інші?

Письменники такі самі люди, як інші?

Та ні разу!

Це дивні створіння, природа котрих ще не вивчена достоту.

Ніжні і вразливі вони, у той же час, схильні до самопожертви й радикальних дій.

Інстинкт самозбереження слабо

Як щодо невеличкого конкурсу?

Учора ми дізнались результати обох конкурсів. Щиро вітаю переможців!!!

Тепер є час перепочити, і писати щось для душі.

Але я вирішила трохи потурбувати авторів — у мене є невеличка пропозиція.

Пропоную провести

Дар чи прокляття

Доброго вечора)))

Запрошую вас (якщо Ви не проти ) до читання своєї книги “Дар чи прокляття”. Буду радий кожному. Наперед дякую всім хто заглянув до мене на сторінку. Усім гарного вечора!)))

З полону до пастки! Читаємо разом! Новинка!

Доброго вечора мої любі

Не встигли ми намилуватися просто феєричним фіналом ПОЛОНЯНКИ, як наша невтомна  КРИСТИНА АСЕЦЬКА презентувала нову, неймовірну історію!

Отож знайомтеся !

ПАСТКА ДЛЯ ВОРОГА

 

Анотація

Новинка від Адалін Черно!

Друзі, вітаю вас!

Я тут натрапила на цікаву новинку від автора Адалін Черно! Хочу порадити її вам. 

“На межі бажання”

Дуже гаряче, та емоційно. Не проходьте. Я впевнена що вам сподобається))

Анотація:

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"