Що змінилося в законах щодо книжкової галузі у 2021: розбираємося

Що змінилося в законах щодо книжкової галузі у 2021: розбираємося

Книжкова галузь України безупинно трансформується, і хоч минулий рік не став проривним у законодавстві, але все ж відбулося кілька значних змін, на кшталт прийняття Стратегії розвитку читання чи грошове заохочення до вакцинації, яке спричинило шалений книжковий ажіотаж. 2021 рік, протягом якого усе це відбувалося, добіг кінця, але низка запроваджених суттєвих законодавчих змін у книжковій галузі впливатиме на неї як упродовж 2022-го року, так і потім. Згадуємо про те, які законодавчі та організаційні зміни у книжковій галузі України відбулися торік, та  на що чекати цьогоріч.

Розвиток сфери

Чи не найбільшим здобутком минулого року стала Стратегія розвитку читання на 2021 — 2025 роки «Читання як життєва стратегія». 26 березня її презентував Український інститут книги, та лише в серпні підтримала Верховна Рада.

 

«Фактично Стратегія передбачає зміни цілого кластеру читання: і видавничої справи, і промоції читання, і збільшення попиту на книгу», — сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. 

 

«Ми виявили, що Стратегія розвитку читання має розвиватися у двох напрямках. Перший, hard, передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми. Другий, soft, — це читання як тренд, формування навички і потреби в читанні. Це означає, що неможливо серйозно думати про будь-який розвиток книжкової сфери і читання, не розвиваючи одночасно обидва напрямки», — наголосила  директорка УІК Олександра Коваль.

 

Відомо, що розроблення Стратегії стало можливим завдяки проведеним раніше дослідженням, зокрема  дослідженню «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», викладеному у вільний доступ.

 

І хоч чекали на прийняття стратегії торік, але, схоже, етап чекання перенесений і на 2022.

Мовні пріоритети

Однією з важливих змін минулого року стало набуття чинності норм мовного закону, які зобов’язують книгарні складати свій асортимент із щонайменше половини видань українською мовою, а видавців — друкувати принаймні половину книжок українською. У випадку порушення цих вимог закону видавців чи книгарів чекає штраф у розмірі від 200 до 300 неоподаткованих мінімум, щоправда, деякі положення Кодексу про адміністративні правопорушення іще не набрали чинності, тож штрафувати порушників почнуть лише в липні цього року.

 

Окрім того, уряд схвалив концепцію програми розвитку і функціонування української мови, яка, за словами міністра культури Олександра Ткаченка, спрямована на поступову зміну ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості цього кроку, і надання можливостей для повноцінного  добровільного переходу на українську.

 

А ще змінилися іспити для держслужбовців зі знання української мови згідно з законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зокрема змінився час, відведений для складання іспиту, комісія трансформувала письмовий блок іспитової роботи та оптимізувала набір завдань (тести письмової частини скоротили, однак ускладнили, в усній частині лишилося 1 завдання — монолог). «Скорочення тривалості іспитової сесії та зміна структури іспитової роботи дасть змогу істотно збільшити пропускну здатність мережі іспитових центрів», — переконані в органі. 

 

До листопада 2021 року іспит за оновленими умовами склали 44 тисячі осіб. 1 лютого 2022 року видали 100 000 державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою, але це число включає осіб, які склали іспит як для виконання службових обов’язків, так і для набуття громадянства України.

Ворожий папір

У квітні в Україну не дозволили ввозити папір з РФ: під заборону потрапили папір і картон некрейдованих ґатунків, крафт-папір та інші види паперової продукції, однак не всі погодилися з умовами заборони — представники Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» вважали, що це може негативно вплинути на галузь; варто зазначити, що зараз узагалі спостерігається тенденція до здорожчання паперу, причини якої не пов’язані з цією забороною. 

 

Виробництвом паперу в Україні займаються 8 фабрик, сировину для виготовлення книжок роблять лише дві з них — Зміївська та Коростишівська.

 

З необхідних для забезпечення потреб друкарень 60-90 тис. тонн паперу в рік вони виготовляють тільки 5 тис. тонн. Крім того, через зріст онлайн-продажів, спричинений пандемією, фабрики переорієнтовуються на виготовлення пакувального крафтового паперу. Зросла і вартість експортованого паперу: сировина з Євросоюзу зараз коштує 1800 євро за тонну, коли торік ціна становила лише половину цієї суми. Також для України запровадили квоти (причина яких теж полягає у дефіциті паперу і за кордоном): не більше 2000 тонн на рік. 

 

З ситуації виробники паперу намагаються вийти, переробляючи обрізки газет і книжок, яких за місяць назбирується 85 тонн. Попри критичну нестачу сировини, макулатуру з України продовжують вивозити за кордон. У видавництвах прогнозують, що через дефіцит книжки можуть подорожчати щонайменше на 30%, при цьому наклади зменшаться вдвічі, а друкарні не зможуть виготовити навіть шкільні підручники. 

Поповнення в санкційних списках

Поповнився також і санкційний список російських підприємств в Україні: онлайн-магазин «Wildberries», який має свідоцтва на торгівлю книжками в Україні, торгує книжками антиукраїнського змісту, тож його внесли до санкційного списку. Інтернет-магазин мав у продажі значну кількість книжок яскраво вираженого антиукраїнського змісту, зокрема авторів, включених до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та внесених до переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи. Начальник управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Держкомтелерадіо Сергій Олійник зазначив в інтерв’ю агенції Укрінформ, що «санкційний список, очевидно, поповнюватиметься»

 

Крім того, в Україні видали менше дозволів на ввезення книжок із Росії, ніж 2020. Також хочуть продовжити дії санкцій проти видавництв-пропагандистів із РФ, термін дії яких спливає у березні цього року. Санкції застосували до дев’яти російських видавництв, що найбільше видавали антиукраїнську літературу: «Эксмо», «АСТ», «Питер», «Центрполиграф», «Яуза», «Яуза-пресс», «Алгоритм», «Книжный мир» та «Вече». Держкомтелерадіо має намір ініціювати продовження санкцій. Зі списком заборонених до ввезення книжок можна ознайомитися за посиланням.

Бібліотечні зрушення

Чи не найбільші зрушення відбулися торік у сфері бібліотек і бібліотечних закупівель (і вони, правду кажучи, були необхідними:  за твердженням Української бібліотечної асоціації, у впровадженні інформаційних систем українські бібліотеки відстають на 20 років від іноземних).

 

Перш за все, Верховна Рада підтримала зміни до закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Згідно з ними, Національна електронна бібліотека стане єдиним інформаційним ресурсом, де будуть у вільному доступі документи, що стали культурним надбанням, створять державний облік рідкісних і цінних видань, піклувальні ради бібліотек тощо. Не враховуючи змін 2021 року, останнє оновлення закону відбулося 2000 року. 

 

 

Крім того, відтепер бібліотеки займатимуться популяризацією української мови. Відповідний меморандум про співпрацю підписали президентка Української бібліотечної асоціації, директорка Бібліотеки КПІ Оксана Бруй і голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська. Відповідно до нього, сторони домовилися разом сприяти підвищенню престижу бібліотек через популяризацію української мови, поширенню знань про українську мову та її ролі у розвитку української та європейської культур, створенню на базі бібліотек мережі пунктів, де проходять іспити на визначення рівня володіння державною мовою, та визначити графіки їхньої роботи.

 

Зміниться і порядок відбору книжок для закупівель у бібліотеки: Міністерство культури та інформаційної політики створює міжвідомчу робочу групу для удосконалення порядку відбору видань, що поповнять фонди.

 

Робоча група перегляне критерії для відбору книжок, що подають видавці, а також методику їхньої оцінки, доповнивши вимогами відповідності антидискримінаційному законодавству. Посадовці розглянуть можливість запровадження механізму подвійної фільтрації видань встановленим вимогам, розроблять перелік випадків і правових підстав для відкликання книжок під час закупівель. Це стосуватиметься, в першу чергу, науково-популярної літератури. Підставою такого рішення став скандал, що спалахнув під час тогорічної закупівлі книжок для поповнення бібліотечних фондів через присутність у ньому книжки Марини Ланге про виховання дітей «Щоб у 16 не було запізно», в якій виявили гендерно стереотипні твердження.

 

Попри позитивні зміни, гостро стоїть проблема із закриттям бібліотек. Минулого року Мінкультури дозволило реорганізацію або ліквідацію 603 бібліотек. За словами заступниці міністра культури та інформаційної політики Лариси Петасюк, вона зумовлена тим, що «в рамках реформи децентралізації об’єднані територіальні громади отримали більше прав та фінансових ресурсів».

Книгарні під час локдавну

У жовтні у Кабміну вимагали дозволу на роботу книгарень під час локдавну. Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів оприлюднила заяву, у якій зауважила, що закриття книгарень «останньою забороненою ін’єкцією, яка доб’є видавничу галузь, що стагнує». Тоді ж Асоціація видавців закликала президента України підтримати книговидавничу галузь. Президент асоціації Олександр Афонін надіслав голові держави відкритого листа, в якому ішлося про кризову для галузі ситуацію, що виникла через пандемію коронавірусу та недостатню підтримку книговидавництва державою. Асоціація констатувала, що 2021 року криза у національному книговиданні поглибилась.

 

Наступного ж місяця видавці назвали кроки для подолання кризи у книговидавничій галузі України. Серед них створення умов для кредитування видавців під низький відсоток, систематична закупівля книжок для бібліотек в обсягах, що дозволяють щорічне оновлення бібліотечних фондів відповідно до рекомендацій Міжнародної бібліотечної асоціації та інші.

 

Беззаперечно, одним із ключових подій минулого року став законопроєкт про субсидії на оренду для книгарень, підтриманий ВР у першому читанні вже цьогоріч.

 

Законопроєкт № 6287 конкретизує механізми зростання мережі книгарень в Україні, накладів та асортименту книжок, збільшення читання україномовних книжок, значне зменшення негативного впливу Росії на український книжковий ринок.

 

Законопроєктом пропонують внести зміни до Законів України «Про видавничу справу» і «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», запровадивши надання державної субсидії для відшкодування витрат на оренду приміщень, що видавці використовують як книгарні. Законопроєктом пропонують внести зміни до Законів України «Про видавничу справу» і «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», запровадивши надання державної субсидії для відшкодування витрат на оренду приміщень, що видавці використовують як книгарні. У претендентів на компенсацію можуть продаватись ще книги мовами корінних народів України та/або офіційними мовами Європейського Союзу.

 

Також законопроєктом пропонують передбачити надання громадянам України сертифікатів на придбання книжок на суму, аналогічну трьом десятим розміру прожиткового мінімуму. Такий сертифікат надаватимуть при отриманні свідоцтва про народження, а також при отриманні 14-річними громадянами України ID-карток. 

 

Сертифікат зможуть використати лише для купівлі книжок українською мовою у книгорозповсюджувачів. У проєкті пропонують надавати сертифікати на суму в 0,3% прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Простимульовані культурні послуги

Триває запроваджена минулого року державна програма «єПідтримка», у межах якої вакциновані українці можуть отримати 1000 грн на культурні послуги (а ті, хто отримав бустерну дозу вакцини — ще 500). Книжки стали найпопулярнішим придбанням українців за ці кошти: нині їх купили на 885 млн грн із витрачених 2,5 млрд. Як повідомили видавці, обсяги продажів зросли втричі. Утім, посприяли цьому й акції та знижки на сайтах видавництв.

 

Окрім того, Мінкульт обіцяє запровадити систему стимуляції споживання культурних послуг. Це будуть також сертифікати на придбання книжок та культурних і туристичних послуг. «Програма орієнтована на молодь. Також вона допоможе безпосередньо тим, хто надає послуги у сферах культури, туризму та книговидання. Схожа програма сьогодні діє у Франції та Польщі», — зазначив Ткаченко.

А що ще? 

Також в Україні хочуть звільнити від податків авдіокнижки. Минулого року зареєстрували проєкт закону №5876, який передбачає відсутність оподаткування на  постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження україномовних аудіокнижок.

 

Оригінал статті на Suspilne: Що змінилося в законах щодо книжкової галузі у 2021: розбираємося

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

«Поезія Вільних»: 20 500 віршів про війну в Україні

«З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну понад 20 000 віршів про війну було подано на портал «Поезія Вільних» українськими та іноземними поетами.

На порталі вірші найвищого художнього

Колективна безвідповідальність: «Гроші від Гітлера» Радки Денемаркової

Радка Денемаркова. Гроші від Гітлера / переклад М. Севрукової – Комора, 2022

Літератури про Голокост здебільшого сконцентрована на тому, що відбувалося в концентраційних таборах. Здава

З нагоди 300-ліття: як Україна святкуватиме день народження Григорія Сковороди

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років із дня народження видатного українського філософа й поета Григорія Сковороди. Нехай росія «вітає» його обстрілом музею у Сковородинівці, повном

«Репортери без кордонів» проти ретрансляції телеканалів рф французькими супутниками

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) подала позов проти державного французького регулятора телерадіомовлення (ARCOM), який відмовився застосовувати будь-які заборони

Михайло Пасічник. «Ми заклали бомбу помсти…»

ПУТІН ПРОВОДИТЬ ОКУПАЦІЙНУ НАРАДУЦе не закІнчиться добром…Дивлюсь одні й ті ж самі ролики:Сидить у кріслі під гербомУдав – гіпнотизує кроликів…26 люте 2022БУЛЬБЕШНИК-САМОЗВАНЕЦЬГосподарник, батько? Ні,

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"