Ще одна гарна новина!)

Ще одна гарна новина!)

Ще одна гарна новина!)

Слава Україні!

Ще моя бабуся говорила, що Благовіщення велике свято і завжди в переддень готувала багато страв, щоб в цей день відвідати храм Божий та відпочивати в сімейному колі. Розповідала всім історії, добрі повчальні історії. 

Ось і я вирішила сьогодні, в тяжкий для нас час трішки потішити вас:)

 

Ще в жовтні я писала, що готую історію з співавтором і на Букнеті вона з’явиться в квітні. І вона буде в квітні, а саме  16 квітня. Я вже говорила про неї на своїй сторінці у фб, але сьогодні вирішила зробити блог і відкрити поки тільки назву, а співавтора будемо вичисляти разом 😉

Книга написана повністю, тож оновлення через день автори гарантують:)

Пропоную два шматочки один написаний мною, інший співавтором 😉

Марта:

Хочу прибрати рюкзак зі столу, але він вислизає і падає на підлогу.

Підтискаю зі злості губки та нахиляюся, щоб підняти. Двері аудиторії відчиняться, підіймаю очі та впираюся поглядом у відполіровані до блиску туфлі. Тягну поглядом вгору: блакино-темні штани на кант, розстебнутий піджак, з під якого видніється защеплена на декілька ґудзиків жилетка; ще вище білосніжна сорочка та краватка червоного кольору. Легенька щетина, гострі вилиці, пухкі губи та вже знайомі блакитні очі.

Серце пропускає удар, в горлі пересихає, тіло пробиває те саме, незрозуміле тремтіння, що й в кафе. Слова сказані незнайомцем звучать в голові, змушуючи серце тріпотіти.

Відчуваю як сором відбивається на щоках рум’янцем і швидко відводжу погляд. Дурепа нащо так розглядати?!

Втягую голову в шию, удаю, що не впізнаю чоловіка та повертаюся обличчям до трибуни.

Кожен його крок, як удар по моїй голові та оголеним нервам, а ще – як постріл в серце. Не можу второпати, що відбувається зі мною, коли знаходжуся поряд з цим чоловіком.

— Всім дякую, що прийшли, — говорить до всіх, але дивиться до мене. Заглядає прямісінько в душу, змушуючи тремтіти, як маленька, впіймана ластівка. Іскорки в блакитних очах затягують немов вири, не дозволяють відвести погляду та змушують тонути в чистому океані.

Час йде, він говорить, а я немов зачарована. Дивлюся, вивчаюкожний його рух, але не розумію жодного слова. Здається він говорить іноземною мовою.

Гарний, добрий, але зайнятий…

Руслан

 

— Марто, я хотів ще раз подякувати тобі, — кажу перше, що приходить в голову, коли наші погляди зустрічаються.

Дійсно  беру і зупиняю її, навіть не подумавши…

Нахиляюсь вперед, мало не торкаючись губами щоки, однак вчасно зупиняюсь.

— Дякую, — шепочу на вухо і майже одразу відсторонююсь.

Дивиться мені прямо в очі. Її погляд здається мені глибоким, як океан. Не розумію, чому відчуваю себе як загіпнозований, причарований…

Прядка волосся кумедно перекриває обличчя і я усміхаюсь. Рука сама тягнеться вперед. Торкаюсь прядки та закладаю дівчині за вухо, так і не відсторонюючи руки.

І тільки коли бачу, що вона червоніє, розумію, що напевно перейшов якусь межу.

— Було приємно знов побачити тебе, — щиро кажу, злегка відсторонюючись.

Дівчина лише киває, після чого розвертається і мало не кулею вилітає з аудиторії.

 

МИРНОГО НЕБА! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! ДЯКУЮ ЗА ВАШУ ПІДТРИМКУ! 

 

Ваша Каміла

 

Оригінал статті на Букнет: Ще одна гарна новина!)

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання

У Кабінеті міністрів затвердили постанову, що визначає механізм добровільної відмови від вченого звання. Її оприлюднили на вебпорталі органів виконавчої влади України.
До затвердження р

У Словаччині поет скоїв напад на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо

Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо поранили під час стрілянини перед Будинком культури у Гандлова, де проходило засідання уряду. Про це повідомив словацький новинний сайт Aktualit

Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво,

Із життя пішла канадська письменниця і нобелівська лавреатка Еліс Манро

У віці 92 років померла канадська письменниця, майстриня короткого оповідання, лавреатка Нобелівської премії з літератури-2013 Еліс Манро.
Еліс Манро народилася 10 липня 1939 року в Онт

Стало відомо, які книжки Україна представить на виставці у Польщі

Наприкінці травня в Палаці культури й науки у Варшаві відбудеться Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представить національний стенд і літературну програму. Про це повідомил

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"