Чи варто журналістам уникати слів «орки» та «рашисти» – рекомендації КЖЕ

2022-05-27 21:00:00 Читомо

В Україні розробили рекомендації щодо вживання стилістично забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну. Рекомендації опублікували на сайті Комісії з журналістської етики. 

«Впродовж останніх трьох місяців в українських медіа стилістично забарвлені слова і вирази часто трапляються не лише в публіцистичних жанрах, а і в заголовках новин: «Рашисти обстрілюють Миколаїв», «Пригоди «орків» у Чорнобаївці». Правомірність використання цієї лексики викликає дискусію в журналістському середовищі», – зауважили в комісії. 

 

У КЖЕ зазначають, що терміни «рашизм», «рашисти» та похідні від цих слів у переважній більшості випадків є стилістично забарвленими синонімами до висловів «російсько-окупаційні війська», «російські загарбники», «військові країни агресора» тощо. Використання таких слів у журналістському матеріалі жодним чином не дискримінує групу людей за національною ознакою. Йдеться не про приналежність до певної національності, а про приналежність до групи, яка є ворожою до українців, сповідує російсько-фашистську ідеологію та діє у відповідності з нею.

 

Термін «рашизм» як скорочену назву «російського фашизму» активно тлумачать українські та іноземні науковці, цей термін стає звичним для експертного середовища. Комісія не вбачає порушень у використанні слів «рашизм», «рашисти» стосовно російських окупантів та інших носіїв російсько-фашистської ідеології. Визнання російського режиму як фашистського має значення для консолідації всіх антивоєнних сил і припинення будь-яких контактів із державою-агресором.

 

Водночас комісія застерігає від використання цих термінів для означення всієї етнічної групи росіян.

Щодо використання слова «орки» як синоніма до словосполучень «російські окупанти», «російські військові», «російські воєнні злочинці». Комісія не рекомендує використовувати це слово в журналістських матеріалах інформаційних жанрів, а прямо називати російських воєнних злочинців – російськими воєнними злочинцями, без евфемізмів.

 

Якщо в тексті новини важливо зберегти юридичну точність термінів (наприклад, у новинах про відповідальність за воєнні злочини), журналістам варто дотримуватися нейтральної лексики, використовувати терміни, які містяться в українському законодавстві, та терміни міжнародного права.

 

У рекомендаціях зауважують й щодо написання власних назв, пов’язаних із країною-агресором (Росія/росія», «Путін/путін), адже тенденція писати власні назви з маленької літери поширилася з початком широкомасштабного російського вторгнення, її підхопили навіть сайти органів української влади.

 

Комісія залишає на розсуд редакцій рішення про написання власних назв «Росія/росія» і «Путін/путін». Медіа може продовжувати дотримуватися правил про написання власних назв із великої літери, оскільки це забезпечує нейтральність тексту, особливо новин. Також медіа може використовувати написання з маленької літери як стилістичний прийом, якщо це є усвідомленим вибором редакції і продиктоване контекстом матеріалу. При цьому медіа варто пояснити для аудиторії такі зміни в редакційній політиці та причини рішення.

 

Також в етері загальнонаціонального телемарафону автор шкільних підручників з української мови та літератури, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко пояснив цю тенденцію так: «Насправді правило таке є: прізвища людей та імена, які вживають зневажливо, пишуть з малої літери. І це правило давнє. Наприклад, гітлери, путіни ми можемо спокійно писати з малої літери, це відповідає вимогам чинного правопису. А щодо назви країни, цього немає в правописі, але за аналогією, зважаючи на ситуацію в країні, я вважаю, можна застосувати це правило і до неї».

Серед інших висновків і рекомендацій КЖЕ: 

 

1. Вибір стилістично забарвленої лексики повинен враховувати жанр матеріалу, тему та аудиторію. Зловживання такою лексикою неприпустиме – наприклад, використання лише цих слів у заголовках новин.

 

2. Журналістам варто уникати дискримінації певних соціальних, релігійних або етнічних груп: наприклад, такою дискримінацією буде застосовування терміну «рашисти» до звичайних вірян певної конфесії. Щоб уникнути різночитань, в тексті варто використовувати нейтральні синоніми («російські військові», «російська влада»), які дали би змогу зрозуміти, що йдеться не про всіх росіян як етнічну групу.

 

3. Комісія засуджує вживання нецензурної лексики в журналістських матеріалах та в етерах. Журналістам варто утримуватися від вживання образливих висловів, ненормативної лексики, якщо тільки це не виправдане контекстом, але і в цьому разі уникати частого вживання такої мови.

 

4. Редакціям варто повідомляти авдиторії про причини переходу до системного використання певних стилістичних прийомів (як-то написання власних назв «росія» і «путін» із маленької літери). Таке пояснення може бути, приміром, у вигляді редакційної колонки. Це продемонструє усвідомлений крок редакції.

 

5. У матеріалах, присвячених відповідальності країни-агресора та її військових за воєнні злочини і порушення прав людини, варто використовувати термінологію українського законодавства та міжнародного права.

 

Нагадаємо, що Комісія з журналістської етики розробила рекомендації щодо висвітлення загибелі людей під час війни.

 

Крім того, ще раніше комісія створила рекомендації щодо словника воєнного часу, за допомогою якого варто висвітлювати події російсько-української війни.

Оригінал статті на Suspilne: Чи варто журналістам уникати слів «орки» та «рашисти» – рекомендації КЖЕ