Час відволіктися «the Head»

2022-04-12 18:19:38 Олег Шолохов

Час відволіктися «the Head»

Сьогодні я хочу поділиться думками щодо фільму «The Head» – «Час монстрів», режисера Джордана Дауни. Який також виступив у ролі сценариста та продюсер даної картини.

Час монстрів не стандартний фільм жахів, який намагається злякати глядача неочікуваними криками, або появами привидів чи інших потойбічних істот.

Вже згадана атмосфера, дає змогу поринути у цей жахливий, темний світ, де одна єдина людина намагається позбутися найрізноманітніших монстрів за вдяки своєму мечу та сокирі. Саме завдяки  продуманим, детальним кадрам і атмосфері, глядачу буде не пособі на протязі усього фільму. Якийсь підшкірний трепіт…

Схильність до геройства, або величне бажання врятувати людей від жахів ночі, не є причинами подібного життя нашого «Ґеральта з Рівії». Мотивація воїна диктована жагою помсти, за смерть своєї доньки, і він шукає саме того єдиного монстра, який поклав початок його долі месника.

Головний герой, не багатослівний від слова зовсім. За увесь фільм ви зможете почути лише декілька слів, і це якщо будете уважні и зосереджені.

Окрему увагу режисер приділив краєвидам, що оточують світ єдиної людини. І знову хочеться пригадати той скудний бюджет, з якого творець зміг вижати максимум.

Музичний супровід, детально передає суть того, що відбувається на екрані, дозволяючи глядачеві і без слів героя, зрозуміти титанічні зусилля месника, та його душевну біль за втрачену доньку.

Як і притаманне подібному камерному фільму, сцени битв більш номінальні, але коли діло доходить до детального показу, особливо фінальної дуелі між головним героєм та його заклятим ворогом, стрічка не втрачає своєї унікальності і має що показати.

З мінімальним комп’ютерним втручанням, битва з монстрами мені нагадали давній фільм «Зловіщі мерці» Сема Реймі, або славно звісні «Повсталі із пекла» (перші два фільми),зі всіма тими емоціями огиди та нудоти.

Звісно, цей фільм далекого не для кожного глядача. В ньому відсутні усі ті риси, що притаманні більшості успішних кінокартин. Він виграє своєю унікальністю і атмосферою. 

Рекомендую для вибагливого глядача, з вдумливим поглядом і увагою. Який втомився від стандартів, і бажає чогось нового.

Навіть якщо цей фільм не буду шедевром, і не зможе зайняти своє почесне місце на полиці вашої колекції, він не залишить вас байдужим. Особливо для мене, він залишиться в моїм пам’яті надовго. В майбутньому, я обов’язково його передивлюся.

P.S. Фінальна сцена –  смачненька вишенька на торті.

Дякую за увагу. До наступного разу.

З повагою, Олег Шолохов.

Оригінал статті на Букнет: Час відволіктися «the Head»