Хто живе у темній вежі?
Хто живе у темній вежі?
Сонце ласкаво освітлювало ліс, потік якого зуміла втримати неширока річка. Кілька сосен росли над урвищем, немов ледве не оступилися, оголивши вузлувате коріння.
Не дуже висока, але й не низька: ледь-ледь визирала з-за соснових верхівок. Не квадратна, але й не ідеально кругла. Вона була зроблена з темного каменя, але не чорного, а лише на кілька тонів темнішого за найстаріші сосни. Ні жаху не викликала вежа, ні пошани, ні цікавості, здавалася давно покинутою і нікому не потрібною.
Хто побудував її і нащо? Які закляття і пророцтва лунали громом з її верхівки? І які прокляття розрізняли кати у передсмертних воланнях ув’язнених, болем переконаних, що ніколи не вийдуть із її підземелля?
Ніхто не пам’ятав… Та й, щиро кажучи, не дуже бажав замислюватися, чия безумна уява витворила її, а чия спробує зруйнувати. Рідко хто з мандрівників, що випадково опинявся тут, дивувався холодним відблискам на відполірованому камені і доріжкою, яка ніколи не заростала травою. Як і багато років тому, починалася біля старої сосни і незмінно вела до замкнутих дверей вежі.
Мандрівники згадували легенди, на які таке багате Граньянське королівство, або створювали свої, коли мали хист казкарів. І йшли далі, щоб ніколи не повернутися до тої річки, до того лісу і до тої вежі.
Але сьогоднішні відвідувачі не були випадковими. Вони впевнено вишукували шлях між деревами. Шестеро вершників, чиї коні ніби облиті металом, а у самих на головах красуються шоломи з хижими птахами. Лише один із них обрав для себе білого коня з тонкою коштовною вуздечкою і жіночим сідлом. Вершницю ховав атласний плащ, що кольором нагадував про тяжке пробудження зимового неба.
Подорожні зрівнялися з вежею. Вершниця легко зістрибнула на землю, не чекаючи на допомогу, і з острахом наблизилася до дверей. І ніби пригорнулася до старого темного дерева, скріпленого металевим візерунком із ледь поіржавілих кованих смуг.
Не насмілюючись зняти сіру рукавичку, жінка постукала залізним кільцем, затиснутим у пташиному дзьобі.
***
А що це за вежа і хто насправді у ній живе, дізнаєтеся з моєї нової книги “Заморська гостя”!
Оригінал статті на Букнет: Хто живе у темній вежі?
Блог
Знайшли невідомий раніше автограф вірша «Мені однаково», написаний рукою Шевченка
В Україні виявили невідомий раніше автограф вірша «Мені однаково, чи буде», а також інші документи, написані рукою Тараса Шевченка — відповідну експертизу провели в Інституті літератури
Володимир Мельниченко. Тарас Шевченко: «Христос Воскрес! Воістинно Воскрес!»
“Українська літературна газета”, ч. 4 (372), квітень 2025
«НА ВЕЛИКДЕНЬ НА СОЛОМІ…»
У поетичній творчості Тараса Шевченка лексема «Великдень» зустрічається лише тричі… Та ж як яскраво й душевно, несподів
Державний комітет телебачення і радіомовлення України оприлюднив перелік видавництв, які зразково виконують вимоги закону «Про обов’язковий примірник документів». Про це повідомили на
15 професійних подій Книжкового Арсеналу, які радить Читомо
Книжковий Арсенал у 2025 році матиме близько 200 подій. Фестиваль потроху повертає собі колишній розмах: у допандемійні та доповномасштабні роки кількість заходів досягала і 450, потім
У Харкові презентували фентезі-роман «Сніжний Ізюм»
У Харкові відбулася презентація дебютного фентезі-роману Аліни Дихман “Сніжний Ізюм”.
Роман написаний як “книга в книзі”, повідомляє кореспондент Укрінформу.
У центрі твору — 28-річна героїня, яка працю
Нові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.