Хто живе у темній вежі?
Хто живе у темній вежі?
Сонце ласкаво освітлювало ліс, потік якого зуміла втримати неширока річка. Кілька сосен росли над урвищем, немов ледве не оступилися, оголивши вузлувате коріння.
Не дуже висока, але й не низька: ледь-ледь визирала з-за соснових верхівок. Не квадратна, але й не ідеально кругла. Вона була зроблена з темного каменя, але не чорного, а лише на кілька тонів темнішого за найстаріші сосни. Ні жаху не викликала вежа, ні пошани, ні цікавості, здавалася давно покинутою і нікому не потрібною.
Хто побудував її і нащо? Які закляття і пророцтва лунали громом з її верхівки? І які прокляття розрізняли кати у передсмертних воланнях ув’язнених, болем переконаних, що ніколи не вийдуть із її підземелля?
Ніхто не пам’ятав… Та й, щиро кажучи, не дуже бажав замислюватися, чия безумна уява витворила її, а чия спробує зруйнувати. Рідко хто з мандрівників, що випадково опинявся тут, дивувався холодним відблискам на відполірованому камені і доріжкою, яка ніколи не заростала травою. Як і багато років тому, починалася біля старої сосни і незмінно вела до замкнутих дверей вежі.
Мандрівники згадували легенди, на які таке багате Граньянське королівство, або створювали свої, коли мали хист казкарів. І йшли далі, щоб ніколи не повернутися до тої річки, до того лісу і до тої вежі.
Але сьогоднішні відвідувачі не були випадковими. Вони впевнено вишукували шлях між деревами. Шестеро вершників, чиї коні ніби облиті металом, а у самих на головах красуються шоломи з хижими птахами. Лише один із них обрав для себе білого коня з тонкою коштовною вуздечкою і жіночим сідлом. Вершницю ховав атласний плащ, що кольором нагадував про тяжке пробудження зимового неба.
Подорожні зрівнялися з вежею. Вершниця легко зістрибнула на землю, не чекаючи на допомогу, і з острахом наблизилася до дверей. І ніби пригорнулася до старого темного дерева, скріпленого металевим візерунком із ледь поіржавілих кованих смуг.
Не насмілюючись зняти сіру рукавичку, жінка постукала залізним кільцем, затиснутим у пташиному дзьобі.
***
А що це за вежа і хто насправді у ній живе, дізнаєтеся з моєї нової книги “Заморська гостя”!
Оригінал статті на Букнет: Хто живе у темній вежі?
Блог
У селах України працює лише дві книгарні – УІК
Переважна більшість книгарень в Україні зосереджена в обласних центрах та великих містах. Про це йдеться в переліку, укладеному Українським інститутом книги.
Загалом у перелікові станом
30 вересня в Україні традиційно відзначають День бібліотек. Щороку бібліотекарі вигадують нові формати святкувань. 2019 року Українська бібліотечна асоціація разом з Українським інститу
Наталя Талалай. Мій Памук
За даними турецького видавництва «Yapı Kredi Yayınları», де виходять друком твори Орхана Памука, станом на 2021 рік Памук написав двадцять три книжки і отримав безліч міжнародних літературних премій —
Щодо Спартака Субботи відкрили кримінальне провадження
Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в Києві проводить досудове розслідування щодо факту можливих протиправних дій з боку блогера, автора книжки «П
Визначений лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Романа Гамади
25 вересня, напередодні 64-ої річниці від дня народження українського письменника, сходознавця і перекладача Романа Гамади у залі Інституту Франкознавства Львівського Національного університету імені
Перейти до блогуНові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.