Хто автор? 6

2021-07-11 18:59:57 Софія Вітерець

Хто автор? 6

І знову всі привіт))) Любі читачі та автори, запрошуємо Вас взяти участь у нашому марафоні «Хто автор?». 

 

Хто автор цього уривочка:

Дзеркало. У нім я себе не впізнаю. Нездатна на це, просто приростаю до паркету, наче от-от випущу ще гілки, а з них плоди. Тільки перед цим ще позеленію, бо картинка переді мною – фантазія схиблених творчих людей. Якщо їх ще можна назвати “схибленими”, а не гірше…
Дві вуглинки в очах, що мерехтять гарячим світлом, стерли межі зіниць і розтікаються всіма білками. Чорнява з вогником поширюється наче акварельна фарба під водою, чхаючи на контури, виведені гострим олівцем. На волоссі самостійно крутиться й плететься віночок. Не тямлю, з чого і звідки він, проте червоне забарвлення стебла на кінцях голочок змінювалися фіолетовим. Лише на мить я згідна асоціювати це зі сходом сонця. А далі жах росте із колючками. Схожість між найбільшою яскравою зіркою і мною зростає.
-Що за маячня? – запитую саму себе я, нібито задзеркальна особа здатна відповісти. Тут же заспокоюю себе тим, що обличчя навпроти повторює мою міміку, а не посміхається, хмуриться, регоче, врешті-решт. Це б інакше коса за нервовою системою прийшла і не повернулася назад.

– Я просто не виспалася. І на роботі колеги нервові, теж дещо переймалася за новий проєкт. Це лише уява, крапка, – самонавіювання має спрацювати. Воно вже не раз діяло, тому сьогодні згодиться. Може, взагалі, випити щось міцненьке?
В пошуках бажаного “міцного”, вештаюся невеличкою кухнею, тобто її шафками. Якщо у спальні увімкнена лише лампа на тумбочці, то тут люстра хай працює. Серце й так не на місці, а телефоном світити не збираюся, розіб’ю ще.
-Нарешті, – витягую пляшку домашнього вина з-за пакетів з макаронами. – Тепер би налити в що, – оглядаю кімнату та намагаюся згадати місцезнаходження коробки з келихами. – Над витяжкою, певно.
Беру свій стакан, ставлю його на стіл, а сама поки роздумую, як розібратися з корком. Штопор теж казна-куди закотився, востаннє вимучений на Новий рік. Як тільки знаходжу і те, позбуваюся перешкоди для релаксу. Наливаю, закриваю, проте ледь не відпускаю налите з рук:на газовій плиті блакитні круги.
-Не зрозуміла, – придивляюся до цієї самої плитки і пригадую, як користувалася нею вранці. – Все на нулі.
А полум’я водянисте ж то горить…

 

Ну що, впізнали автора?

Ось варіанти:

ЛІЛІТ НАВІ

НІКА ЄНЖЕЛЬ

КРИСТИНА АСЕЦЬКА

ТЕТЯНА КОТИЛО

 

Оригінал статті на Букнет: Хто автор? 6