Флешмоб “Історія мого рецепту”

Флешмоб “Історія мого рецепту”

Флешмоб “Історія мого рецепту”

Приймаю естафету від талановитого автора Роми Аріведерчі й долучаюся до флешмобу “Історія мого рецепту”, яку започаткувала винахідлива Марі Керімей. Зізнаюся одразу, описів приготування їжі у моїх книгах немає, але я виправлюсь і обов`язково ще напишу. Проте є багато сцен, де герої снідають, обідають чи вечеряють і звісно роблять це не мовчки. Куштуючи їжу можна багато дізнатися про свого співбесідника, але не факт, що це буде правда. Саме так сталося з героями мого роману “Полонянка”. Ділюся невеличким уривком з твору, події якого відбувалися за сніданком:

Принц зробив жест рукою і слуги одразу поставили тарілку зі сніданком біля дівчини. Вона прискіпливо поглянула на їжу та на столові прилади й невдоволено скривилася. Зрештою, взяла виделку і почала їсти свій сніданок. Ейнару подобалося спостерігати з нею. Мірабель його ігнорувала, навіть не дочекалася коли він дозволить розпочати трапезу. Відкрито проявляла зневагу. Проте, через нього убили її чоловіка, тому таке ставлення зрозуміле. Намагаючись говорити якомога лагідніше, його голос пролунав кімнатою.

– Вчора ми не з того почали. Пропоную офіційно познайомитися. Я третій наслідний принц Ікарії, син Вестгейра Агмунда Йєнсена Могутнього – Ейнар Хольм Йєнсен.

Дівчина зацікавлено підняла свій погляд на нього. Подивилася на чоловіка так, наче бачить вперше. Не припиняла їсти та з байдужим тоном назвала своє ім`я.

– Герцогиня Мірабель Гастрел, племінниця короля Алданії.

– Колишнього короля Алданії, – з натиском у голосі виправив її Ейнар. Для нього було важливо, щоб ця жінка визнала його володарем. На обличчі Мірабель промайнула гримаса болю. Весь докір, осуд та страждання, вона вклала у свої слова:

– Через тебе він став колишнім, ти його убив.

Ейнар  відчув як тугий клубок підійшов до горла. Не поспішаючи, взяв склянку соку та повільно смакуючи кожний ковток, спустошив стакан. Він підсвідомо відтягував момент, коли йому доведеться знову поглянути у вічі вдові, чоловік якої загинув через нього. Принц не збирався виправдовуватися, адже кожний, хто йде на війну має бути готовим до смерті. Він пропонував Чарльзу віддати свої землі добровільно, але король відмовився й у цих смертях частково і його провина. Хоч у душі закралися нотки гніву, які готувалися грати свою похмуру симфонію, чоловік намагався залишатися спокійним.

– Не я особисто, мої солдати. Навіть не знаю коли саме це трапилося. В одну мить мені повідомили цю новину і війська Алданії здалися. Шкода, що не всіх взяли в полон, багатьом бійцям вдалося втекли.

Дівчина невдоволено пирскнула, проте змовчала. Ейнар бачив, як незручно їй однією рукою притримувати ковдру, а іншою маневрувати виделкою. Вона заховалася за тією ковдрою вся, поводилася так, ніби на ній зовсім немає одягу. Мабуть, таким чином проявляє бунтарство та відмовилася від запропонованих суконь. Нарешті вирішив втамувати свою цікавість.

– Чому ти у такому вигляді? Невже не можна було щось одягнути?

– Цей кусок тканини, який зараз на мені, сукнею назвати важко. Я провела ніч у чужих покоях, а вранці мене розбудили й не дали часу оговтатись та одразу завели сюди. У чому ж я повинна прийти? У палаці холодно, твої слуги навіть не розтопили камін.

Ейнар здивовано підняв брови догори. Він зовсім не відчував холоду і забув, що люди більш вразливі до температури навколишнього середовища. Не подбав про неї, не забезпечив одягом. Гадав, що слуги самі про все здогадаються. Але відколи це він має дбати про полонених? Хай дякує, що не сидить у сирій темниці. Замість вдячності Мірабель виказувала тільки претензії. Вона не соромлячись їла з великим апетитом і здається зараз забула про свою пиху. Чоловік не міг це не помітити.

– Я гадав, ти відмовишся від сніданку. Вдаватимеш горду мученицю.

– Чого ж я маю таке робити? Їжа, з якої приготовлені ці страви належить мені, – на мить запнулася і продовжила, – як члену королівської династії. Цей палац, і все що в ньому, не твоє, ти – лише загарбник, злодій, той хто не по праву заволодів чужим майном. Якщо хтось з нас і перебуває в гостях, то це ти. Крім того, я нічого не їла від учорашнього ранку. Твої слуги дбали лише про те, як мене роздягнути, а не про те, щоб нагодувати.

Принц міцно стиснув виделку у своїй долоні. Він з усіх сил стримував лють, а разом з нею і звіра який прагнув вирватися назовні. Не відчув як зігнув виделку. Вона  стала схожою на букву «г» кирилицею. Уловив ледь помітну посмішку на вустах Мірабель. Їй подобається його дратувати. Невже знову хоче побачити звірину подобу? Що ж, зараз їй не буде так весело. Жбурнув кляту виделку на підлогу.

– Приведіть гостя, який чекає за дверима.”

Ось такий сніданок відбувався у палаці Алданії. Діліться Вашими історіями, передаю естафету усім бажаючим.

Оригінал статті на Букнет: Флешмоб “Історія мого рецепту”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Запустили флешмоб «Електрохарчування»: що читають українці під час блекаутів

Українські користувачі соцмережі Х (твіттеру) відновили флешмоб «Електрохарчування», у межах якого люди діляться книжками, які читають під час знеструмлень світла. 
Флешмоб започаткувал

Переклад Майка Йогансена номінували на престижну польську премію

Переклад роману Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» номінували на літературну премію міста Ґдиня. П

House of Europe оголосив переможців сьомого конкурсу грантів на переклад

House of Europe визначив переможців сьомого конкурсу на отримання перекладацьких грантів. Про це йдеться на сторінці організації у фейсбуці.
Переклади на українську
Видавництво «Вавилон

«Це національна ганьба, що в Києві є музей Булгакова», — Віра…

Дослідниця літератури Віра Агеєва вважає, що в Києві не має бути музею Булгакова.

Про це вона сказала у інтерв’ю «Культурі на часі».

Агеєва пояснила, чому література 19 століття стає промовистою д

В Україні планують карати студентів за плагіат і ШІ в наукових роботах

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №10392 про академічну доброчесність. Про це повідомили на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт передбачає відповідальність за

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"