Флешмоб “Те, що ви не знали про автора”

Флешмоб “Те, що ви не знали про автора”

Флешмоб “Те, що ви не знали про автора”

 

 

Друзі, кілька днів тому енергійна і невтомна автор Каміла Дані запропонувала цікавий флешмоб, а  Ганна Зюман та Валера Дорович мене в ньому відмітили. Тому доведеться ділитись секретами) 

1. Почну з псевдо. Спочатку воно писалось на латиниці Rain, але на Букнет я вирішила перейти на кирилицю) Це – “дощ” англійською, тому що я обожнюю дощ) ось і все. А ще воно коротке і легко запам’ятовується) І нагадує мні улюблений фільм “Ворон”, де постійно був дощ ) І так, я знаю, що правильно було б “Рейн”, але вже пізно і старі, і нові книги підписані “Райн”))

2. Я і субкультури. З дитинства я мріяла бути не такою, як усі, тому в підлітковому віці мимо субкультур пройти не змогла. І першою для мене стали готи. Ці чорні балахони та обведені чорним очі, важка музика і тусовки на кладовищах подобались мені рівно до того моменту, доки не стало нудно. А більшість “авторитетів” з нашої компанії показали мені що за формою немає майже нічого, крім форми. В результаті напам’ять про ці часи я залишила собі тільки частину гардеробу (чорний колір – досі улюблений) та пять сережок в вухах). 

Наступною навіть не субкультурою, а релігією для мене стала мотокультура. Мотоцикли я обожнюю з дитинства, скільки себе пам’ятаю, у тата був мотоцикл для господарства і один – “вихідного дня”. Мені подобались обидва, а коли тато мене з собою нікуди не брав, я просто сиділа в гаражі на моті, трималась за руль та уявляла, що кудись їду)) Оте відчуття металу в руках памятаю і досі. 

І це ще не все. В колясці мотоцикла “вихідного дня” я і народилась, бо виявилось, що наш роддом терміново закрили і тато віз маму за 50 км в сусіднє місто. Майже довіз)) Досі тато жартує, що наслідки такого не забарились – дочка вийшла заміж за байкера))  

До речі, щодо весілля, ми з чоловіком вирішили, що то тільки наша справа і після реєстрації шлюбу поїхали кататись по області на дві доби. Коли повернулись, вислухали від батьків багато цікавого і потім таки довелось зробити невелику сімейну вечірку, хоч ми і не хотіли. 

В моє маленьке містечко мотокультуру привіз мій чоловік. До нього тут звісно були байкери, але вони всі якось не надто спілкувались, тримались окремо своїми зграйками. Через рік у нас вже був свій маленький мотоклуб, який зараз є моєю другою родиною. Ми збираємось разом на свята, допомогаємо одне одному в складних ситуаціях, клубники часто можуть приїхати в лікарню, якщо хтось з наших хворіє, та навіть супроводжували весілля одного з друзів клубу. Це дуже цінно, бо підтримка відчувається завжди, я знаю, куди можу піти, якщо потребуватиму допомоги чи підтримки. Багато наших хлопців зараз на предовій, чекаємо від них звісточок, передаємо, що можемо, та збираємо на дрони чи амунцію, коли потрібно.

3. Я і творчість. Пишу десь з років 12-13. Колись в школі написала твір на конкурс, а його не прийняли, бо вчитель вирішила, що я його… десь списала. Потім довелось показово дописати продовження і твір таки прийняли, але травма залишилась)) Свої твори з подругою ми часто жартома називали “творчі недоробки” і допомагали одна одній дописувати сюжетні лінії і редагувати. 

4. Я і професії. В дитинстві я мріяла стати письменником, вчителем, поліцейським і ветеринаром. Вчителем таки довелось попрацювати, про ветеринарію задумуюсь і досі. З письменником – все не однозначно)) А от в поліцію більше не хочу, бо є близький друг з кримінального відділу, що часто розповідає про робочі моменти і на кіношні вони геть не схожі) 

Наче все) Дякую всім, хто дочитав, обов’язково завітайте до моїх книг і книги моїх авторів-друзів) Там ви знайдете точно більше цікавого, ніж тут) 

А естафету передаю: Олеся Лис та Міка Стів

 

Оригінал статті на Букнет: Флешмоб “Те, що ви не знали про автора”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"