Флешмоб “Новорічно-різдвяні ворожіння”

Флешмоб “Новорічно-різдвяні ворожіння”

Флешмоб “Новорічно-різдвяні ворожіння”

Зимові свята закінчилися, але хочеться продовжити їхню таємничу і неповторну атмосферу. Тому пропоную усім бажаючим міні-флешмоб: викласти у блогах уривки з ваших творів, де змальовуються різні види різдвяних ворожінь))

— Кажуть, це не український звичай, купатися в ополонці, — промовила Ярина, перегортаючи сторінку.

— А який же український? Ворожити сьогодні можна? 

— Можна. Зараз я пошукаю. 

Ярина погортала підручник і заходилася читати: 

— “Потрібно розсипати на стіл жменю горіхів або, наприклад, насіння, горошин чи квасолин. Загадати бажання і перерахувати кількість предметів. Якщо вони у парній кількості – бажання буде виконано, якщо ж число предметів непарне – воно не здійсниться…”

— О, в мене було соняшникове насіння, зараз перевіримо, — Зося понишпорила в тумбочці, дістала упаковку насіння та сипонула щедрою рукою на стіл біля Ярининої книжки. Кілька насінин звалилося на підлогу, та дівчина спритно їх зібрала.

— Так… Загадую бажання… Тепер рахую…Одна, дві, три… тринадцять, чотирнадцять… двадцять шість… Дідько, двадцять сім. Що, тепер все пропало? 

— А що ти загадала? 

— Добре здати сесію і заробити стипендію, — Зося зітхнула. — О, ура! Я ще одну насінину пропустила. Ось вона, біля ніжки столу. Тепер все вийде! 

На радощах вона скочила на ноги і зробила кілька танцювальних па, лавіруючи по їхній невеличкій кімнаті так, щоб не “впечататися” у ліжко, стіл або тумбочку.

— Давай ще щось цікавеньке, мені сподобалося! — гукнула вона до Ярини.

— “Аби дізнатися ім’я свого майбутнього чоловіка, дівчина повинна вийти на вулицю та запитати у першого зустрічного чоловіка, як його звати –  саме таким буде ім’я її судженого…”

— А що, класно! Ходімо попитаємо свого щастя? — Зося швидко встромила ноги в чобітки і вже одягала пуховик.

— Я колись ще в школі так ворожила, зустріла якогось діда, питаю: “Як вас звати?” А він у відповідь: “Никодим Онуфрійович!” — сказала Майя.

— Ото довго тобі доведеться судженого шукати з такими паспортними даними! — тішилася Зося.

— Може, саме той дідок і був її судженим! — долила масла у вогонь Ярина.

— Ану ж, подивлюся зараз, на кого ви натрапите! Дуже цікаво! 

— Ну добре, — Ярина здалася. — Вийдемо, але на п’ять хвилин. Бо мені ще вчити і вчити! 

Вони швиденько замкнули кімнату і поспішили вниз сходами. Гуртожиток стояв напівпорожній — ще не всі студенти повернулися з дому після канікул. У кожного факультету іспити та заліки починалися в різні дні, а у старшокурсників взагалі була практика.

Привіталися з вахтеркою Тамарою Юріївною і вийшли надвір, у вечірню темно-синю прохолоду, перекреслену поодинокими сніжинками. Снігу було небагато, але він все одно завзято хрумтів під ногами. На безхмарному небі виднілося велике кружало повного місяця.

 

— О, дивіться, який красивий місяць, саме підходящий час для ворожінь! — вигукнула Зося. —  Тільки щось нікого не видно. Ми тут і замерзнемо, поки діждемося якогось чоловіка!

— А давайте вийдемо на дорогу, — запропонувала Майя. — Там людніше.

Вони пройшли алейкою, обсадженою кущами самшиту, і опинилися поблизу університету. 

Це була старовинна споруда у формі літери “П”, обернута до гуртожитку своєю “перекладиною”. Щоб опинитися на вулиці, потрібно було обійти той чи інший бік будівлі. 

Вони рушили в обхід стадіону, де раптом побачили самотню фігуру з собакою. 

— О, чоловік! — зраділа Майя. — Ану, Ярино, спитай, як його звуть! 

— Не буду я питати, — вперлася дівчина.

— Чому? Дивися, молодий, симпатичний! Явно не Никодим! 

— Його звуть Ігор, — втрутилася Зося, — і це Яринин викладач. Той, у якого вона завтра іспит складатиме! 

— А, тоді ясно, — протягнула Майя. — Ну добре, тоді підемо далі! 

Але варто було їм зробити кілька кроків, як Зосі прийшла на гадку нова фантастична ідея.

— Я згадала ще одне ворожіння! — вигукнула вона. — Треба зняти з ноги черевика і кинути за спину. Куди він носком вкаже, там і судженого треба шукати! 

— Ну, тут вибір невеликий, — протягнула Ярина. — Або на університет вкаже, або на гуртожиток.

— Ще може на генделик за рогом, — додала Майя. 

Проте Зося була рішуче налаштована до експериментів. Вона стягнула з ноги модний чобіток на високому підборі, замружила очі і жбурнула взуття собі за спину.

Чобіт кілька разів перевернувся в повітрі, а потім щось дзеленькнуло, і на сніг посипалося скло…

***

До чого призведе це ворожіння, ми дізнаємося з продовження цієї історії

А всіх, хто бажає приєднатися до флешмобу, запрошую поділитися уривочками з ваших творів та обговорити в коментарях, які способи ворожіння випробували ви особисто, та чи здійснилося “напророковане”? 🙂

 

Оригінал статті на Букнет: Флешмоб “Новорічно-різдвяні ворожіння”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"