Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти
![Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти](https://chytomo.com/wp-content/uploads/2021/01/photo-1434030216411-0b793f4b4173-e1636125402440.jpg)
Літературна і видавнича справи виявились лідерами серед решти галузей креативних індустрій за стажем роботи у них. Про це йдеться у результатах дослідження «Умови праці у сфері культури та креативних індустрій», яке провів аналітичний центр Cedos і опублікував на своєму сайті.
Майже всі учасники дослідження мають кількарічний досвід зайнятості у сфері культури і креативних індустрій, більшість із них (54%) працюють понад 10 років. Серед них сферами-лідерами за стажем роботи виявились культурна спадщина (де 67% опитаних працюють понад 10 років) та літературна і видавнича справи (де 66% опитаних працюють понад 10 років).
Серед опитаних переважають ті, хто має вищу освіту (88%). З них 90% представників літературної та видавничої галузей мають вищу освіту. Фахівців з вищою освітою більше серед ФОПів (89% проти 80% у тих, які не мають ФОП), тоді як наймані працівники частіше мають середню/спеціальну освіту. Під час глибинних інтерв’ю вони пояснювали важливість фахової освіти не лише отриманими знаннями, а зокрема й тим, що вона дає більше можливостей при працевлаштуванні у державні та комунальні заклади культури або на викладацькі посади.
На питання «Наскільки отриманих вами знань під час освіти вистачало, щоб працювати у сфері культури на початку кар’єрного шляху?» працівники цих галузей відповіли, переважно, ствердно. На нього опитані могли відповісти за шкалою від 1 до 10, де 1 — повністю вистачало, 10 — абсолютно не вистачало.
Серед навичок, яких не вистачало на початку кар’єри, назвали організаційні, проєктний менеджмент (35%) та спеціальні знання (35%) − їх найчастіше називали працівники усіх сфер культури і креативних індустрій. Одна з опитаних, яка працює у літературній сфері, наголосила, що отриманих під час здобуття філологічної освіти навичок їй суттєво бракувало, коли вона почала займатися перекладом:
«Я вчилась саме на філології, і у нас взагалі перекладу було дуже мало. Якихось практичних речей. Наскільки я знаю, художній переклад, переклад літератури, який мене цікавив, він взагалі вивчається чи практикується на рівні якихось семінарів. Тобто, ну, в університетській програмі цьому відведено дуже мало часу.»
Деякі з опитаних отримували потрібні навички під час навчань і стажувань за кордоном. Наприклад, одна з експерток зазначила, що «німецький підхід до літературознавства − більш прикладний і міждисциплінарний, ніж український, а відвідані літні школи допомогли покращити практичні навички художнього перекладу».
Факторами, які засвідчили кар’єрний розвиток у культурі та креативних індустріях, назвали визнання в Україні (46%), можливість працювати на себе (40%), міжнародне визнання (40%). Статистика тут не залежала від галузі, в якій працюють опитані респонденти(-ки).
Більшість найманих працівників (59%) вважають, що їхня заробітна плата за останні три роки недостатньо відповідає їхнім зусиллям і кваліфікації. Причому 19% опитаних зазначили, що її/його зарплата є значно меншою, ніж заслуговує. Водночас 37% відзначили відповідність оплати праці зусиллям і кваліфікації. Дослідники зауважили, що у цьому однаково переконані представники різних сфер культури і креативних індустрій — статистично значущого зв’язку між оцінкою справедливості оплати праці та сектором не виявили. Також не виявили зв’язку зі статтю, віковою групою та місцем праці респондентів.
Описуючи ситуацію у своїх галузях, деякі фахівці визнали позитивні зміни у розмірах гонорарів незалежних спеціалістів і розмірах оплати праці найманих працівників(-ниць) у секторі, пов’язані з відкритою дискусією та колективними діями усіх працівників галузі щодо належної оплати за ті чи інші види робіт.
«Справді немає усталених якихось розцінок. От ми дуже активно говоримо і піднімаємо питання оплати праці перекладачів, зокрема художньої літератури. І зараз, через кілька років цих всіх опитувань, є якесь розуміння мінімально допустимої ставки, тому що видавці дуже часто теж, грубо кажучи, зі стелі беруть ці цифри, кому і скільки пропонувати. І тільки зараз це вибудовується. Вперше, в принципі, є розуміння — як у перекладачів, так і у видавців — яка мінімально допустима сума. Вони можуть якось собі домовлятись», − розповіла під час опитування одна з працівниць сфери літератури і видавничої справи.
Дослідження провели у липні-серпні цього року шляхом інтерв’ю вживу, телефоном або через інтернет (Zoom). Серед 109 опитаних працівників літературної та видавничої сфер більшість жінки з міст (в основному, з Києва) віком 30-39 років. Стаж оплачуваної роботи − 10-14 років. Вони мають досвід як самозайнятості, так і найманої праці, деякі з них мають статус ФОПа. Професії, які представляють опитані: письменники, видавнича діяльність, редактори, видавці, перекладачі, коректори, менеджери видавничого процесу. В опитуванні взяли участь представники організацій різних форм власності. Дослідження провели за підтримки Українського культурного фонду. Офіційна презентація відбулась у жовтні.
Додамо, цього року Читомо спільно з кар’єрним порталом і платформою професійного розвитку Happy Monday провели дослідження зарплат у видавничій сфері.
Оригінал статті на Suspilne: Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна КамишаМаркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й УшкаловаУ Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину ЛевченкоЖурналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.