Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти

Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти

Літературна і видавнича справи виявились лідерами серед решти галузей креативних індустрій за стажем роботи у них. Про це йдеться у результатах дослідження «Умови праці у сфері культури та креативних індустрій», яке провів аналітичний центр Cedos і опублікував на своєму сайті.

Майже всі учасники дослідження мають кількарічний досвід зайнятості у сфері культури і креативних індустрій, більшість із них (54%) працюють понад 10 років. Серед них сферами-лідерами за стажем роботи виявились культурна спадщина (де 67% опитаних працюють понад 10 років) та літературна і видавнича справи (де 66% опитаних працюють понад 10 років).

Серед опитаних переважають ті, хто має вищу освіту (88%). З них 90% представників літературної та видавничої галузей мають вищу освіту. Фахівців з вищою освітою більше серед ФОПів (89% проти 80% у тих, які не мають ФОП), тоді як наймані працівники частіше мають середню/спеціальну освіту. Під час глибинних інтерв’ю вони пояснювали важливість фахової освіти не лише отриманими знаннями, а зокрема й тим, що вона дає більше можливостей при працевлаштуванні у державні та комунальні заклади культури або на викладацькі посади.

 

На питання «Наскільки отриманих вами знань під час освіти вистачало, щоб працювати у сфері культури на початку кар’єрного шляху?» працівники цих галузей відповіли, переважно, ствердно. На нього опитані могли відповісти за шкалою від 1 до 10, де 1 — повністю вистачало, 10 — абсолютно не вистачало.

 

Серед навичок, яких не вистачало на початку кар’єри, назвали організаційні, проєктний менеджмент (35%) та спеціальні знання (35%) −  їх найчастіше називали працівники усіх сфер культури і креативних індустрій. Одна з опитаних, яка працює у літературній сфері, наголосила, що отриманих під час здобуття філологічної освіти навичок їй суттєво бракувало, коли вона почала займатися перекладом:

 

«Я вчилась саме на філології, і у нас взагалі перекладу було дуже мало. Якихось практичних речей. Наскільки я знаю, художній переклад, переклад літератури, який мене цікавив, він взагалі вивчається чи практикується на рівні якихось семінарів. Тобто, ну, в університетській програмі цьому відведено дуже мало часу.»

 

Деякі з опитаних отримували потрібні навички під час навчань і стажувань за кордоном. Наприклад, одна з експерток зазначила, що «німецький підхід до літературознавства − більш прикладний і міждисциплінарний, ніж український, а відвідані літні школи допомогли покращити практичні навички художнього перекладу».

 

Факторами, які засвідчили кар’єрний розвиток у культурі та креативних індустріях, назвали визнання в Україні (46%), можливість працювати на себе (40%), міжнародне визнання (40%). Статистика тут не залежала від галузі, в якій працюють опитані респонденти(-ки).

 

Більшість найманих працівників (59%) вважають, що їхня заробітна плата за останні три роки недостатньо відповідає їхнім зусиллям і кваліфікації. Причому 19% опитаних зазначили, що її/його зарплата є значно меншою, ніж заслуговує. Водночас 37% відзначили відповідність оплати праці зусиллям і кваліфікації. Дослідники зауважили, що у цьому однаково переконані представники різних сфер культури і креативних індустрій — статистично значущого зв’язку між оцінкою справедливості оплати праці та сектором не виявили. Також не виявили зв’язку зі статтю, віковою групою та місцем праці респондентів.

 

Описуючи ситуацію у своїх галузях, деякі фахівці визнали позитивні зміни у розмірах гонорарів незалежних спеціалістів і розмірах оплати праці найманих працівників(-ниць) у секторі, пов’язані з відкритою дискусією та колективними діями усіх працівників галузі щодо належної оплати за ті чи інші види робіт.

 

«Справді немає усталених якихось розцінок. От ми дуже активно говоримо і піднімаємо питання оплати праці перекладачів, зокрема художньої літератури. І зараз, через кілька років цих всіх опитувань, є якесь розуміння мінімально допустимої ставки, тому що видавці дуже часто теж, грубо кажучи, зі стелі беруть ці цифри, кому і скільки пропонувати. І тільки зараз це вибудовується. Вперше, в принципі, є розуміння — як у перекладачів, так і у видавців — яка мінімально допустима сума. Вони можуть якось собі домовлятись», − розповіла під час опитування одна з працівниць сфери літератури і видавничої справи.

 

Дослідження провели у липні-серпні цього року шляхом інтерв’ю вживу, телефоном або через інтернет (Zoom). Серед 109 опитаних працівників літературної та видавничої сфер більшість жінки з міст (в основному, з Києва) віком 30-39 років. Стаж оплачуваної роботи − 10-14 років. Вони мають досвід як самозайнятості, так і найманої праці,  деякі з них мають статус ФОПа. Професії, які представляють опитані: письменники, видавнича діяльність, редактори, видавці, перекладачі, коректори, менеджери видавничого процесу. В опитуванні взяли участь представники організацій різних форм власності. Дослідження провели  за підтримки Українського культурного фонду. Офіційна презентація відбулась у жовтні.

 

Додамо, цього року Читомо спільно з кар’єрним порталом і платформою професійного розвитку Happy Monday провели дослідження зарплат у видавничій сфері.

Оригінал статті на Suspilne: Фахівці видавничої сфери затримуються довше у професії, ніж музиканти й артисти

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців конкурсу. Про це повідомили на сайті Буквоїд.
У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оц

Відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець і громадський діяч Петро Кононенко

Національна спілка письменників України з глибоким сумом повідомляє, що 28 лютого після важкої хвороби відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець, громадський діяч, доктор філологічних наук, пр

Літературна премія Європейського Союзу оголосила номінантів

Оголосили номінантів літературної премії Європейського Союзу 2024 року (European Union Prize for Literature, EUPL). Про це повідомляють на сайті EUPL.
До журі цього року увійшов українс

Відомі фіналісти міжнародної премії з арабської художньої літератури

Міжнародна премія з арабської художньої літератури 2024 (IPAF) визначила короткий список фіналістів. Про це повідомляється на сайті премії.
До короткого списку потрапили 6 книжок:
 

«С

В Канаді презентували книжку “Листи з України”, підготовану відомою журналісткою Le Devoir

Цієї середи, 28 листопада, в Монреалі представили книжку «Листи з України» (фр.« Lettres d’Ukraine »), ініційовану та укладену Маґдалін Бутро (Magdaline Boutros), журналісткою-міжнародн

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"