Факти

2020-11-21 20:16:04 Avee Delmonico

Факти

Так як дійсно нормальних тем для обговорення в блогах я щось знайти не можу, тому виріша зробити таку собі невеличку «рекламку» (навіть це, напевне, трохи неправильне слово) одного зі своїх творів, хіхс. 

 

— Ця книга дається мені надзвичайно тяжко. Я почала її писати влітку. Ага, давно. І там досі сім розділів. Чому так? Бо книга дається тяжко в психологічному плані. Тому не дивуйтеся, що я там сиджу рюмсаю над рядками, де Адаміна вперше вийшла під дощ. Для мене важливий там саме чуттєвий фон, який створюється, тому що все розуміння світу йде від Адаміни. І те, як вона це все сприймає, показується і читачеві. Книга в жанрі антиутопії для мене нова. Я можу декілька разів переписувати один рядок. Може, це звучить по-дурному, проте це так. 

 

— Сюжет навіяний книгами «Знищ мене» Таґере Мафі та «Знак» Вероніки Рот. Якщо друга книга фантастика, то перша антиутопія і мала на мене великий вплив в плані задуму свого твору. Я дуже хотіла написати антиутопію, проте не знала, чи вийде, бо новий жанр — це не жарт. Поки не знаю, що там вийде(. ❛ ᴗ ❛.) 

 

— Перше ім’я героїні — Кайра. Тут вже проявляється вплив саме «Знаку», бо саме так звали головну героїню цієї книги, яка теж страждала від болю та могла вбивати дотиком. Проте я потім зрозуміла, що моя маленька дівчинка, яка боїться всіх, зовсім не схожа на сильну Кайру. Так вона й стала тихою Адаміною. 

 

— Інтертекстуальність. Насправді я дуже люблю такі штучки як інтертекстуальність та інтермедіальність, бо так я пов’язую між собою різні книги та різні види мистецтва. Інтермедіальність я більш використовую в «Уламках» (картина «Тріумф смерті» Пітера Брейгеля Старшого). А в «Дотику» люблю натякати на інші твори ʘ‿ʘ 

 

— Проблема батьків та дітей. Ця проблема в мене (чомусь) присутня у майже всіх творах, але більшою мірою я використовувала паралель «батько-дочка» як конфліктну, а тут зробила навпаки і ввела паралель «мати-дочка». 

 

— Я хотіла дійсно закохати Адаміну в сина Ренделла. Та потім вирішила, що то для неї надто сильне покарання, на яке вона не заслуговує. Не скажу, що вона там сильно на все заслуговує, та що є, то є. 

 

Ось такі маленькі факти (навіть на факти не схоже, хіхіс)) З чогось ж треба починати саморекламу (хоча я не дуже вмію це робити), але сподіваюсь, що початок достойний. 

 

Хто дочитав до цього місця — всім дякую (✿^‿^) Гарного настрою та натхнення!) 

 

 

Оригінал статті на Букнет: Факти