У селі Онут відкрили меморіальну дошку письменнику Василеві Довгому

2021-08-06 07:00:00 НСПУ

Минулої неділі у древньому Онуті над Дністром великому землякові на його 80-річчя з дня народження на фасаді місцевої школи, де навчався, відкрили меморіальну дошку.

Ідея,  ініціатива і організаційне втілення
історичного задуму, як і сам факт 808-річного села, котре світові явив князь і
король Данило Галицький і котре свого часу не здалося на поталу
монголо-татарській навалі, — успішний проєкт Чернівецької обласної організації
Національної спілки письменників України (очільник – Василь Джуран) і Вікнянської
територіальної громади (голова – Іван Ковалюк).

Біля підніжжя високої
крем’яної гори села-фортеці, де 109-річна школа, Божий храм і оспіваний віками
Дністер, творилася воістину буковинська велелюдна дивовижа.

До грона щирих сліз
довела глибока за змістом пісня «Між берегами» (Василь Довгий за півроку до
відходу у засвіти підготував великий том книги під назвою «Береги»), яку
виконали Василь Бурдейний та Іван Гавриліца.

Також прозвучали пісні: «Рушничок» — у
виконанні учнів, «Дві матері», «Це моя Україна» — Івана Гавриліци, «Лише у нас,
на Україні» — Катрусі Бабинчук, «Моя країно» — Євгена Бабинчука.

Школярики — Валерія
Бабинчук, Христина Терновецька, Марія Шиян, Наталія Єлиндюк, Софія Куцина,
Савелій Гулько, Богдан Гулько, Домініка Чорна на день народження телевізійного
мага і драматурга міжнародного значення  («Царівну»
Василя Довгого на «біс» зустрічали у Румунії) вплітали  голоси-дзвіночки у канву
літературно-пісенного свята так захопливо, що у батьків, бабусь і дідусів на
очі зринали сльози.

Естафету, надихану подією,
артисти сцени передавали один одному на доволі-таки високій ноті. Кульмінаційним
моментом стала мить, коли біля 100-літньої липи білою голубкою із меморіальної
дошки злинуло біле полотнище — і перед усіма учасниками онутської імпрези
постав образ не високолітнього Василя Довгого, а того періоду, коли патріот
своєї землі вступив на історичний факультет Чернівецького державного
університету.

Згодом наддністрянця
покличуть телебачення, письменницька робота, головування в цій же організації,
а ще він був як дипломат високої проби, оскільки очолював обласне товариство
«Україна-Румунія».

Право на відкриття
меморіальної дошки (робота брата письменника Володимира Михайловського — Ореста
Ілларіоновича і Віктора Романа)  здобули
дружина письменника — Валентина Олександрівна, начальник відділу освіти,
культури, молоді та спорту Людмила Кривохижа і староста села Онут Микола
Ковалюк.

Очільниця освітян ТГ Людмила Кривохижа
акцентувала увагу на Онутській події, яка пов’язана з дорогим селу іменем і
такий урок на подвір’ї школи стане неабияким надбанням для майбутніх поколінь
Наддністров’я.

Про творчу
лабораторію  майстра пера повідала
присутнім хранителька домашнього вогнища і вічна порадниця – пані Валентина.
Вона подарувала для всієї ТГ незліченне число книг із сімейного архіву, подякувала
за пам’ять, за розуміння, що сьогодні надзвичайно важливо. Один лише факт: її
племінниця, що живе у Санкт-Петербурзі, довідавшись, що в Онуті відкриватимуть
меморіальну дошку Василеві Манолійовичу, не змогла стримати захоплення і сліз: «Сегодня
открыть мемориальную доску — это великое дело…».

Із колег-побратимів
виступили і залишили для школи книги: Василь Джуран, Віталій Демченко, Василь
Васкан і Анатолій Вієре.

Перший мовець від імені
голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського привітав
дружню громаду з цим святом. Наголосив, що спілчани мали намір відкрити
меморіальну дошку на фасаді оселі, де рівно 80 років тому народився  онутянин. Однак фахівець відділу освіти Любов
Денченко попросила, аби такої честі здобула місцева школа.

Таємниця назви книги
«Береги» — зізнання Банилівської провидиці Василини, котра повідала Василеві
Манолійовичу: «Письменники — це береги життя його ріки…».

Цієї недільної днини,
схоже, відбувся своєрідний День книг і їхньої презентації.

Мав неабиякий респект і
таку ж мотивацію побувати в Онуті народний артист України, а віднедавна — й
професор кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича, земляк Іван Дерда (виступав із Василем Манолійовичем та буковинцями
у Національній спілці  письменників України
на Банковій, 2).

Сузір’я творів — «Гімн села над Дністром» (слова і музика Василя Джурана та Івана Дерди), «Моя Україно» (Василь Васкан та Іван Дерда), а також — славнозвісні пісні «Марічка», «Черемшина», «Ясени». Акомпанував Михайло Рибак.

Ведучі
літературно-мистецької програми — Людмила Тарновецька і Тетяна Скігар.

І був поминальний обід.

І розмови-перемовини про
наступні спільні проєкти на княжій землі. Україна і світ мають знати про земне
тяжіння села із прадавньою назвою Онут.

P.S.

Літературну триденку після недільного Онута буковинські письменники наступного понеділка продовжили у приміщенні Чернівецької обласної універсальної бібліотеки імені Михайла Івасюка, де презентували серію листівок до 80-річчя з дня народження великого майстра поетичного кіно Івана Миколайчука. А у вівторок цей проєкт-подарунок і книгу Василя Васкана «Іванова хата» вручили директорові музею у Чорториї Михайлові Грицюку, де народився актор і кінорежисер світового блиску.

Василь ТОДОРІВ

Оригінал статті на НСПУ: У селі Онут відкрили меморіальну дошку письменнику Василеві Довгому