У Раді обговорюють можливість друкувати книжки росіян, які засуджують війну

У Раді обговорюють можливість друкувати книжки росіян, які засуджують війну

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує внести зміни до законодавства, щоб дозволити друк в українських видавництвах російських авторів, які публічно засудили агресію росії проти України. Про це під час засідання сказав голова комітету Микита Потураєв.

За його словами, до членів комітету звернулось видавництво «Кліо», яке готує до друку монографію про Івана Богуна авторства Тетяни Таїрової-Яковлевої. Тетяна Таїрова-Яковлева — російська історикиня,  дослідниця історії України XVI—XVIII ст. (серед її робіт  книги про Івана Мазепу,  Коліївщину, період Руїни тощо).  Багато з її книжок виходять у видавництві «Кліо».

 

Інші члени комітету підтримали цю пропозицію щодо розроблення пропозицій змін до законодавства.

 

Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», у коментарі для Читомо зазначає, що потреба передбачити винятки з заборони на публікацію в Україні книжок російських громадян була очевидною ще рік тому, відколи парламент ухвалив закон про таку заборону.

 

«Якби ми прямо під час ухвалення закону №2309-ІХ влізли в дискусії про ці винятки, швидше за все просто ніколи б не ухвалили цей закон, який дуже важливий для захисту нашого інформаційно-культурного простору від російських впливів. Тому спочатку розв’язували глобальну проблему – запровадили заборону друкуватися в Україні для всіх носіїв російських паспортів, а вже потім можна було виробити й ухвалити невеликий уточнюючий закон про винятки. Тепер, коли закон набув чинності, до обговорення питання повернулися», — розповів він.

 

За словами Шамайди, пропозиція про дозвіл друкувати в Україні деяких російських авторів звучало лише в межах обговорення плану роботи комітету на наступну сесію, а не як вже ухвалене рішення абощо.

 

Комітет пропонує розробити як мінімум два типи винятків:

 

  • для живих громадян росії, які підтримують Україну і засуджують російську агресію — через подання публічної декларації про це в СБУ;
  • для померлих громадян росії, які засуджували російський режим і не робили антиукраїнських заяв чи дій, — через внесення їх до спеціального реєстру.

 

«Обговорюється й можливість випуску невеликими тиражами без права продажу і публічного поширення текстів так званих “поганих росіян” — умовно кажучи, для вивчення ворога (наприклад, у військових академіях). Мова саме про видання цих книг в Україні. Щодо ввезення книг, які видаються у росії, ніяких винятків бути не може», — наголошує Шамайда.

 

Щодо російських авторів, дозволених в Україні, то йдеться про мізерну кількість людей, серед яких малоймовірно будуть популярні російські автори. Серед тих авторів, котрі потребують винятків із заборони на друк — представники національних рухів, які боряться за незалежність Ічкерії чи Татарстану, які мають паспорти рф і формально є її громадянами, але є водночас ворогами росії.

 

Умовою дозволу на друк книжок має бути заява до СБУ з публічною декларацією про засудження російської агресії й підтримку України. Цей механізм передбачений у статті 15 закону «Про культуру» для російських музикантів, його пропонують запровадити і для дозволу на видання книжок громадян росії в Україні.

 

За словами Шамайди, якщо такі заяви й будуть, їх буде дуже небагато, але можливість їх подати Україна має надати.

 

Серед померлих російських авторів, яких може стосуватися це нововведення до закону, — це люди, які виступали проти російського режиму, декого з яких убили за наказом російської влади. Тарас Шамайда вважає, що ними можуть бути Анна Політковськая, Валєрія Новодворськая, Боріс Нємцов, Джохар Дудаєв. «Міністерство культури й інформаційної політики має створити реєстр таких людей, які ніколи не виступали проти України й боролися проти російської агресії, але вже померли й тому не можуть подати декларацію до СБУ. Їхні тексти також слід дозволити видавати в Україні. Виняток має бути саме для громадянства, а не для російської мови, тобто ці книги мають виходити в українському перекладі», — переконаний він.

 

Шамайда наголошує, що законопроєкт має бути написаний максимально чітко і не залишати жодної шпарити для зловживань.

 

«Я ініціювала обговорення цього питання у комітеті. Усі члени погоджуються щодо важливості так званого “білого списку” авторів, адже через заборону такі дослідники, як Тетяна Таїрова та інші не зможуть друкуватися в Україні, хоч вони і переслідуються в Україні, мають кримінальні справи, виїхали з росії. Таїрова — фактично кримська дослідниця, вона захищалася в Україні, але мала доступ до документів у росії. Вона зараз має політичний притулок у Греції. Ми наразі працюємо над форматом цих винятків, бо ці “білі списки” вже існують щодо артистів і музикантів», — розповіла заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

 

Нагадаємо, наприкінці червня президент України підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

 

 

Чільне зображення: chitai-gorod.ru

Оригінал статті на Suspilne: У Раді обговорюють можливість друкувати книжки росіян, які засуджують війну

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

50 типових помилок в українській мові від Ірини Фаріон

19 липня у Львові вбили українську мовознавицю, професорку, блогерку Ірину Фаріон. Попри її різкі висловлювання щодо русифікованих імен, російськомовних військових та іншого, ми перекон

Як відомі українці відреагували на вбивство Ірини Фаріон

19 липня у Львові вбили українську мовознавицю, професорку, блогерку Ірину Фаріон. Чимало відомих українців висловилися щодо вбивства мовознавиці, тож ми зібрали їхні дописи.
Ярина Чорн

Фестиваль «Книжкова країна» заснував премію для букблогерів

Фестиваль «Книжкова країна» заснував премію для книжкових блогерів. Про це повідомили на фейсбук-сторінці фестивалю.
Наразі премія шукає членів журі серед букблогерів. Свої пропозиції м

У Чернівцях планують перейменувати понад 60 вулиць

У міській раді Чернівців хочуть перейменувати ще понад 60 вулиць та провулків та 4 вулиці у Коровії. Про це повідомляє Чернівецька міська рада.
У місті планують перейменувати:

Архангел

Син загинув на війні. Горе та гордість у книжці «Лемберґ: мамцю, ну не плач»

За десять років війни, що її затіяли московити в Україні, загинули десятки тисяч наших громадян. Пам’ять про більшість із них живе в серцях рідних, друзів, знайомих. Портрети багатьох і

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"