У Польщі заснували Міжнародну премію за книжки на історичну тематику

У Польщі заснували Міжнародну премію імені Вітольда Пілецького. Заявки на її здобуття приймають до 27 червня, − про це повідомили на сайті Інституту Вітольда Пілецького.
Заснування щорічної премії присвятили 120 річниці з Дня народження видатного польського військового діяча Вітольда Пілецького.
До участі приймають книжки видані минулого року польською або англійською мовами. Заявки можуть подавати автори, видавці або приватні особи, а також фізичні, юридичні особи або їх структурні підрозділи без юридичної особи. Переможців визначатимуть у трьох номінаціях:
- Наукова книжка – найкраща монографія чи узагальнення польського досвіду протистояння двох тоталітаризмів у 20 столітті. Журі оцінюватиме документацію, оригінальну інтерпретацію та цікаву подачу.
- Історичний репортаж – книжка, присвячена польському досвіду протистояння двом тоталітаризмам у 20 столітті. Окрім класичних історичних репортажів, до цієї категорії включили біографії, збірки репортажів, спогади або листування. У цій номінації матиме значення дослідження джерел, якісне наповнення та достовірність розповіді.
- Спеціальна нагорода для військових кореспондентів – за книжку, що містить достовірну інформацію про сучасні збройні конфлікти або повідомлення про місця, що становлять особливу загрозу людській гідності. На перемогу в номінації претендуватимуть ті, хто у часи кризи традиційних ЗМІ ризикує надавати знання, пробудити совість. Для перемоги у номінації стануть важливими інтуїція, рішучість у пошуку правди та широкий світогляд.
До коротких списків номінацій увійдуть по 5 книжок. Переможці отримають нагороду в розмірі 75 тисяч злотих, їх оголосять на урочистостях у листопаді 2021 року. Партнером премії став Державний музей Освенцим-Біркенау, профінансувало нагороду Міністерство культури, національної спадщини та спорту Польщі.
До міжнародної капітули нагороди увійшли: історик Ришард Баттервік-Павліковський, політолог і філософ Марек Чичоцький,історик, директор Державного музею Освенцім-Біркенау Пьотр Цивінський, журналіст, письменник і військовий кореспондент Джек Фейрвезер, юристка і політологиня Патриція Гжебик, дослідник польської політичної думки в 19-20 століттях Марек Корнат, представник родини патрона нагороди, правнук Вітольда Пілецького Кшиштоф Косіор, історик Войцех Станіславський, історикиня Клавдія Вебер.
Вітольд Пілецький (1901-1948) − відомий тим, що під час Другої світової війни здався німцям з метою потрапити як в’язень у концентраційний табір Аушвіц для отримання інформації та проведення підпільної роботи. Після війни організував розвідувальну мережу і почав збирати інформацію про становище солдатів польської Армії Крайової, ув’язнених у таборах НКВД на території Польщі та засланих у Радянський Союз. За цю та іншу діяльність комуністична влада Польщі засудила його до смертної кари.
Нагадаємо, у 2006 році в Польщі заснували престижну Літературну нагороду Центральної Європи «Ангелус». Премію вручають за найкращі прозові твори перекладені польською мовою, авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.
Минулого року в довгий список «Ангелуса» увійшли троє українських письменників. Цього року в довгому списку одинадцять українських авторів.
Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006), Оксана Забужко (2013, ) та Сергій Жадан (2015).
Оригінал статті на Suspilne: У Польщі заснували Міжнародну премію за книжки на історичну тематику
Блог
Британська академія дизайну обкладинок оголосила переможцівПремія Британської академії дизайну обкладинок (ABCD) оголосила переможців під час 10-ї церемонії нагородження ABCD. Про це повідомили на твіттер-сторінці академії.
Девід Пірсон отримав
Журналіст інформаційного агентства «Вчасно» Олександр Цахнів загинув у бою на Бахмутському напрямку. Про це повідомили на сайті агентства.
37-річний Олександр Цахнів був родом із шахтар
2023 рік. На театральних сценах Лондона, а згодом Кембриджа та Оксфорда йде «Кассандра» Лесі Українки. Чи могла про таке мріяти Лариса Косач? Ця вистава нині не лише привертає увагу до
«Заважає мова – геть до ростова!»: за рік в Україні кількість…Частка громадян України, які спілкуються українською мовою в повсякденному житті, зросла до 71% порівняно з 2021 роком, коли цей показник становив 64%.
Про це свідчать результати опитування, фонду «Д
Оселя голосів та історій: в Україні збирають діалектиВолонтери «Проєкт Р.І.Д.» створили платформу «Оселя голосів та історій», де збирають діалекти з усієї України. Про це повідомили на сайті проєкту.
У такий спосіб ініціатори проєкту хочу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.