У Норвегії видали антологію української народної поезії

У Норвегії видали антологію української народної поезії

У Норвегії вийшла друком антологія української народної поезії норвезькою «Краплини, що живлять дерево життя. Розмови з українськими текстами». Про це співперекладач Назарій Назаров повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

До збірки увійшли 30 віршів різного часу і різного жанру — від легенди про Олега та змія, «Плачу Ярославни» до балад, замовлянь, загадок, пісень, кількох міфологічних балад та казки «Телесик».

 

«Спільним для віршів, балад і старих текстів книжки є те, що вони містять справжній міфічний матеріал. Кожен вірш супроводжують коментарем, який пояснює міфічні образи, історію, легендарних персонажів і відповідні паралелі вірш за віршем», — ідеться в анотації до книжки.

 

«Хотілося показати ті тексти, про які навіть українці можуть не знати, якщо вони, звісно, не фольклористи. Зокрема, там є кілька пісень зі збірки Зоріана Доленги-Ходаковського, одного з перших записувачів українських народних пісень, а також зі збірки “Русалка дністрова”. Втім, я вирішив не обмежувати вибір суто фольклорною поезією, і тому ми з Ерлінґом опрацювали фрагменти із “Повісті врем’яних літ” та “Слова о полку Ігоревім”. Не зайве нагадати закордонному читачеві, що обидві пам’ятки створені на теренах України і належать до нашої мовної, фольклорної та літературної історичної тяглості», — зазначив Назаров в ексклюзивному коментарі Читомо.

Переклад зробили Назарій Назаров, український письменник і перекладач, та Ерлінґ Кіттельсен, норвезький поет. «Він повторно поетизував найдавнішу українську поезію, яка перебуває в діалозі з нашими найдавнішими північними джерелами», — зазначили в норвезькій анотації.

 

Народну поезію як тему збірки обрали через зацікавлення обох перекладачів: докторська дисертація Назарія Назарова стосується історичного тла українського та інших слов’янських фольклорів, тому він міг запропонувати такі тексти. 

 

«Щоб читачі – цього разу норвезькі – зрозуміли через фольклор нашу культуру, її тривалість, індивідуальність, поетичну і життєву силу цих текстів. Наприклад, серед тридцяти текстів є пісня, яку я записав від 92-річної бабусі, вона пережила репресії сталінізму, Другу світову, Чорнобиль, і зберегла в пам’яті декілька дивовижних поліських пісень. Ці пісні допомогли їй пережити всі жахи. От, тільки до нової війни вона не дожила…», — додав він.

 

«Ерлінґа Кіттельсена вже знали в Україні, він брав участь у фестивалях, його збірку видали українською, він зацікавився культурою нашої країни. А в скандинавських країнах його добре знають не тільки як поета, а і як перекладача та інтерпретатора давніх міфологічних текстів: серія його книжок про “Старшу Едду” там добре відома і поцінована. Також він видав у співавторстві з латиським поетом переклади міфологічних дайн. У такому контексті зайнятися українським архаїчним фольклором було дуже логічно. Особливо норвезькому поетові припала до вподоби колядка “Як не було з нащада світа”, яка йому дуже нагадала “Волюспа” (космогонічну пісню) зі “Старшої Едди”. Першим варіантом назви антології він і хотів зробити “Українська Волюспа”. Тому в нашій теперішній антології кожен текст супроводжується коротким есеєм Ерлінґа про паралелі з нордичною поезією, це для нього і було одним із головних рушіїв — розглядати українські архаїчні тексти як ще одне прочитання міфологічних тем, що вже відомі йому з “Едди”», — розповів Назаров.

 

Він зазначив, що робота над виданням тривала три роки: «На початку 2020, перед самим ковідним локдауном, Кіттельсен приїхав у Київ, і ми з ним тиждень працювали в кав’ярні готелю “Дніпро” по шість-сім годин на день: я брав тексти, пояснював йому усі нюанси англійською, ми обговорювали деталі змісту і стилю. Ковід відклав наш план завершити антологію того року. Завершували антологію ми вже в Парижі навесні цього року. Ерлінґ знову прилетів спеціально для роботи над антологією. Вона вийшла цьогоріч до Дня Незалежності України». Оскільки Назаров не володіє норвезькою, а Кіттельсен — українською, вони детально обговорювали тексти та працювали з якомога дослівнішим перекладом англійською, який вже і перекладали на норвезьку. Саме тому робота над текстами тривала лише під час особистих зустрічей перекладачів. 

 

Антологію «Краплини, що живлять дерево життя. Розмови з українськими текстами» надрукує найстаріше норвезьке видавництво Aschehoug. Передзамовити видання можна за посиланням. Його вартість — 262 (982 грн) та 157(590 грн) норвезьких крон в друкованому та електронному форматах відповідно.

 

Нагадаємо, нещодавно у Франції вийшов друком «Нарис історії українського народу» Михайла Грушевського в оновленому перекладі Дмитра Чистяка.

 

 

Чільне зображення: фейсбук Назарія Назарова, Studio Vest

Оригінал статті на Suspilne: У Норвегії видали антологію української народної поезії

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Нижньому Березові на Косівщині відбулася літературна етнографічно-краєзнавча година «Березівський хліб…

На початку травня яблунева заметіль витанцьовує по Яблунівщині, фівкаючи пелюстковим розмаєм, а Березови з пташиною лету – одна із яскравих перлин гуцульської неповторності – своєю свіжою палітрою веснян

Пішла з життя кримськотатарська поетка Ельвіра Емір-алі Капніст

У Сімферополі померла кримськотатарська поетка і хореографка Ельвіра Емір-алі Капніст. Про це повідомила її донька Нізіє Еміршах на своїй фейсбук-сторінці. 
На звістку про смерть поетки

У школах Франції вивчатимуть українську мову як другу іноземну

З вересня 2025 року у чотирьох академічних регіонах Франції розпочнеться пілотний проєкт із викладання української мови як другої іноземної. Про це повідомили у посольстві України у Фра

Книжковий Арсенал-2025 оголосив програму

Оголосили програму XIII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Її розмістили на офіційному сайті фестивалю.
До програми фестивалю увійшло близько 200 подій. Це програми фокус-теми,

Білий дім звільнив бібліотекарку Конгресу Карлу Гейден

Адміністрація Трампа звільнила бібліотекарку Конгресу Карлу Гейден, яка очолювала установу з 2016 року. Про це повідомляє Publisers Weekly.
Лист із повідомленням про звільнення надійшов

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"