У неї був план…

У неї був план…

У неї був план…

Вітаю, мої найкращі!

За традицією додам уривок, але насправді все почалося набагато раніше, тільки Еліс цього не пам’ятає. І їй знадобиться достатньо часу, щоб згадати свій власний ідеальний план))

Починає грати музика і моє серце заходиться голосним стуком. Хапаюсь за татове передпліччя, врізаючись нігтями в піджак костюму. Боюсь. Ноги стають наче ватяні і я збираю всі сили, щоб не знепритомніти перед усіма гостями. Ого! А їх тут зібралось немало. Очі ловлять знайомі обличчя рідних, навіть друзів з університету, але моєї Мії немає. Це дуже засмучує, я вже починаю думати, що ми не спілкуємось взагалі.

Всі встають, а наречений, що стояв спиною й з кимось говорив, звертає на нас свій погляд. В моїх спогадах він трохи не такий. Там усе як наче в тумані, а на журналі наші фото обробили в графічному редакторі. В живу він гарніший. Високий, широкоплечий, з темним гарно вкладеним волоссям. Він дивиться на мене, а я ніяковію й опускаю очі. Серед гостей чути захоплені вигуки, яка красива наречена, а я навіть усміхнутись не можу, мене наче паралізувало. Ніг не відчуваю, не розумію як вони можуть рухатись. Шлях до нареченого здається таким коротким, наче два кроки ступили. Все всередині кричить, що я не хочу цього весілля. Воно не моє, а тієї іншої Еліс, яка все сама спланувала. А я не хочу…

— Привіт, — озивається Адам. Голос у нього приємний, трохи грубуватий, але його це не псує.

— Угу, — слова в речення не складаються.

Тато цілує мене в щоку й передає нареченому. Хочеться закричати, що я проти, але мовчу. Він бере мене за руку й підводить до весільної арки. Я завжди хотіла арку з білих квітів, а про рожеві навіть не думала. І весілля хотіла організувати на березі океану. Одягнути сукню зі шлейфом, фату, яка б закривала обличчя і стати перед священником, щоб дати обітницю у вічному коханні своєму чоловікові. А це… Все це не моє…

Не забувайте також зазирнути на новий розділ книги «За горизонтом. Частина друга», зранку було оновлення, наступне буде завтра.

Щиро дякую за увагу.

Тихого та спокійного дня усім!

Бережіть себе!

З повагою, Ерін.

 

Оригінал статті на Букнет: У неї був план…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"