У Львові вже не хочуть вулиць Чехова, Чайковського і Толстого

У Львові вже не хочуть вулиць Чехова, Чайковського і Толстого

Група громадських діячів пропонує перейменувати 32 вулиці у Львові, які названі іменами російських діячів. Про це повідомляє ініціативна група з перейменування.  

Зокрема пропонують перейменувати й вулиці, які названі на честь російських письменників: Льва Толстого, Антона Чехова, Васілія Жуковського, Петра Козланюка, Володимира Короленка. 

 

«Звертаємося до Львівської міської ради з пропозицією щодо перейменування вулиць м. Львова, названих іменами російських діячів, – на честь видатних постатей української історії та культури, позаяк в умовах військового вторгнення російської федерації в Україну топоніміка міста і його культурний простір загалом вимагають системної і повної дерусифікації та деколонізації», – йдеться в повідомленні ініціативної групи.  

 

До неї увійшли літературознавець Данило Ільницький,  історик Ігор Петрій, політолог Тарас Радь та директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

 

Перелік вулиць, які пропонують перейменувати:

  • вул. Абхазька – названа на честь одного з регіонів Грузії, на території якого створено невизнане проросійське державне утворення;
  • вул. Боткіна – названа на честь Сєрґєя Боткіна, російського медика, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом
  • вул. Брюллова – названа на честь російського художника Карла Брюллова, який не мав жодного стосунку до Львова і дуже опосередковано пов’язаний з Україною. Брюллов був одним із учителів Тараса Шевченка та одним з ініціаторів його викупу з кріпацтва. Однак цього, на думку групи, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Венеціанова – названа на честь російського художника Алєксєя Венеціанова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Врубеля – названа на честь російського художника Міхаїла Врубеля, який не мав жодного стосунку до Львова і лише частково пов’язаний з Україною;
  • вул. Герцена – названа на честь Алєксандра Герцена, російського письменника і публіциста, «батька російського соціалізму», який не мав жодного стосунку до Львова. Дослідники стверджують, що Герцен був одним із небагатьох представників російської інтелігенції, який прихильно ставився до ідеї української державної незалежності, однак цього, на думку групи, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Глінки – названа на честь російського композитора Міхаїла Глінки, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Дагестанська – названа на честь одного з регіонів росії;
  • вул. Жуковського – названа на честь російського поета Васілія Жуковського, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Ковалевської – названа на честь російського математика Софії Ковалевської, яка не мала жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Козланюка – названа на честь українського радянського письменника Петра Козланюка, який був головою Львівської організації радянської Спілки письменників України, а у 1952–1954 роках – головою виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих. Группа вважає, що вулиці Львова не повинні мати імена радянських функціонерів і носіїв комуністичних ідей. Натомість пропонують повернути вулиці назву, яку використовували у 1946–1966 роках – Маріупольська, з метою вшанування героїзму оборонців міста і трагедії його цивільних мешканців;
  • вул. Комарова – названа на честь загиблого у 1967 році космонавта Владіміра Комарова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Короленка – названа на честь російського письменника Володимира Короленка, який не мав жодного стосунку до Львова. Попри те, що він мав українське походження, народився і помер в Україні, Короленко був людиною російської культури, його літературний і публіцистичний доробок входить саме до російського канону;
  • вул. Коряцька – названа на честь одного з корінних народів росії;
  • вул. Курильська – названа на честь одного з регіонів росії;
  • вул. Лобачевського – названа на честь російського математика Ніколая Лобачевського, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Мельничука – названа на честь Степана Мельничука, заступника командира «Червоної дванадцятки» – більшовицького загону, який складався з комунізованих галичан і був перекинутий з УСРР для проведення пропагандистської та диверсійної роботи. Попри складність і неоднозначність політичного становища Галичини на початку 1920-х років, вважаємо присутність імені більшовицького диверсанта на мапі міста недоречною;
  • вул. Мендєлєєва – названа на честь російського хіміка Дмітрія Мендєлєєва, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Некрасова – названа на честь російського письменника Ніколая Некрасова, який не мав жодного стосунку до Львова і лише опосередковано пов’язаний з Україною;
  • вул. Орельська – названа на честь одного з міст росії;
  • вул. Павлова – названа на честь російського фізіолога Івана Павлова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Перова – названа на честь російського художника Васілія Перова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Рилєєва – названа на честь Кіндрата Рилєєва, одного з керівників повстання декабристів 1825 року, який не мав жодного стосунку до Львова і практично не мав стосунку до України. Історики відзначають його українофільські погляди, однак цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Россі – названа на честь російського архітектора італійського походження Карла Россі, який був автором багатьох будівель у Санкт-Петербурзі і не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Самарська – названа на честь одного з міст росії;
  • вул. Сєченова – названа на честь російського фізіолога Івана Сєченова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Таманська – названа на честь одного з регіонів росії або на честь Таманської дивізії, яка брала участь у німецько-радянській війні. Можна прийняти версію, згідно з якою найменування вулиці пов’язане з козаками, які переселилися на Кубань і заснували перші поселення саме на Таманському півострові. Однак на нашу думку, для вшанування історії Кубанської України на мапі Львова цілком достатньо вулиці Кубанської, яка, до того ж, розташована далі від центру міста, ніж Таманська;
  • вул. Толстого – названа на честь російського письменника Льва Толстого, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом. Попри його належність до класиків світової літератури, слід відзначити, що у Львові майже нема вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн, і присвоєння вулиці імені Толстого було покликане виключно бажанням прив’язати Львів до російської культурної спадщини;
  • вул. Чайковського – названа на честь російського композитора Петра Чайковського, який не мав жодного стосунку до Львова і був опосередковано пов’язаний з Україною, насамперед через походження, але цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Чехова – названа на честь російського письменника Антона Чехова, який не мав жодного стосунку до Львова. Його українське походження і належність до класиків світової літератури не викликають сумнівів, однак слід відзначити, що у Львові майже нема вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн, і надання вулиці імені Чехова було покликане виключно бажанням прив’язати Львів до російської культурної спадщини;
  • вул. Чуваська – названа на честь одного з регіонів росії;
  • вул. Шеремети – названа на честь Петра Шеремети, командира «Червоної дванадцятки». Як і у випадку зі Степаном Мельничуком, вважаємо присутність імені більшовицького диверсанта на мапі міста недоречною.

 

Нагадаємо, що у місті Мукачево, Закарпатської області демонтували пам’ятник російському поету Алєксандру Пушкіну.

 

Також раніше були перейменовані вулиці у Києві на честь митців: Олеся Бердника, Соломії Павличко, Михайля Семенка та інших. 

 

Джерело: Збруч

Фото: STATUS QUO

Оригінал статті на Suspilne: У Львові вже не хочуть вулиць Чехова, Чайковського і Толстого

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"