У Києві з’явились вулиці Костомарова, Алчевської, Мандельштама і Пріцака
Київська міська державна адміністрація присвоїла назви вулиць і провулка відомим літераторам. Про це повідомила пресслужба КМДА.
Так, комісія з питань найменувань назвала на честь Миколи Костомарова вулицю, розташовану в Печерському районі між вулицею Професора Підвисоцького і житловим комплексом «Новопечерські Липки».
Микола Костомаров (1817-1885) − видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог, співзасновник Кирило-Мефодіївського братства.
Він написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Основними працями стали праці на історичну тематику: «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Мазепинці», «Книга Буття Українського Народу», «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів», «Північноруське народоправство», «Непевний час Московської держави», «Останні роки Речі Посполитої». Крім того, написав збірки балад, віршів.
Члени комісії перейменували на честь літераторів такі вулиці та провулок:
- вулицю Академіка Кржижановського, що у Святошинському районі, на вулицю Омеляна Пріцака;
Омелян Пріцак (1919-2006) − американський науковець українського походження, філолог, сходознавець, історик, професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства НАН України.
Пріцак також був президентом Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів, редактором багатьох наукових часописів. Він досліджував мови та історію тюркських народів, джерела до історії України, українсько-турецькі відносини в середні віки. Серед основних праць − «Походження Русі», «Коли і ким було написано «Слово о полку Ігоревім», «Studies in Medieval Eurasian History», «Die Bulgarische Fürstenliste und die Sprache der Protobulgaren».
- вулицю Крайню, що у Деснянському районі, перейменували на вулицю Осипа Мандельштама;
Осип Мандельштам (1891-1938) − російський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературознавець єврейського походження. Один з найвидатніших митців-модерністів 20 століття.
Він написав книги віршів «Камінь», «Tristia», прозові твори «Шум часу», «Єгипетська марка», «Про поезію», «Розмова про Данте», відомий антисталінським віршем «Горець».
- 2-ий провулок Валентини Терешкової, що у Дарницькому районі, перейменували на провулок Христини Алчевської.
Христина Алчевська (1841-1920) — українська педагогиня, організаторка народної освіти, авторка першого букваря для дорослих українською мовою.
Вона популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 встановила перший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку. Також Алчевська написала мемуари «Передуманное и пережитое» упорядкувала критико-бібліографічний покажчик «Что читать народу?», посібник «Книга взрослых», «Каталог книг».
Нагадаємо, минулого року один провулків Києва назвали на честь журналіста Гарета Джонса. А нещодавно одну з вулиць у столиці Туреччини Анкарі назвали на честь вченого, письменника і перекладача Агатангела Кримського.
Оригінал статті на Suspilne: У Києві з’явились вулиці Костомарова, Алчевської, Мандельштама і Пріцака
Блог
Запрошуємо до написання нового роману-печворку «Врятувати Білобога» молодь до вісімнадцяти роківКолектив літературних рекордсменів України – 228 авторів першого роману-печворку «Босорка», організатор рекордів, винахідник жанру «Колективний літературний печворк», голова громадської організації «Коле
Проза Ґабора, Кононенко та Ілюхи — нові переклади за кордономРоман «Останнє бажання» Євгенії Кононенко вийшов друком у Єгипті, книжка «Чи ви любите?..» Василя Ґабора — у Болгарії, а збірку оповідань «Мої жінки» Юлії Ілюхи видали в Італії, Словачч
Зауваження про російську у книгарні Києва: що відбулося?У книгарні «Сенс» на Хрещатику виник конфлікт між відвідувачами через прохання розмовляти українською. Про це повідомила відвідувачка книгарні Катерина Косецька.
Гостя книгарні Косецька
З початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували 1179 об’єктів культурної спадщини та 2109 об’єктів культурної інфраструктури, серед них 750 бібліотек. П
На Черкащині дозволили демонтувати пам’ятник ПушкінуМіністерство культури та стратегічних комунікацій видало розпорядження щодо чотирьох пам’яток у місті Кам’янка Черкаської області, які відтепер можна демонтувати.
Тепер можна знести пам
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.