У вільний доступ виклали архівні документи про Гната Хоткевича

У вільний доступ виклали архівні документи про Гната Хоткевича

Документи з архівно-кримінальної справи письменника і діяча культури Гната Хоткевича оприлюднили в інтернеті. Про це повідомили на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Колекцію з 55-ти документів виклали на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України за підтримки Українського культурного фонду. До неї увійшли:

 

  • анкета заарештованого Гната Хоткевича;
  • ордер і протоколи обшуку;
  • список осіб, згаданих у свідченнях Гната Хоткевича;
  • протоколи допитів та очної ставки;
  • виписка з протоколу засідання особливої трійки УНКВД по Харківській області про засудження митця до розстрілу;
  • обвинувальний висновок;
  • виписка з акта про розстріл;
  • звернення дружини Платоніди Хоткевич до Микити Хрущова;
  • прохання надати довідку про наявність компрометуючих матеріалів на дружину та дітей Хоткевича;
  • документи про реабілітацію митця, тощо.

За даними протоколу допиту, до націоналістичних поглядів він прийшов після еміграції у Галичину 1906 року та після знайомства з Ольгою Кобилянською, Михайлом Грушевським, Кирилом Студинським, Філаретом Колессою, Михайлом Рудницьким, Олександром Барвінським та іншими діячами. Під їхнім впливом 1913 року повернувся у Росію нібито «переконаним націоналістом». Гнат Хоткевич «визнав», що скрізь, де він працював, займався націоналістичною і шпигунською діяльністю.

 

Під тиском слідчих Хоткевич нібито розповів, що завербував для шпигунської діяльності ряд діячів, які надавали цінні відомості економічного, технічного, військового й ідеологічного характеру. Усі зібрані шпигунські матеріали начебто передавав для німецької розвідки через вчителя німецької мови Генріха Йогансона.

 

29 вересня 1938 року «особлива трійка» засудила Гната Хоткевича до розстрілу з конфіскацією майна. 8 жовтня 1938 року Гната Хоткевича стратили в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВД.

 

У січні 1954 року вдова Платоніда Хоткевич звернулася до тодішнього Голови ЦК КПРС Микити Хрущова із проханням взяти під партійний контроль справу Гната Хоткевича, зобов’язати органи прокуратури переглянути справу і зняти з нього несправедливі обвинувачення. Також Платоніда скаржилася Хрущову, що їй не надають інформацію про місце перебування її чоловіка і чи він живий. Однак її заяву не задовольнили: Гнат Хоткевич надалі вважався засудженим правомірно.

 

У 1956 році військовий прокурор Київського військового округу вніс протест у справі Хоткевича. 11 травня 1956 року Військовий трибунал Київського військового округу задовольнив протест прокурора, Гната Хоткевича реабілітували. У 1992 році копії справи Гната Хоткевича передали його доньці Галині.

 

Також про репресії щодо Гната Хоткевича створили анімаційний ролик.



Хоткевич Гнат Мартинович (літературний псевдонім Гнат Галайда, 1877-1938) — український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.

 

Писав, переважно, прозу: оповідання, повісті, романи. Значна частина художніх творів Хоткевича присвячена гуцулам і лемкам. Крім того, писав наукові розвідки про відомих письменників: Юрія Федьковича, Григорія Сковороду. Перекладав твори Вільяма Шекспіра, Віктора Гюго, Фрідріха Шиллера. У театрі, яким керував, ставили його драматичні твори.

 

 

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

 

Нагадаємо, раніше у вільний доступ виклали архівні документи про масовий терор щодо «Розстріляного відродження», серед яких ті, що стосуються Миколи Зерова , Михайля Семенка і Майка Йогансена.

 

Оригінал статті на Suspilne: У вільний доступ виклали архівні документи про Гната Хоткевича

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"