У Верховній Раді готують до прийняття Стратегію читання на 2021-2025 роки

У Верховній Раді готують до прийняття Стратегію читання на 2021-2025 роки

Народні депутати провели слухання присвячені розробці Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки. Відеозапис слухань оприлюднили на ютуб-каналі профільного комітету Верховної Ради.

Сьогодні у Верховній Раді відбулись слухання у Комітеті гуманітарної та інформаційної політики на тему: «Читання як життєва стратегія». У ньому взяли участь народні депутати-члени комітету, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк, президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, начальник Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко та інші.



Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук (партія «Слуга народу») повідомила, що до 12 липня можна подати у письмовому вигляді пропозиції до рекомендацій комітету, які розглянуть на завершальному засіданні комітету, що заплановане на 14 липня. Їх слід подавати через електронну пошту секретаріату комітету: babenko@rada.gov.ua (керівник секретаріату), vashchenko@rada.gov.ua (заступниця керівника секретаріату).

 

«Ми ці рекомендації узгодимо, і будемо слідкувати, як рухається далі прийняття стратегії на рівні проходження міністерствами в уряді. І паралельно також будемо працювати в бюджетному процесі, бо зрозуміло, що комітет відстоюватиме фінансування культури та Інституту книги зокрема», − запевнила Євгенія Кравчук.

 

Після представлення стратегії нардепам Олександра Коваль наголосила, що її реалізувати необхідно комплексно.

 

«Ми розуміємо, що це велике навантаження на бюджет. Але реалізувати стратегію якимись шматками не вдасться, тому що ми тоді не досягнемо взагалі ніякого результату. Вона мусить бути реалізованою у всіх напрямках повністю. Якщо діти не здобудуть навики читання у перших класах школи, втратять інтерес до навчання, і не зможуть здобути якісну освіту. Це покоління не матиме потреби купляти книжки, це приведе ринок до подальшого скорочення. Якщо ми не будемо надавати гранти на придбання книжок і стипендії авторам, то не буде чим поповнювати бібліотечні фонди. Кількість виданих книжок буде неминуче скорочуватись. Якщо немає коштів на поповнення бібліотечних фондів, читачі не ходять у бібліотеки, не розвиваються. Якщо ринок буде наповнюватись піратською книгою, то навіть якщо ми будемо мати кошти на промоцію читання, вони будуть інвестицією у тіньовий бізнес», − пояснила Олександра Коваль.

 

Свої пропозиції до Стратегії висловили троє народних депутатів з фракції політичної партії «Європейська солідарність». Вони також підтримали ідею видачі підліткам сертифікатів на купівлю книжок при отриманні ID-карток і доповнили таку пропозицію можливістю видачі сертифікатів для батьків новонароджених, і уточнили, що купляти книжки на такі сертифікати слід україномовні, видані в Україні.

 

Софія Федина запропонувала зменшити до максимального мінімуму податкове навантаження на книговидавців і на авторів.

 

Володимир В’ятрович наголосив, що в основу відшкодування вартості орендної плати за приміщення книгарні мають мати  продажі книжок українською мовою. Він також додав, що варто збільшити відсоток відшкодування з п’ятнадцяти до двадцяти. На його думку, також слід започаткувати програму викупу за кошти державного бюджету для бібліотек по 500 примірників україномовних видань виданих в Україні за умови надходження не менше 1500 примірників цих видань для продажу в торговельній мережі.

 

Микола Княжицький до боротьби з книжковим піратством запропонував залучити Раду національної безпеки і оборони. За його словами, книговидання варто стимулювати пільгами чи дотаціями.

 

Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська запропонувала включити Стратегію у переформатування освітньої концепції.  

 

«У школі передбачили велику кількість текстів, але у також важливою позицією є якість. На сьогодні має бути розподілу таких текстів. Це повинні бути українські книжки про Україну які формують у нас спільні цінності саме спільні цінності усіх українців Західної, Східної, Північної України. Крім того, це мають бути тексти глобального характеру: про любов, повагу. Друге: текстами слід посилювати європейську ідентичність, на яких виникла європейська цивілізація: Арістотель, Сократ. І у школах слід пропагувати спільне читання», − деталізувала Демська.

 

Нагадаємо, Стратегію розвитку читання на 2021 – 2025 роки «Читання як життєва стратегія» Український інститут книги презентував у березні.

Як відомо, Міністерство культури та інформаційної політики України оприлюднило проєкт Стратегії у лютому.

Оригінал статті на Suspilne: У Верховній Раді готують до прийняття Стратегію читання на 2021-2025 роки

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання

У Кабінеті міністрів затвердили постанову, що визначає механізм добровільної відмови від вченого звання. Її оприлюднили на вебпорталі органів виконавчої влади України.
До затвердження р

У Словаччині поет скоїв напад на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо

Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо поранили під час стрілянини перед Будинком культури у Гандлова, де проходило засідання уряду. Про це повідомив словацький новинний сайт Aktualit

Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво,

Із життя пішла канадська письменниця і нобелівська лавреатка Еліс Манро

У віці 92 років померла канадська письменниця, майстриня короткого оповідання, лавреатка Нобелівської премії з літератури-2013 Еліс Манро.
Еліс Манро народилася 10 липня 1939 року в Онт

Стало відомо, які книжки Україна представить на виставці у Польщі

Наприкінці травня в Палаці культури й науки у Варшаві відбудеться Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представить національний стенд і літературну програму. Про це повідомил

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"