У бібліотеці Стефаника оцифровують спадщину Наукового товариства імені Шевченка

У бібліотеці Стефаника оцифровують спадщину Наукового товариства імені Шевченка

У Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника оцифровують спадщину Наукового товариства імені Шевченка. Про це Читомо повідомили у бібліотеці.

Оцифруванню доробку друкарні Наукового товариства імені Шевченка сприяв 150-літній ювілей товариства. Оцифрування відбувається в межах грантового проєкту, підтриманого Українським культурним фондом.

 

«Ідея проєкту зумовлена нагальною потребою максимально зберегти друковану спадщину України і з огляду на неминучу зношуваність під час використання ориґіналів, і через загрозу втрати рідкісних видань в умовах воєнного стану», — зазначають у бібліотеці.

 

Як наголошує проєктна менеджерка, завідувачка відділу бібліотекознавства Валентина Мудроха, диджиталізація доробку товариства сприятиме історико-науковим студіям та популяризуватиме серед українських і закордонних користувачів бібліотеку велику джерельну базу з історії, мовознавства, етнографії, антропології.

 

У колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913)» зберігаються переважно видання наукового характеру, зокрема серійні. Вони представляють «Руську історичну бібліотеку», «Українсько-руський архів», «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури» та інші серії. Кожна двадцята оцифрована одиниця збереження репрезентує популярний у той час вид друкованої продукції – відбитки статей із неперіодичних, періодичних й продовжуваних збірників. 

 

Баразі бібліотека оцифрувала колективні збірники, зокрема антології й альманахи: жіночий альманах «Перший вінок» (1887), виданий коштом і заходом Наталії Кобринської і Олени Пчілки за редакцією Івана Франка, літературний збірник «Левада» (1892), виданий Володимиром Лукичем-Левицьким. 

 

Оцифрували й видання з дарчими написами, передусім авторськими. «Оскільки значна частина видань, відібраних для оцифрування, “походять” із книгозбірні Михайла Возняка, слова-дарування адресовані йому», — зазначають у бібліотеці.  Оцифрували видання з автографами Петра Карманського, Олександра Колеси, Миколи Залізняка, Івана Кревецького, Володимира Радзикевича. 

 

Копії видань можна переглянути за посиланням

 

Усього Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника налічує близько 8 млн документів, серед яких рукописні та друковані видання XI – поч. XX ст., особові архівні фонди XVIII–XX ст., українська й іншомовна періодика XVIII – першої половини ХХІ ст., унікальні колекції інкунабул, палеотипів, стародруків XVI–XVIII ст., картографічні видання, твори образотворчого й музичного мистецтва XV–XX ст. 

 

Наукове товариство імені Шевченка — всесвітня українська академічна організація. Утворена 23 грудня 1873 року у Львові, за фінансування меценатів з Наддніпрянщини як Літературне товариство імені Т. Шевченка, у 1892 назву змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

 

Особливого розквіту досягла в період головування Михайла Грушевського (1897—1916). У 1920-30-х роках зазнавала переслідувань від польської влади, 1939 зліквідована радянською владою; відновлена 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки, де стало відоме як Shevchenko Scientific Society. З 1989 року організація знову діє на території України.

 

Львівська національна наукова бібліотека України імені Стефаника є спадкоємницею бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка.

 

Як відомо, у Держархіві Львівської області оцифрували понад 173 тисячі документів. У Музеї книги та книгодрукування в Острозі створять каталог цифрових копій 40 найцінніших кириличних стародруків із колекції музею.

 

 

Зображення: бібліотека Стефаника

Оригінал статті на Suspilne: У бібліотеці Стефаника оцифровують спадщину Наукового товариства імені Шевченка

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"