«У березні зійду найпершим рястом…»

«У березні зійду найпершим рястом…»

1 березня в Ірпінській міський публічній бібліотеці імені Максима Рильського відбулась гутірка Віталія Кобзаря, присвячена творчості поета Володимира Затуливітра «У березні зійду найпершим рястом…».

Прекрасна подія і знакова для нашого міста. Маємо повертати від забуття наших поетів. Не маємо права забути тих, хто: «На Бога він не нарікав, у знайомих допомоги не канючив».

Володимир Затуливітер був високоосвіченою людиною, літератором витончено смаку, енциклопедично освіченим редактором. І нескореним характерником — так його називали близькі друзі.

Ще 1977 року Володимира Затуливітра прийняли до Національної спілки письменників України. Друком з’явилися десять книжок унікального «поета поза часом і поза Течіями», як влучно висловився відомий критик Михайло Слабошпицький. «Моя впертість — це моя совість. Вона внутрішній цензор, який змушує за будь-яких суспільних умов залишатися самим собою. Може, тому за жодну з написаних книжок мені не соромно «,  — так говорив про свою творчість Володимир Затуливітер.

В мою сьогоднішню похмуру віру

Путь мотузяна, вузляна, крута –

Такою, може, Кармелюк з Сибіру,

У вовка перекинувшись, втікав

У зарум’янений від панночек Летичів,

В Поділля чорне, крем’яне, як сіль.

Права, Устиме, нам з тобою птичі.

Ми надбіжки живем. Не так, як всі.

Вітчизна наша в світі без прописки.

Нас мови рідної ніхто не вчив.

Зсередини оддзяпилися писки,

Легені стисло: вмри, а не мовчи!

Бо є в тобі потреба України,

Хай невесела, але є таки!..

Нащо втекли ми, Кармелюче, в нині?

З якого раю, Кармелюче, ми втекли?..

І на завершення наведу громадянську позицію поета — характерника, яку він написав в «Українській культурі» ще в 1993 році. Ось так і написав просто і з гідністю.

«Маємо параліч влади. Наше президентство має приблизно таку ж саму силу, як і гетьманство за часів Розумовського. Віками в свідомість українців вбивали, що вони – хуторяни, а росіянам – що ті становлять найвеличніший народ із найрозвинутішою літературою і мистецтвом. Хоча звідки взялася російська культура? Від експропріації української. За часiв Пушкіна еліта не знала рідної мови, розмовляла французькою. Така культура рихла, тому що вона не виплекана в собі, а позичена. Це однаково, що взяті в борг гроші: позичаєш чужі, а віддаєш свої. Звідти й така живуча шовіністична зухвалість. До речі, як і наша рабська покора. Чому на великодержавні амбіції ми не відповідаємо адекватно? Та через те, що росіяни постійно воювали, загарбували, а українці ходили за плугом на своїй землі. Діяли так не від браку хоробрості. Згадаймо військо Запорозьке: сильне, але не окупаційне, а боронитильське. Не випадково ж владики Франції та Австрії запрошували на поміч козаків, а не московських генералів, хоча ті були професіоналами. Російські засоби масової інформації донині замовчують ті факти, що практично кожне село в Україні мало школу, а кожна жінка вміла читати. Нам є на що зіпертися в устремліннях. На жаль, нинішня культура існує для окремих громадян, а не для мас. Настав час розширювати її ауру. Це наше прагнення зрозуміли шовіністичні ділки – от вони й чинять відчайдушний опір».

Талант мусить знати собі ціну. Нібито і в кожного є межі, але кинеш погляд угору, на зорі, і знову розумієш, яка твоя справжня висота. 

Дякую організаторам за прекрасну гутірку.

Дякую директору Ірпінської міської публічної бібліотеки імені Максима Рильського Олені Циганенко за фантастичну ауру мистецтва в бібліотеці.

Пам’ятаємо своє і беремо приклад зі своїх поетів!

Сергій Мартинюк, письменник

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «У березні зійду найпершим рястом…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Вінниці відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля»

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля».

Про це музей повідомляє у фейсбуку, передає Укрінформ.

«Напередодні світлого Христова Воскр

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"