Усім щасливого Різдва!

Усім щасливого Різдва!

Усім щасливого Різдва!

Вітаю усіх з Різдвом! Затишку, Божої ласки, здоров’я та мирного неба над головою.

Запрошую до читання бунтівної історії — Софії та Івана — Лютий ворог.

???

Уривок.

— Не можу їсти, апетиту немає.

— Софіє, раджу нормально повечеряти, адже сили сьогодні у вечері тобі знадобляться, а судячи з того, як ти ледь не впала у спортзалі, сили твої вичерпані. Наполегливо та загадково просив Кохан.

Його слова налякали дівчину. Холод пробігся по тілу. — Що він мав на увазі? Насторожено глянула на чоловіка.

— Кохан, що ти замислив?

Іван загадково посміхнувся і так само додав.

— Не хвилюйся мала, я тут для того, аби тебе захистити, а не навпаки.

— Я тобі не вірю. В середині все стиснулося й Софія не втримавшись тремтячим голосом запитала. — А презервативи? Навіщо ти їх замовив? Ти розумієш, що про нас подумають. Мені це огидно. Ти… Замовкла хотілося плакати, та свою лють виказати не зважилася.

Іван зітхнув й почав заспокоювати свою тимчасову співмешканку.

— Я пожартував, а ти все зіпсувала… Чоловік бачив як налякано вона глянула на нього і швидко додав. — Гаразд. Вибач. Принаймні ти зробила вправи для грудної клітки, у час пандемії це корисно.

— Кохан, ти тиран. Обурилася Софія, його слова не викликали довіри. — Ти над усіма так знущаєшся?

— Вибач, я і подумати не міг, що ти сприймеш це так буквально. Спокійним тоном просив він.

— Я сприйняла це, як вульгарний натяк з твоєї сторони. Невдоволено заявила дівчина.

— Пробач. Я справді не хотів нічого схожого, просто віддячив тобі за замовлення дієтичного харчування, на яке ти хотіла мене посадити. Погодься це теж не дуже благородно з твоєї сторони.

На це Софія лиш ледь всміхнулася, від чого стала надто привабливішою та красивішою, Іван не міг відірвати погляду від неї. Коли вона не була такою колючою, знаходитись поруч з нею суцільне задоволення.

— Софіє, поїж, я і так поклав тобі не багато.

Вона зітхнула і таки взялася знову до вечері. З’їсти все не вийшло, та на тарілці залишилося дуже мало і це втішило чоловіка. Був здивований вона помила весь посуд. Мовчки спостерігав за нею і коли хотіла піти запропонував.

— Може каву?

Вона оглянулася.

— На ніч?

Чоловік загадково посміхнувшись запитав.

— А чому б ні?

— Кохан, ти мене лякаєш. Чесно зізналася задкуючи до дверей.

— Софіє, — це не я тебе лякаю, а ти сама себе лякаєш, своєю божевільною фантазією. Холодно та правдиво зауважив чоловік. — Ми тиждень прожили разом, навіть спали в одному ліжку, в одній кімнаті, нічого ж не трапилося.

Вона зупинилася він мав рацію, але страх бути знову обманутою, був надто сильним.

— Я уже нікому не вірю. Тихо зізналася. — Інколи навіть собі.

Він хмикнув і підійшовши до неї зупинився зовсім поруч.

— Іди присядь, я зроблю тобі каву.

— Дякую, давай краще я сама. Схопилася Софія згадавши, яку каву приготувала йому, а ну ж віддячить.

— Розслабся, мала. Я не ти. Присядь . Гидоту у каву класти не буду.

Дівчина закусила губу, приховуючи посмішку. Він приготував каву і поставив перед нею на столик. Пильно глянув на неї.

— Софіє, вечір тільки починається. Зараз тільки дев’ятнадцята. Електрики нема і схоже вже й не буде. Я дещо придумав, тільки прошу тебе на перед не накручуй себе. Просто спробуй повірити мені.

— Думаєш, — це так просто? Холодно запитала помішуючи каву у чашці.

— Не заперечуватиму, в довіри тонка грань, та все ж прошу спробуй.

Софія зітхнула. Не могла вона повірити йому і край. Може варто спробувати, а якщо щось піде не так втече. Пильно кілька хвилин розглядала чоловіка навпроти, у світлі свічки, яка ще горіла на столі й добре освічувала мужні риси його обличчя. Щось у ньому таки було, але це точно не її типаж. Він скидався на самозакоханого нарциса. Не вірила, що може когось полюбити окрім себе. Хоча… Зловила себе на думці. — Про мене ж піклується. Терпить її, наче розуміє частково, а їй останнім часом самі себе зрозуміти важко. — Так, годі… Покинула свої роздуми Гальцева, адже заплуталася у них. Уже не хотілося нічого зважувати, оцінювати, контролювати, все набридло. Хотіла додому якнайшвидше. Зітхнула, розчулена своїми думками.

— Ну, що? — Поцікавився Кохан смакуючи каву.

?????

Приємного читання!

 

Оригінал статті на Букнет: Усім щасливого Різдва!

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання

У Кабінеті міністрів затвердили постанову, що визначає механізм добровільної відмови від вченого звання. Її оприлюднили на вебпорталі органів виконавчої влади України.
До затвердження р

У Словаччині поет скоїв напад на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо

Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо поранили під час стрілянини перед Будинком культури у Гандлова, де проходило засідання уряду. Про це повідомив словацький новинний сайт Aktualit

Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво,

Із життя пішла канадська письменниця і нобелівська лавреатка Еліс Манро

У віці 92 років померла канадська письменниця, майстриня короткого оповідання, лавреатка Нобелівської премії з літератури-2013 Еліс Манро.
Еліс Манро народилася 10 липня 1939 року в Онт

Стало відомо, які книжки Україна представить на виставці у Польщі

Наприкінці травня в Палаці культури й науки у Варшаві відбудеться Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представить національний стенд і літературну програму. Про це повідомил

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"